Ухвала суду № 79425356, 17.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/555/19

Провадження № 1-кс/761/1013/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., представника власника майна ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного м. Києва від 10.04.2017 року.

В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що 10.04.2017 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва Слободянюком П.Л. за наслідком розгляду клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС України в м. Києві Котюха І.М. про накладення арешту в рамках досудового розслідування, внесеного в ЄРДР за № 32017100000000002 від 12.01.2017 року, вказане клопотання задоволено повністю.

За наслідком викладеного слідчим суддею прийнято ухвалу від 10.04.2017 року, якою накладено арешт на майно, а саме, кошти фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ «Дельта Банк» (код: 34047020) на рахунках ряду фізичних осіб (прізвища та ідентифікаційні дані містяться в тексті ухвали) та встановлено заборону на розпорядження та використання грошових коштів, на які накладено арешт.

Серед таких фізичних осіб загальною кількістю 129 (сто двадцять дев'ять) чоловік, наявні дані також і стосовно мене - ОСОБА_2 - порядковий номер по списку в ухвалі суду 37. Відповідно, серед інших осіб, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.04.2017 року в справі № 761/11329/17 накладено арешт та встановлено заборону на розпорядження та використання коштів і заявнику. Станом на момент звернення до суду із вказаним клопотанням на рахунку № НОМЕР_2 заявника в ПАТ «Дельта Банк» можуть знаходитись 198 493,54 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста дев'яносто три гривні 54 копійки) гривень

Зазначає, що арешт на належні грошові кошти накладено необґрунтовано, оскільки на момент накладення арешту на майно не перевірено та не встановлено підстав для такого арешту, не враховано, що матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів того, що кошти на вказаному рахунку були отримані внаслідок кримінального правопорушення. Також таких доказів не було надано під час накладення арешту.

Вказує, що до кримінального провадження, внутрішньої документації банку або технічних даних (інших нюансів обігу грошових коштів в банківській установі ПАТ «Дельта Банк») він не має жодного відношення. У кримінальному провадженні № 32017100000000002 не має статусу ані підозрюваного, ані свідка.

Враховуючи викладене, просить скасувати арешт та заборону на розпорядження та використання, накладені ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва 10.04.2017 року по справі № 761/11329/17 (провадження № 1-кс/761/7125/2017) на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ «Дельта Банк» (код: 34047020), який належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, клопотання підтримала, надала пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити..

Слідчий в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання.

Неявка слідчого не є перешкодою у розгляді заявленого клопотання.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши надані докази та матеріали, оцінивши їх в сукупності, слідчим суддею встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС України в м. Києві Котюха І.М. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100000000002 від 12.01.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України та накладено арешт на грошові кошти фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020), на 129 рахунках фізичних осіб, у тому числі на грошові кошти ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_2, з забороною посадовим особам ПАТ «Дельта Банк», а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти на які накладено арешт.

В ухвалі слідчого судді вказано, що зазначене майно відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, а тому арешт накладається з метою його збереження.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За приписами ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається із ухвали про накладення арешту від 10.04.2017 року така не конкретизує, яким чином та за якими критеріями безготівкові грошові ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_2, що відкритий у ПАТ «Дельта Банк» віднесено до речового доказу у кримінальному провадженні № 32017100000000002 від 12.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України, а також яке відношення має ОСОБА_2 чи його майно до вказаного правопорушення.

Із змісту ухвали від 10.04.2017 року вбачається, що на момент розгляду клопотання про арешт майна, вказані обставини не були встановлені, а відтак, арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 2, 7-9, 107, 170, 173, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100000000002 від 12.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України, в частині накладення арешту на безготівкові грошові ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_2, що відкритий у ПАТ «Дельта Банк» (код: 34047020).

Скасувати заборону посадовим особам ПАТ «Дельта Банк» (код: 34047020), а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати безготівкові грошові кошти ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_2, що відкритий у ПАТ «Дельта Банк» (код: 34047020), у кримінальному провадженні № 32017100000000002 від 12.01.2017.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський