Ухвала суду № 79424398, 11.01.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/970/19-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.,

при секретарі Саницькій Б.В.,

за участю: прокурора Подосінова П.А.,

захисника Юхименка І.М.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві Здора Павла Анатолійович про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженеця м. Тетіїв Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

11.01.2019 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Мітійчук Г.О. надійшло клопотання слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві Здора Павла Анатолійович, погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальником другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням військової прокуратури України Центрального регіону України Давидовим Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженеця м. Тетіїв Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий зазначає, що Військовою прокуратурою Центрального регіону України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018110330000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудове розслідування вказаного кримінального провадження здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме: пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

09.01.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання з підстав його необгрунтованності. Зазначили, що ризики, вказані стороною обвинувачення не підтверджені і не доведені, підозра є необґрунтованою у зв'язку з чим просили відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судовим розглядом встановлено, 09.01.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_2 підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:

- повідомлення УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України про виявлення обставин що свідчать про вчинення кримінального правопорушення;

- рапортом начальника сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, майор поліції Кравченко Д.А;

- протоколами допиту начальника сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, майор поліції Кравченко Д.А;

- матеріалами УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України, щодо виявлення ознак вчинення ОСОБА_6 адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 2 ст. 172-6 КУпАП;

- матеріалами виконаного доручення прокурора про встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом огляду мобільного телефону начальника сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, майор поліції Кравченко Д.А;

- протоколами огляду Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та веб ресурсу Київської обласної ради (https://kor.gov.ua);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо - відео контролю особи, ОСОБА_2;

- протоколом затримання ОСОБА_2 в порядку ст. 208 КПК України;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого йому злочину за викладених у клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Разом з тим, слідчий суддя вважає жодним чином необґрунтованими та недоведеними доводи прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вищевказаному ризику, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах дані про такі обставини відсутні.

Прокурором не обґрунтовано та не доведено, що слідчі дії, які вчиняються та необхідно вчинити в подальшому, не можливо вчинити без тримання підозрюваного під вартою, сама по собі необхідність вчинення ряду слідчих дій не виправдовує тримання особи під вартою.

Відтак, клопотання задоволенню не підлягає.

Оскільки, протягом розгляду доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків як то: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, можливість знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що мають значення у кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, вважаю наявними всі підстави для застосування відповідно до ч.4 ст.194 КПК України до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та застосувати запобіжний захід у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_2 та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст. 369 КК України, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, фізичний та матеріальний стан, а також бере до уваги бажання депутатів різного рівня взяти на поруки підозрюваного, що свідчить про його поважне становище у суспільстві.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді, який зможе запобігти заявленим у кримінальному провадженні ризикам, а саме: застави.

При цьому слідчий суддя виходять з положень ч.3 ст.176 КПК України, відповідно до яких застава є більш м'яким запобіжним заходом в порівнянні з триманням під вартою.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 та дані про його особу, визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 грн. 00 коп., що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками сторони обвинувачення, іншими особами, визначеними прокурором або слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві Здора Павла Анатолійович про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 153 680 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками сторони обвинувачення, іншими особами, визначеними прокурором або слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 11.03.2019 року включно.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.О. Матійчук