Ухвала суду № 79431287, 28.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви

28 січня 2019 року № 810/2458/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі представника ОСОБА_1 із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме - стягувача по виконавчому листу № 810/2458/17 від 24.10.2017 Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, а також про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа № 810/2458/17 від 24.10.2017 до виконання.

Статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до частин першої, другої статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що заява подана та підписана представником Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ОСОБА_1.

На підтвердження повноважень на вчинення даної процесуальної дії до заяви подано незасвідчену в жодний спосіб копію довіреності.

Слід зазначити, що у рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.

Приписами частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки статтями 376 та 379 Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовані питання вимог до заяви, з урахуванням приписів статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію Закону щодо вимог до позовної заяви, а саме, статей 160, 161, а також положення статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Водночас, статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому за змістом частин першої та третьої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Цією ж статтею Кодексу адміністративного судочинства України (частини п'ята, шоста) встановлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

З буквального змісту вищевказаних положень законодавства вбачається, що на підтвердження повноважень представника має бути подано оригінал довіреності або ж її копія, засвідчена у визначеному законом порядку.

Тобто надані докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.

Однак, як вже було встановлено судом, до заяви, яка від імені Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві підписана ОСОБА_1 як представником, останньою подано незасвідчену в жодний спосіб копію довіреності, що не узгоджується із наведеними вище приписами процесуального закону.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема, але не виключно й в ухвалі від 22.01.2019 у справі № 814/649/18.

Крім того, із незасвідченої ксерокопії довіреності від 10.01.2019 № 3 вбачається, що вона підписана в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ОСОБА_2, проте жодних документально підтверджуючих доказів, що станом на день звернення із заявою (22.01.2019) ОСОБА_2 обіймає посаду в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, а також те, що ОСОБА_2 наділена повноваженнями на підписання та видання від імені ГУ ПФУ в м. Києві довіреностей, ані матеріали справи, ані подана представником заява не містять.

Також, подана заява не відповідає усім критеріям щодо загальних вимог до форми та змісту письмової заяви, які визначені в статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, не містить прізвища та ініціалів судді, а також відомостей про представника. Так, частина шоста статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника, а в силу вимог пункту 7 частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити й інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Заявник вимоги вищевказаних положень Кодексу залишив поза увагою та не зазначив у поданій заяві відомостей, визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно представника.

Згідно з приписами пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, заява повертається заявнику, якщо її подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи, що до заяви про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не було надано належних доказів, які підтверджують право представника підписувати від імені позивача такі документи, суд дійшов висновку, що заява підписана особою, яка не має права її підписувати, у зв'язку з чим підлягає поверненню

Висновок суду про те, що копія довіреності, не посвідчена у встановленому законом порядку, не дає права на підписання позовної заяви та ведення справи у суді узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 03.01.2018 у справі №814/4095/15, від 05.01.2018 у справі №826/7941/17, від 21.02.2018 у справі №826/11102/16, від 22.02.2018 у справі №607/6646/17, від 15.03.2018 у справі №695/3442/17, від 04.04.2018 №814/4095/15, від 10.04.2018 у справі №820/3984/17, від 12.04.2018 у справі №308/11533/17, від 08.05.2018 у справі №815/3711/17, від 31.05.2018 у справі №808/2814/17 та інших.

Водночас, в силу вимог частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (з урахуванням положень частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України), повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 7, 169, 248, 256, 376, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання повернути заявникові разом із доданими до неї документами.

Копію ухвали разом із заявою надіслати суб'єкту звернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.