Ухвала суду № 79425616, 16.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27923/16-ц

Провадження № 6/761/143/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Піхур О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,

представників заінтересованої особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4 про відстрочення виконання судового рішення, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даною заявою, посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2017 року у справі №761/27923/16 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено. Постановою Верховного Суду від 18.04.2018 року рішення скасовано в частині стягнення інфляційних витрат, в іншій частині залишено без змін. Оскільки, на цей час в провадженні судів перебувають дві пов'язані із вказаним рішенням справи №755/9133/17, №759/9048/17 про визнання недійсними договорів позики, заявник просить суд вирішити питання про відстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2017 року у справі №761/27923/16 строком до прийняття судами рішень у справах №755/9133/17, №759/9048/17, але не більше 1 року з дня постановлення ухвали.

Заявник в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив, його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні представники заінтересованої особи заперечували проти вимог заяви та просили суд відмовити в їх задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення представників заінтересованої особи, дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2017 року у справі №761/27923/16 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено. Вирішено : Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 01.02.2013 року в розмірі 1500000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 16.06.2015 року в розмірі 355367,73 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 18.08.2012 року в розмірі 1600000 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 10.08.2012 року в розмірі 800000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 16.07.2015 року в розмірі 34373,36 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 6890,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.12.2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.04.2018 року рішення скасовано в частині стягнення інфляційних витрат, в іншій частині залишено без змін.

Згідно ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 435 ЦПК України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 81 ЦПК України).

У заяві заявник посилається на те, що на цей час в провадженні судів перебувають дві пов'язані із вказаним рішенням справи №755/9133/17, №759/9048/17 про визнання недійсними договорів позики, а тому просить суд вирішити питання про відстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2017 року у справі №761/27923/16 строком до прийняття судами рішень у справах №755/9133/17, №759/9048/17, але не більше 1 року з дня постановлення ухвали, проте, не надає обґрунтованих пояснень або належних і допустимих доказів на підтвердження неможливості виконання рішення, а тому суд не вважає, що обставини, викладені в заяві є винятковими та такими, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.

Заявником не обґрунтовано необхідність та не зазначено виняткового випадку для вчинення даної дії, а тому, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 81, 296, 435 ЦПК України, ст. 194 СК України, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні вимог заяви ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4 про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення повного тексту ухвали 16.01.2019 року.

Суддя