Вирок № 79424249, 25.01.2019, Оболонський районний суд міста Києва

25.01.2019 Справа № 756/16907/18

Справа № 756/16907/18

Провадження № 1-кп/756/641/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Пересунька Я.В.,

при секретарі судового засідання Гладкій Ю.Ю.,

за участі сторін кримінального провадження

прокурора Кобченко Т.І.,

захисника Гречаника О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою:м. Київ, АДРЕСА_1, раніше судимої: 04.06.2010 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, 07.06.2012 року знята з обліку згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2012 року; 31.01.2012 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 81 КК України 17.07.2013 року звільненої умовно-достроково, невідбутий строк покарання 11 місяців 6 днів; 16.04.2014 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 81 КК України 17.02 2015 року звільненої умовно-достроково, невідбутий строк покарання 2 місяці 23 дні; 29.11.2016 року Дніпровським районним судом міста Києва, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 79 КК України звільненої від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року до суду надійшов обвинувальний акт, відповідно до якого 04.12.2018 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 перебувала у приміщенні магазину «ОСОБА_3», що знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_2 У цей час в останньої виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить ПП «ОСОБА_3» (код ЄРДПОУ НОМЕР_1).

Реалізуючи свій злочинний умисел, в той же час того ж дня, перебуваючи в магазині «ОСОБА_3» за вищевказаною адресою, ОСОБА_2, діючи повторно, таємно умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу взяла з торгівельних прилавків наступний товар: комплект бязь набивна, розміром 220х240, штрих-код 4823024100152 - 1 одиниця, вартістю 719 грн. 75 коп. (без урахування ПДВ), комплект сатин «Елегант», двоспальний з простирадлом, розміром 200х220, штрих-код 9500000007197- 1 одиниця, вартістю 695 грн. 83 коп. (без урахування ПДВ), який поклала у власний пакет, який на той час був при ній, та направилась до виходу з магазину, маючи намір розпорядитись цим товаром на власний розсуд.

Виконавши усі дії, які ОСОБА_2 вважала необхідними для повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжки), маючи при собі в пакеті неоплачений товар, вийшла за межу кас магазину «ОСОБА_3», не розрахувавшись за нього, однак довести свій злочинний умисел до кінця не змогла з причин, які не залежали від її волі, оскільки спрацювала сигнальна рамка лінії контролю, яка розташована на виході із вищезазначеного магазину, у зв'язку з чим ОСОБА_2 була зупинена працівником магазину «ОСОБА_3».

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_2 могла спричинити ПП «ОСОБА_3» матеріальну шкоду на загальну суму 1 415 грн. 58 коп. (без урахування ПДВ).

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, визнала та розкаялась у вчиненому. Показала суду, що 4 грудня 2018 року приблизно о 17 год. 00 хв. перебувала недалеко від супермаркету «Сільпо» по вул. М.Малиновського, 5 у м.Києві та побачила магазин «ОСОБА_3». Зайшовши до цього магазину, вона розглядала товар, після чого поклала до свого пакету два комплекти постільної білизни, які взяла із стелажів у магазині. Знаючи, що в неї недостатньо коштів для покупки вказаного товару, вона почала виходити з магазину, маючи намір викрасти товар та розпорядитись ним на власний розсуд. Проте при виході спрацювала сигнальна рамка і її було затримано працівниками магазину. Не може пояснити мотиви свого вчинку, оскільки нужди у викраденні цього товару в неї не було. Проте їй дуже соромно за свій вчинок і в майбутньому обіцяє такого не вчиняти.

Представник потерпілого ПП «ОСОБА_3» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності її позиції немає; останній роз'яснено, що у такому випадку, вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, доведена.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вона вчинила дії, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні обвинуваченій міри покарання судом враховується її вік, ставлення до вчиненого правопорушення, матеріали, що її характеризують (обвинувачена за місцем проживання характеризується задовільно, на обліках лікарів психіатра та нарколога не перебуває, водночас неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних речовин).

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень неможливе без її ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим призначає покарання у виді 2 років позбавлення волі.

При призначенні цього виду покарання, суд враховує, що ОСОБА_2, будучи раніше судимою особою та свідомо розуміючи наслідки порушення закону, знову вчинила злочин, що визнала й у судовому засіданні. За таких обставин суд не знаходить підстав для звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням.

Також при ухваленні вироку суд враховує положення п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, зокрема щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Приймаючи до уваги призначення покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 та виконання нею процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 369, 370, 373, 374 КПК України суд,-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 2 років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили раніше обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Строк відбування покарання рахувати з дня затримання у зв'язку з цією справою, а саме з 4 грудня 2018 року.

Речові докази у виді вилученого 4 грудня 2018 року в ОСОБА_2 товару, який передано на відповідальне зберігання ПП «ОСОБА_3» - залишити у володінні ПП «ОСОБА_3».

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченою - з моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Я.В. Пересунько