Рішення № 79426728, 18.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2019 року м. Ужгород№ 260/1110/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.,

при секретарі Копосович Е.О.

за участю:

позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, представник - адвокат ОСОБА_2

відповідача: Управління Держпраці у Закарпатській області ,- представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, яким просить:

1.Відкрити провадження у адміністративній справі.

2.Ухвалити рішення суду, яким визнати протиправними та скасувати: постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018р., винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_4, згідно якої на фізичну особу-підприєця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111 690,00 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України; припис про усунення виявлених порушень №ЗК 400/846/АВ/П від 17.08.2018р., винесений інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_5.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, м. Ужгород, вул. Минайська,16, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 39795035) на користь ФОП ОСОБА_1 (90550, с. Теребля, вул. Тиха,6, Тячівського району Закарпатської області реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у сумі 4052 грн. 60 коп.

1. Позиції сторін

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході проведеного інспекційного відвідування посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області виявлено порушення вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме, встановлено, що позивач залучив до роботи фізичних осіб без укладення з ними трудового договору. У зв'язку з чим відповідачем прийнято оскаржувану постанову та застосовано до позивача фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 111 690,00 грн., а також винесено припис про усунення виявлених порушень. Однак зазначає, що висновки посадових осіб відповідача, про те, в фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виконувала роботи без укладення трудового договору - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка с. Теребля вул. Волошина № 6 Тячівського району є безпідставними, недоведеними і не підтверджені жодними доказами на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, у орендованому приміщенні магазину «Карпати» площею 244,4 кв.м., розташованого по вул. Центральна,47 «а» у с. Теребля Тячівського району, господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_7 на підставі договору оренди. ОСОБА_6, 15.06.1998р.н., мешканка с. Теребля, вул.. Волошина, №6 Тячівського району, на підставі цивільно-правового договору №1 від 13.08.2018р., укладеного між нею та ФОП ОСОБА_7 надає послуги ФОП ОСОБА_7 з популяризації товарів, консультування покупців з питань асортименту товарів. Виходячи з цього, ОСОБА_6 не є працівником ФОП ОСОБА_1, і на момент проведення інспекційного відвідування не виконувала роботу для ФОП ОСОБА_1 Зазначає, що , торгове приміщення «магазину Карпати» площею 244,4 кв.м., розташованого по вул. Цснтральна,47 «а» у с. Теребля Тячівського району, перебуває у правомірному користуванні на умовах оренди у ФОП ОСОБА_7С, яка і здійснює у ньому господарську діяльність. Тому висновок посадової особи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 фактично допустила до роботи працівника без укладення трудового договору, є безпідставним, надуманим і не відповідає дійсності. Окрім того зазначає, що припис винесений посадовою особою Держпраці може видаватися лише при наявності встановленого факту порушення законодавства про працю, і не носить самостійного характеру, а є похідним від встановлення факту такого порушення. У випадку відсутності встановленого факту порушення вимог законодавства про працю, припис не має правового значення. За наведених обставин просить суд задоволити позовні вимоги повністю.

16 листопада 2018 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача про заперечення щодо позову, де зокрема, зазначає що Управління Держпраці у Закарпатській області позов не визнає та вважає, що доводи та обґрунтування, які наведені позивачем не можуть бути прийняті судом як належні. Так, Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області від 06.09.2018 року № ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, тобто за фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Зазначає, що інспекційним відвідуванням проведеним 17.08.2018 року встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в приміщенні магазину «Карпати» за адресою: 90550, Тячівського району, с.Теребля, вул. Центральна № 47 «а» виконувала роботу продавця з продажі не продовольчою групою товарів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка с. Теребля вул. Волошина № 6 Тячівського району. Таким чином, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 17.08.2018 року допустила до роботи ОСОБА_6, не уклавши з нею трудовий договір, а відтак порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. Висновок Управління Держпраці у Закарпатській області щодо допуску до роботи працівника ОСОБА_6 без укладення трудового договору є таким, що грунтується на фактичних обставинах справи і відповідає дійсності. Підсумовуючи вищенаведене, постанова про накладення штрафу №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018 року винесена уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає. Підстави для скасування припису Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК400/846/АВ/П від 17.08.2018 року теж відсутні, оскільки такий винесений у відповідності до вимог Порядку №295.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав наведених вище.

Заслухавши представників сторін, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, в тому числі заслухавши покази свідків, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що до начальника Державної служби України з питань праці надійшли звернення громадян ОСОБА_8І та ОСОБА_9 щодо можливого порушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 у формі заяви від 17.07.2018 року ( а.с.80-81.)

Державна служба України з питань праці супровідним листом від 01.08.2018 року, направила вищевказані звернення до Управління Держпраці у Закарпатській області (а.с.79).

Розглянувши вищевказане звернення, начальник Управління Держпраці у Закарпатській області дійшов висновку про необхідність проведення інспекційного відвідування, зазначивши про це у вигляді своєї резолюції на тексті вищевказаного супровідного листа. ( а.с. 79)

Керівником Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 06.08.2018 року №144 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (Тячівський район, с.Теребля, Торговий комплекс) на підставі звернення громадян щодо порушень при оформленні трудових відносин (а.с.72-74)

На підставі наказу Управління Держпраці від 06.08.2018р. №144 видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 14.08.2018 №941.(а.с.14).

На підставі наказу та направлення на перевірку посадові особи відповідача провели інспекційне відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у період з 17.08.2018 року по 20.08.2018 року.

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗК400/846/АВ від 17 серпня 2018 року (а.с.15-23). Встановлено що ФОП ОСОБА_1 17.08.2018 року допустила до роботи в приміщенні магазину «Карпати» за адресою: 90550, Тячівського району, с.Теребля, вул. Центральна № 47 «а» ОСОБА_6, не уклавши з нею трудовий договір, а відтак порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

Вказані висновки посадових осіб відповідача базуються на тому, що при проведенні інспекційного відвідування встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в приміщенні магазину «Карпати» за адресою: 90550, Тячівського району, с.Теребля, вул. Центральна № 47 «а» виконувала роботу продавця з продажі не продовольчою групою товарів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка с. Теребля вул. Волошина № 6 Тячівського району.

З усного пояснення ОСОБА_6 заявила, що вона працює продавцем у вищевказаному магазині близько одного року в ФОП ОСОБА_1 з режимом роботи з 9.00 за к.ч. по 19 годину за к.ч. з понеділка по суботу.

Головним державним інспектором було запропоновано ОСОБА_6 надати письмове пояснення, під час написання якого в торговому залі з'явилася підприємець ОСОБА_1, вирвала з рук продавця ОСОБА_6 пояснення і розірвала його. При цьому ФОП ОСОБА_1 заборонила надалі продавцеві ОСОБА_6 надавати письмове пояснення та наказала їй покинути приміщення магазину.(а.с.18).

Таким чином інспекційним відвідуванням встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 допустила до роботи ОСОБА_6, не уклавши з нею трудовий договір, а відтак порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

На підставі висновків акту перевірки та фактів встановлення допуску до роботи фізичних осіб без укладення трудового договору та оформлення трудових відносин у встановленому законом порядку, головним державним інспектором Дудаш Е.В. винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗК400/846/АВ/П від 17 серпня 2018 року, яким ФОП ОСОБА_1 зобов'язано усунути встановлені інспекційним відвідуванням порушення законодавства про працю та про виконання цього припису у визначені в ньому строки надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об'єкта відвідування до 17.09.2018 року.(а.с.24-26).

Розглянувши акт інспекційного відвідування №ЗК400/846/АВ від 17 серпня 2018 року начальник Управління Держпраці у Закарпатській області прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК399/846/АВ-ТД від 23 серпня 2018 року (а.с.76).

ФОП ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, а саме: 06 вересня 2018 року о 13-00 годині, була повідомлена належним чином листом Управління Держпраці у Закарпатській області від 29.08.2018 року №07-02/3169 . Даний лист був переданий телефонограмою 29.08.2018р. (а.с.126).

Однак, як встановлено судом, на розгляд справи ФОП ОСОБА_1 у встановлений час не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Клопотань про перенесення розгляду справи на інший час не подала.

В наданих письмових запереченнях від 03.09.2018 року ФОП ОСОБА_1 повідомила Управління Держпраці у Закарпатській області про те, що з висновками викладеними в акті інспекційного відвідування №ЗК400/846/АВ від 17 серпня 2018 року не погоджується, оскільки інспекційне відвідування було проведено посадовою особою управління Держпраці у Закарпатській області всупереч встановленому законом порядку, а тому його результати та документи, складені у процесі проведення інспекційного відвідування, не можуть бути підставою для висновку про порушення нею законодавства про працю та слугувати допустимими доказами вчинення позивачем порушення законодавства про працю.(а.с117-119).

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування №ЗК400/846/АВ від 17 серпня 2018 року, перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області, керуючись ст. 295 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та на підставі абз. 8 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю, виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018 року, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3723,00 грн. (а.с.12-13)

Між тим, в процесі судового розгляду судом було встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 був укладений договір оренди приміщень від 01 липня 2017 року №2, про оренду частини приміщень магазину «Карпати», примірник якого був наданий суду разом з позовною заявою. (а.с.27)

На підтвердження отримання коштів орендної плати згідно вищезазначеного договору оренди від ОСОБА_7 представником позивача надано суду було надано розрахункові квитанції (а.с.159-161) , а саме:

- розрахункової квитанції серії ААВВ №000001 від 25.07.2018р. про прийняття оплати від ФОП ОСОБА_7 орендної плати за липень 2018 року у сумі 29 328,00 грн. згідно договору оренди приміщень №2 від 01.07.2018р.

- розрахункової квитанції серії ААВВ №000002 від 27.08.2018р. про прийняття оплати від ФОП ОСОБА_7 орендної плати за серпень 2018 року у сумі 29 328,00 грн. згідно договору оренди приміщень №2 від 01.07.2018р.

- розрахункової квитанції серії ААВВ №000003 від 26.09.2018р. про прийняття оплати від ФОП ОСОБА_7 орендної плати за вересень 2018 року у сумі 29 328,00 грн. згідно договору оренди приміщень №2 від 01.07.2018р.

- розрахункової квитанції серії ААВВ №000004 від 26.10.2018р. про прийняття оплати від ФОП ОСОБА_7 орендної плати за жовтень 2018 року у сумі 29 328.00 грн. згідно договор) оренди приміщень №2 від 01.07.2018р.

- розрахункової квитанції серії ААВВ №000005 від 23.11.2018р. про прийняття оплати від ФОП ОСОБА_7 орендної плати за листопад 2018 року у сумі 29 328,00 гри. згідно договору оренди приміщень №2 від 01.07.2018р.

- розрахункової квитанції серії ААВВ №000006 від 24.12.2018р. про прийняття оплати від ФОП ОСОБА_7 орендної плати за грудень 2018 року у сумі 29 328.00 грн. згідно договору оренди приміщень №2 від 01.07.2018р.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні показали , що вони працюють у ФОП ОСОБА_1 у продуктовому відділі магазину "Карпати" у с. Теребля, 47-а . Даний відділ є окремим відокремленим приміщення у торгівельному комплексі. Громадянку ОСОБА_12 вони знають, оскільки остання працює у відокремленому відділі, який знаходиться у даному торгівельному комплексі, куди є окремий вхід. І дану частину орендує приватний підприємець Рак. В день перевірки вони бачили перевіряючих, які перевіряли відділ, де працює ОСОБА_6, яка їм і розказала про те, що вона не очікувала перевірку і була в стресовому стані.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона в день перевірки працювала в магазині у Рак, коли через окремий вхід до їхнього відділу зайшли двоє осіб і почали задавати питання. Потім зайшла в магазин ОСОБА_1 і повідомила перевіряючим, що ОСОБА_6 тут не працює. Свідок ОСОБА_6 також показала, що вона писала пояснення, однак їх не дописала і пішла геть. ОСОБА_7 в той час в магазині не була. ОСОБА_6 також повідомила, що вона в магазині клеїла цінники, консультувала покупців та розкладувала товар, а саме щодо одягу, електротехніки, непродовольчих товарів.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона орендує приміщенні у ФОП ОСОБА_1, яка є її донькою, і сплачує орендну плату. В дане приміщення, яке вона орендує є окремий вхід. До липня 2018 року в даному приміщенні був склад. Громадянка ОСОБА_6, з якою у серпні 2018 року була укладена угода їй допомагала в даному приміщенні, де Рак продавала товар.

Свідок ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, і зі слів представника відповідача, він звільнився із займаної посади та у відповідача не працює.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі -загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці, затверджене наказом Держпраці від 03.08.2018 №84 у новій редакції.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 №340 (далі - Положення) Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань: " 5) здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; 50) накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці".

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення Управління Держпраці для виконання покладених на нього завдань має право: " 5) проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, встаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці; 6) безперешкодно без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме-Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого ПКМУ № 295 від 26.04.2017 року.

Пунктом 3 частини 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Суд піддає критичній оцінці посилання позивача на безпідставність проведення інспекційного відвідування, оскільки інспекційне відвідування, що є предметом розгляду у даній справі, було проведено за рішенням начальника Управління Держпраці в Закарпатсткій області у вигляд його резолюції із "інших джерел", яким було звернення громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Відповідно до підп.1, 3 п. 11 Порядку контролю інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Відповідно до п.8 Порядку контролю, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку контролю інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до пункту 6 Порядку контролю під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Відповідно до п.19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до п.24 Порядку №295, припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта, а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Отже, виходячи з вищенаведених норм Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого ПКМУ № 295 від 26.04.2017 року не є обовязковим попередження обєкту відвідування про початок інспекційного відвідування та його підстави про що позивач зазначає у позові, як порушення, допущене з боку відповідача.

Згідно ч. 14 Порядку № 295 Під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;

якщо строк проведення інспекційого відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;

4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником;

5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов’язки;

6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об’єкта відвідування;

8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;

9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка була відсутня в обєкті відвідування на початку проведення інспекційного відвідування, і прийшла в ході його проведення, що підтвердила свідок ОСОБА_6 та що не заперечувалося представником позивача.

Крім того , позивачка не підписала акт інспекційного відвідування , не надала ніяких письмових пояснень, її письмові зауваження також відсутні. Немає ніяких доказів того, що позивачка зверталася до інспектора і вимагала додержання вимог законодавства, про які вона зазначає в позовній заяві.

Під час розгляду справи про встановлені в ході інспекційного відвідування порушення, призначеного відповідачем 06 вересня 2018 року, позивачка була повідомлена телефонограмою, однак не зявилася, ніяких заяв та письмових пояснень, заперечень не надавала.

Відповідно до положень ст. 21 Кодексу законів про працю України зазначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник " зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, додержання якої є обов'язковою при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Відповідно до ч.5 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Таким чином інспекційним відвідуванням та під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 допустила до роботи найману працівницю ОСОБА_6 без укладення трудового договору та без повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку її як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідною формою до початку роботи працівника за укладеним трудовими договором в спосіб визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

У відповідності до ПОЛОЖЕННЯ про форму та зміст розрахункових документів, завтердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13(Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350):

Розрахункова квитанція - розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проставлення штампа при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Розрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини.

З огляду на викладене, суд вважає, що надані представником позивача квитанції не відповідають вимогам первинних документів в контексті Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», відповідно вони не підтверджують інформацію про отримання (участь у здійсненні операцій) коштів орендної плати згідно вищезазначеного договору оренди від ОСОБА_7

Окрім того, казаний вище договір оренди приміщень від 01 липня 2017 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 про оренду частини приміщень магазину «Карпати» був наданий як додаток до позову, зареєстрований в суді 16.10.2018 року. Ні під час інспекційного відвідування, ні у своїх запереченнях до акту інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 про існування даного договору оренди не повідомляє.

У своїх запереченнях до Акту інспекційного відвідування зазначила, що виявлена у приміщенні магазину особа є сторонньою особою, яка знаходилася у приміщенні магазину виключно у приватних справах. Однак, у позовній заяві Позивач уже зазначає, що з виявленою особою укладений цивільно-правовий договір з ФОП ОСОБА_7, яка до того ж є мамою ОСОБА_1.

Щодо наданого Позивачем договору оренди приміщень від 01 липня 2017 року №2 укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 про оренду частини приміщень магазину «Карпати» та на який посилається позивач, то суд зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування та під час розгляду справи, про існування зазначеного договору не було відомо, оскільки про такий в поясненнях взагалі не згадують. Цей договір додається позивачем як додаток до позовної заяви, не був наданий під час інспекційного відвідування , не був наданий позивачем під час розгляду справи 06 вересня 2018 року, а тому не може бути належним доказом.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду від 25.04.2018 року у справі №824/756/16-а, провадження №К/9901/15924/18.

Відповідно до ПОЛОЖЕННЯ про форму та зміст розрахункових документів, завтердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13(Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350):

господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;

місцезнаходження (місце проживання) суб’єкта господарювання - місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця, що зазначене у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач не надала ніяких доказів, що громадянка ОСОБА_7 має місцезнаходження та має відношення до господарської одиниці як субєкт господарювання за адресою, де здійснювалося інспекційне відвідування, а саме: за адресою магазину «Карпати» площею 244,4 кв.м., розташованого по вул. Центральна,47 «а» у с. Теребля Тячівського району, власником якого позивачка, на підтвердження чого нею було надано рішення Тячівського районного суду від 28 вересня 2019 року та витяг з про державну реєстрацію прав від 27.12.2012 року.

Окрім того, за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в приміщенні магазину «Карпати» за адресою: 90550, Тячівського району, с.Теребля, вул. Центральна № 47 «а» виконувала роботу продавця з продажі не продовольчою групою товарів ОСОБА_6.

Згідно Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1здійснює наступні види діяльності:

Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний);

Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_7 здійснює наступні види діяльності:

Код КВЕД 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я; Код КВЕД 96.04 Діяльність із забезпечення фізичного комфорту; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;

Код КВЕД 56.29 Постачання інших готових страв; Код КВЕД 56.30 Обслуговування напоями;

Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

Слід зазначити, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб'єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

Як встановлено судом, ОСОБА_6 виконувала роботу продавця з продажі не продовольчою групою товарів, що збігається з видом діяльності ФОП ОСОБА_1

Вказане стверджується наданим усним поясненням самою ОСОБА_6 під час інспекційного відвідування.

Щодо відсутності письмових пояснень, то суд констатує, що свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні сама показала, що писала письмові пояснення, однак не дописала і пішла, а інспектор, який відбирав письмові пояснення зазначив, що такі письмові пояснення були розірвані позивачкою, коли та прийшла в магазин в день інспекційного відвідування. Складання окремого акту про такі дії законодавством не передбачено .

А відтак, висновок Управління Держпраці у Закарпатській області щодо допуску до роботи працівника ОСОБА_6 без укладення трудового договору є таким, що грунтується на фактичних обставинах справи і відповідає дійсності.

Норми ст. 265 КЗпП України передбачають відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, зокрема, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч.ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок №509).

Відповідно до частини 3 статті 265 КЗпП «штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України».

Відповідно до п.2 Порядку накладення штрафів, штрафи мають право накладати начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники.

Оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018р.винесена першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_4, а отже визначеною Порядком уповноваженою посадовою особою.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку накладення штрафів, про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Так, як уже зазначалося вище, листом Управління Держпраці у Закарпатській області від 29.08.2018 року №07-02/3169 ФОП ОСОБА_1 була повідомлена про час та дату розгляду справи. Даний лист був переданий телефонограмою 29.08.2018р. (а.с.126).

Відповідно до п.7 Порядку накладення штрафів - справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до п.5 Порядку накладення штрафів у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не пізніше ніж на 10 днів.

Однак, як встановлено судом, на розгляд справи ФОП ОСОБА_1 у встановлений час не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Клопотань про перенесення розгляду справи на інший час не подала.

Згідно абз. 2 п. 8 Порядку накладення штрафів, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті З цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків передбачена відповідальність фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, (станом на 06.09.2018 року розмір мінімальної заробітної плати складає 3723,00 грн., відтак 3723,00 х 30 =111690,00 грн.).

Отже з огляду на вищевикладене, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України, Першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_13 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.

Щодо посилання представника позивача, що позивачці під час проведення інспекційного відвідування не було розяснено право на отримання правової допомоги, то суд констатує, що розяснення такого права не передбачено вищевказаними законодавчими актами, а також не встановлено вимогами Конвенції Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі ( Конвенцію ратифіковано Законом N 1985-IV ( 1985-15 ) від 08.09.2004 ), якою в своїй діяльності керувався відповідач при проведенні інспекційного відвідування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Матеріали справи свідчать, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем доведено правомірність його дій під час прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог та враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до вказаної норми.

Керуючись статтями 242-246,250 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.В позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Закарпатський окружний адмінсуд до Восьмого апеляційного адміністративного суду .

СуддяОСОБА_14

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 січня 2019 року.