Ухвала суду № 79430917, 28.01.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без розгляду двічі не з'явився)

28 січня 2019 року м. Житомир справа № 0640/4485/18

категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД" до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0068015112 від 19.06.2018,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 00680115112 від 19.06.2018 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в розмірі 866684,68 гривень.

Ухвалою від 17 жовтня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 29 жовтня 2018 року о 10:00.

26 жовтня 2018 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про перенесення підготовчого судового засідання на іншу дату у зв'язку з необхідністю підготувати додаткові докази (а.с.29). Крім того, 26 жовтня 2018 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні (а.с.30)

З огляду на зазначене, судове засідання, призначене на 29 жовтня 2018 року о 10:00 було перенесено на 22 листопада 2018 року о 10:00.

В судове засідання, що було призначене на 22 листопада 2018 року позивач не з'явився, однак 21 листопада 2018 року надіслав на електронну адресу суду клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку з перебуванням юрисконсульта підприємства у основній щорічній відпустці (а.с.42).

У зв'язку з надходженням вищезазначеного клопотання, судове засідання у справі було перенесено на 13 грудня 2018 року о 10:00.

В судове засідання 13 грудня 2018 року з'явився представник відповідача. Натомість позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.54), до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання позивача, розгляд справи було перенесено на 10 січня 2019 року о 10:00.

10 січня 2019 року адміністративна справа № 0640/4485/18 в судовому засіданні не слухалась у зв'язку з перебуванням головуючого судді Черняхович І.Е. у відпустці, а тому розгляд справи було відкладено на 24 січня 2019 року о 14:30.

Судова повістка, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД" було повідомлено про призначення судового засідання у справі № 0640/4485/18 на 24 січня 2019 року о 14:30, була надіслана позивачу рекомендованим листом на адресу зазначену ним в позовній заяві.

21 січня 2019 року рекомендований лист з повісткою, що був надісланий Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД" повернувся на адресу суду з відміткою пошти про причину повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначені положення КАС України, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД" було належним чином повідомлений, що призначення судового засідання у справі № 0640/4485/18 на 24 січня 2019 року о 14:30.

Однак, в судове засідання 24 січня 2019 року позивача не прибув. Причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Частинами 1, 2 статті 124 КАС України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Відповідно до статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до інформації, яка міститься у матеріалах справи про судові засідання, призначені на 13 грудня 2018 року та 24 січня 2019 року, позивач був повідомлений належним чином. Проте, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання позивачем не надано, як і завчасного повідомлення про їх наявність, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що має місце повторна неявка позивача у судове засідання без поважних причин.

Згідно зі частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають рівні процесуальні права і обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

З метою дотримання встановлених процесуальним законом строків розгляду адміністративних справ та перешкоджання проявам зловживання процесуальними правами, враховуючи принципи рівності учасників судового процесу та диспозитивності, Кодекс адміністративного судочинства України рівною мірою передбачає негативні наслідки для учасників судового процесу, як для відповідача, так і для позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Таким чином, підставою для залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача без поважних причин та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, суд зазначає, що вимоги частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкоджають позивачеві зловживати своїми процесуальними правами та штучно затягувати розгляд справи. Можливість неприбуття у судове засідання без поважних причин призводитиме до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та матиме негативний вплив на ефективність судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому суд враховує, що за приписами Кодексу адміністративного судочинства адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. В розумінні п. 11 ч.1 ст. 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (ч. 4 ст. 240 КАС України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 9, 44, 205, 229, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД" до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0068015112 від 19.06.2018 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович