Ухвала суду № 79429943, 28.01.2019, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

28 січня 2019 року

м. Чернігів

справа № 927/64/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді М.П.Ноувен, розглянувши матеріали заяви від 17.01.2019 № б/н

Приватного підприємства «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс»

юр. адреса: вул. Героїв Майдану, 272В, м. Шаргород, Вінницька обл., 23500

пошт. адреса: вул. Липовецька,6а,оф.505, 21007

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тинниця Агро»

вул. Першотравнева,69, Бахмацький р-н, Чернігівська обл., 16560

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Приватного підприємства «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тинниця Агро» 191 638,08 грн заборгованості, а саме: 63 638,08 грн заборгованості по несплаті вартості товару, отриманого згідно з договором поставки товарів № 34643/16 від 01.02.2018, 128 000,00 грн, нарахованих заявником на суму боргу із розрахунку 1% від суми простроченої заборгованості. В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на неналежне виконання боржником взятих на себе зобов’язань щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення 1 226,44 грн боргу та 128 000 грн, нарахованих заявником на суму боргу із розрахунку 1% від суми простроченої заборгованості.

Згідно зі ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.

Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту поданої заяви про видачу судового наказу, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного договору від 01.02.2018р. № 34643/16, який за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності зі ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

У відповідності зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, вимоги про сплату неустойки, визначення якої надається в Главі 49 (Забезпечення виконання зобов’язання) ЦК України, у зв’язку з порушенням грошових зобов’язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов’язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов’язань, та у випадку їх належного обґрунтування та розрахунку вказані суми можуть бути стягнуті з боржника в порядку позовного провадження, оскільки в порядку наказного провадження можливо стягнути лише неоспорювану заборгованість.

Крім того, стосовно вимоги заявника про стягнення 1 226,44 грн боргу, що рахувався за боржником станом на 01.02.2018, суд зазначає наступне:

Зі змісту ст. 148 ГПК України вбачається, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі. Крім того, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості (п.3 ч.3 ст. 150 ГПК України).

Заявником до матеріалів заяви про видачу чудового наказу, в порушення вищезазначених норм, не надано копію договору, укладеного в письмовій формі, на підтвердження вимог про стягнення 1 226,44 грн боргу.

Враховуючи наведене вище, заявлені заявником вимоги в частині стягнення 1 226,44 грн боргу, що рахувався за боржником станом на 01.02.2018 та 128 000,00 грн, нарахованих заявником на суму боргу із розрахунку 1% від суми простроченої заборгованості, є такими, що не відповідають вимогам статті 148 ГПК України, але можуть бути розглянуті окремо в позовному провадженні.

За таких обставин, заява Приватного підприємства «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» про видачу судового наказу в частині стягнення 1 226,44 грн боргу та 128 000,00 грн, нарахованих заявником на суму боргу із розрахунку 1% від суми простроченої заборгованості задоволенню не підлягає.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 – 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).

Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», вул. Героїв Майдану, 272В, м. Шаргород, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 33437883 у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тинниця Агро», вул. Першотравнева, 69, с. Тиниця, Бахмацький р-н, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 33233246, 1 226,44 грн боргу та 128 000,00 грн, нарахованих заявником на суму боргу із розрахунку 1% від суми простроченої заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 28.01.2019.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен