Ухвала суду № 79423886, 24.01.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/17261/13-ц

Провадження №: 8/755/8/18

"24" січня 2019 р.Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

судді Шевченко В.М.,

секретар судового засідання Сіренко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко В.М. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року в

цивільній справі № 755/17261/13-ц

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

за участю:

заявника - ОСОБА_1,

представника ТОВ «Новобудова» - Чендакова І.О.,

УСТАНОВИВ:

у провадженні судді Шевченко В.М. перебуває вказана цивільна справа, яку передано відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2018.

11.10.2018 суддею Шевченко В.М. постановлено ухвалу про прийняття до провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року та призначено дату судового розгляду.

24.01.2019 у судовому засіданні заявник ОСОБА_1 до початку розгляду справи заявила відвід судді Шевченко В.М. та просить за протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді або колегії суддів передати судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагану В.І., який ухвалив рішення суду, що підлягає перегляду. Відвід мотивувала тим, що відповідно до ч. 13 ст. 33 ЦПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України. Таким чином, на думку заявника, її заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року підлягає розгляду тим самим складом суду, який ухвалив рішення, тобто суддею Галаганом В.І., який на даний час працює та здійснює судочинство. Вважає, що при проведенні повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.10.2018 та 09.10.2018 було допущено ряд грубих порушень, зокрема незаконно та безпідставно виключено деяких суддів цивільної спеціалізації, що призвело до порушення порядку визначення судді для розгляду цієї заяви та передачі справи судді Шевченко В.М.

Представник ТОВ «Новобудова» Чендакова І.О. заперечила проти заявленого відводу та вказала, що суддя Галаган В.І. не має права слухати цю справу, оскільки заявив самовідвід, суддя Шевченко В.М. визначена шляхом автоматизованого розподілу, а тому підстави для відводу відсутні.

Суд за наслідком розгляду заяви про відвід, з урахуванням думки сторін та дослідження матеріалів справи, на підставі норм процесуального права прийшов таких висновків.

Відповідно до статті 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У даному випадку підставою для заявлення відводу судді Шевченко В.М., на яку посилається ОСОБА_1, на думку заявниці, є як неодноразове порушення порядку визначення судді для розгляду справи, так і те, що заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повинен розглядати саме суддя Галаган В.І., як те прямо передбачено ч. 13 с. 33 ЦПК України.

Судом встановлено, що у цій справі неодноразово здійснено повторний авторозподіл, в тому числі шляхом передачі справи в неавтоматичному порядку на підставі відповідних ухвал суду.

Зокрема, 01.06.2017 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вказана заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва, ухваленого 25.09.2013 у справі № 755/17261/13 у складі судді Галаган В.І., яку внаслідок автоматизованого розподілу було передано судді Савлук Т.В. 10.07.2017 відкрито провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні. У цій справі заявниця ОСОБА_1 неодноразово заявляла судді Савлук Т.В. відводи, в результаті розгляду поданих заяв постановлено ряд ухвал про відмову у задоволенні, зокрема: ухвала 31.07.2017, ухвала від 11.08.2017, ухвала від 12.10.2017.

Після набрання чинності Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII суддею прийнято низку процесуальних рішень щодо розгляду заяв ОСОБА_1 про відвід судді Савлук Т.В., а саме:

- 18.01.2018 ухвалою судді Савлук Т.В. заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі визнано необґрунтованою, провадження у справі зупинено, заяву про відвід передано для її вирішення у порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України (ухвалою судді Шевченко В.М. від 19.01.2018 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Савлук Т.В. відмовлено, постановлено розгляд справи проводити у тому ж складі суду. Ухвалою судді Савлук Т.В. від 24.01.2018 відновлено провадження у справі, призначено її розгляд у судовому засіданні);

- ухвалою судді Савлук Т.В. від 05.02.2018 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про передачу заяви про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2013 у провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагана В.І;

- 03.04.2018 ухвалою судді Савлук Т.В. передано заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2013, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи № 755/17261/13, у провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагана В.І.

Згідно із протоколом розподілу справ між суддями у неавтоматичному режимі від 04.04.2018 у справі № 755/17261/13-ц призначено суддю-доповідача Галагана В.І. (підстава - ухвала судді Савлук Т.В. від 03.04.2018).

05.04.2018 ухвалою судді Галагана В.І. заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2013 у справі № 755/17261/13 передано у провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В.

Зазначена ухвала була оскаржена заявницею в апеляційному порядку, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.05.2018 у відкритті апеляційного провадження відмовлено та зазначено, що постановлена ухвала суду першої інстанції від 05.04.2018 не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями у неавтоматичному режимі від 06.04.2018 у справі № 755/17261/13-ц призначено суддю-доповідача Савлук Т.В. (підстава - ухвала судді Галагана В.І від 05.04.2018).

18.06.2018 заяву про самовідвід головуючого у справі судді Савлук Т.В. задоволено; заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2013, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи № 755/17261/13, передано для проведення повторного автоматизованого розподілу у порядку ч. 13 ст. 33 ЦПК України.

19.06.2018 в.о. керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва Розгон А.В. прийнято розпорядження № 30 про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, підстава - ухвала від 18.06.2018 про самовідвід судді Савлук Т.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2018 визначено суддю-доповідача Чех Н.А. , вилучені (замінені) судді - Савлук Т.В.

28.09.2018 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чех Н.А. задоволено, передано заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2013 для проведення повторного автоматизованого розподілу у порядку ч. 13 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями у неавтоматичному режимі від 05.10.2018 у справі № 755/17261/13-ц призначено суддю-доповідача Галагана В.І. (причини проведення неавтоматичного розподілу - ч. 13 ст. 33 ЦПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду).

08.10.2018 ухвалою судді Галаган В.І. заявлено самовідвід, матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2013 передано в.о. керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва для визначення складу суду в порядку ЦПКУкраїни, Положення та з урахуванням роз'яснень секретаря судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва Поливач Л.Д., наведених у листі від 22.05.2018 № 363/0658/18.

09.10.2018 в.о. керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва Розгон А.В. прийнято розпорядження № 161 про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, підстава - ухвала від 08.10.2018 про самовідвід головуючого судді Галагана В.І.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справа між суддями від 09.10.2018 заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передано судді Шевченко В.М.

Зазначене стало підставою для звернення 19.10.2018 до Голови ради суддів України Ткачука О.С. з метою надання роз'яснень, чи дотримано порядок визначення судді Шевченко В.М. для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.09.2013 у справі № 755/17261/13.

Згідно із листом Ради суддів України від 10.12.2018 № 9рс-1251/18, на думку Ради суддів України, з метою дотримання прав ОСОБА_1 та забезпечення розгляду справи у розумні строки доцільно продовжити розгляд у визначеному на теперішній час складі, ттобто суддею Шевченко В.М.

За правилом ч.1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Аналогічний підхід застосовується і у випадку, якщо спори щодо правильності автоматизованого розподілу виникають між суддям одного суду.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище та недопущення спору між суддями у судді Шевченко В.М. були відсутні підстави для заявлення самовідводу у цій справі.

Водночас, заслухавши думку заявниці ОСОБА_1, представника ТОВ «Новобудова» Чендакової І.О., суд прийшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відвід судді Шевченко В.М. з огляду на таке.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є завданням суду (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон).

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України, на засадах верховенства права.

За приписами ст. 9 цього Закону суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.

Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб ( ч. 2 ст. 8 Закону).

Положеннями ст. 15 Закону унормовано, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом. Автоматизована система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно в разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів. Особливості розподілу судових справ у таких випадках визначаються Положенням про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему.

Визначення складу суду відбувається відповідно до вимог ЦПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 (зі змінами) (далі - Положення).

В ухвалах суддів Дніпровського районного суду, які набрали законної сили, чітко зазначено про порушення порядку визначення суддів у цій справі, зокрема ухвала від 18.06.2018 (суддя Савлук Т.В.), ухвала від 28.09.2018 (суддя Чех Н.А.), ухвала від 08.10.2018 (суддя Галаган В.І.).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом ( ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Згідно п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що у відповідності зі сталою практикою названого суду наявність неупередженості відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надані докази протилежного (справа «Ветштайн проти Швейцарії» (Веттштайн v. Switzerland), Пункт 43).

Згідно об'єктивного критерію, серед інших аспектів, необхідно визначити, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його неупередженості (справа «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, пп . 27 28 і 30, справа «Ветштайн проти Швейцарії» (Веттштайн v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, 2000., ЄСПЛ XII). У кожній окремій справі необхідно з'ясувати, чи мають відносини, що розглядаються, таку природу і ступінь, які свідчать про небезсторонність суду (справа «Пуллара проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Таким чином, наявність неупередженості визначається фактором, що полягає у забезпеченні таких умов, при яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду. І такі умови, крім іншого, невід'ємно пов'язані з дотриманням порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи (ст. 33 ЦПК України).

У даному випадку заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами надійшла до суду в період чинності ЦПК України 2004 року; повторність передачі справи іншим суддям відбувалася після набрання чинності ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII. При неодноразовому повторному розподілу заяви (п'ять разів), автоматизований розподіл справ або не проводився, оскільки тричі передача справи здійснювалася в неавтоматичному порядку, або коригувався всупереч Положенню через виключення суддів на таких підставах: «уже слухав справу» (зменшення кількості суддів на цій підставі не регламентовано а ні Положенням, а ні ЦПК України), «недопустимість повторної участі судді» (зменшення суддів на цій підставі у даному випадку не відповідає переліку, що міститься у ст. 37 ЦПК України), отже мало місце визначення складу суду шляхом відключення суддів від автоматизованого розподілу справ, що вплинуло на передачу судової справи, а також на визначення коефіцієнтів навантаження на суддю.

Визначення складу суду в неавтоматичному порядку та автоматизований розподіл справи із зменшенням кількості суддів шляхом їх виключення з підстав, що не передбачені ЦПК України та Положенням, заздалегідь можуть утворювати неналежний склад суду, адже запровадження правил про автоматизований розподіл справ було спрямоване на забезпечення неупередженості судового розгляду, і його недотримання є порушенням принципу випадковості розподілу судової справи та за певних обставин може вказувати на упередженість судді.

Метою запровадження автоматизованого розподілу справ є забезпечення неупередженого їх розгляд. Отже, автоматизований розподіл є гарантією людини на справедливий суд. Автоматизований розподіл діє, насамперед, в інтересах людини.

Таким чином, суд вважає, що навіть за відсутності суб'єктивних підстав, установлені судом фактичні обставини є чинником, що перешкоджають заявниці ОСОБА_1 у реалізації гарантованого п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини права на справедливий суд, та є підставою для задоволення заяви про відвід судді Шевченко В.М.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначено заборону втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями, а тому заява в частині, що містить вказівку стосовно передачі заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25.09.2013 судді Галагану В.І., який ухвалив рішення суду, що підлягає перегляду, задоволенню не підлягає.

Порядок вирішення заявленого відводу врегульовано ст. 40 ЦПК України. Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 цієї статті витання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Керуючись частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.ст. 2, 9, 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 33, 36, 38-40, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко В.М. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25.09.2013 - задовольнити частково.

Відвід судді Шевченко В.М. цивільній справі № 755/17261/13-ц за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25.09.2013 - задовольнити.

Секретарю судового засідання після виготовлення повного тексту ухвали та протоколу судового засідання заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25.09.2013, ухваленого у справі № 755/17261/13-ц за позовом ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, із матеріалами справи передати до канцелярії Дніпровського районного суду міста Києва для виконання відповідно до вимог, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 (зі змінами).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Складення повного тексту - 25.01.2019.

Суддя В. Шевченко