Ухвала суду № 79423708, 18.01.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/2055/19

Справа № 754/10422/18

У Х В А Л А

іменем України

18 січня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі

судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Андрущенко Н.С.

розглянувши в судовому засіданні клопотання про призначення експертизи в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вище зазначена цивільна справа.

В судове засідання сторони не з'явились, при цьому від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечує.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12.09.2018 р. передано на перегляд Великої Палати Верховного Суду справу в подібних правовідносинах №754/13763/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.01.2016 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20.04.2016.

Постановляючи ухвалу, Верховний Суд у складі Об’єднаної Палати Касаційного цивільного суду виходив з того, що є достатньо обґрунтовані підстави для відступлення від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі №6-144цс14, щодо застосування норми права (ст. 207, 259 ЦК України) у подібних правовідносинах.

В справі, яка перебуває на розгляді, Банк звернувся з позовом до відповідача та просив стягнути заборгованість за кредитом на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, посилаючись на те, що при підписанні анкети-заяви позичальник погодився з тим, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та Правилами про надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складають між ним та Банком Договір.

У справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення, посилались на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 11.03.2015 у справі №6-16цс15, в якому зазначено, що Умови надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» (стандарт), не є складовою кредитного договору, не містять підпису позичальника про домовленість щодо збільшення строку позовної давності.

Разом з тим, в касаційний скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилався на іншу правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 24 вересня 2014 року у справі №6-144цс14, згідно з якою Умови надання кредиту фізичним особам «Рострочка» (Стандарт) існували при укладенні договору й у заяві позичальника, яку він власноручно підписав, зазначено, що він ознайомлений з такими Умовами та згодний з ними. Також, Верховний Суд України вказав, що Умови є складовою кредитного договору так як разом із заявою позичальника та Тарифами банку визначають умови кредитного договору.

Фактичні обставини справ, предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, застосовані норми права у наведених постановах Верховного Суду України є аналогічними.

При цьому, в постанові Верховного Суду України від 11.013.2015 по справі №6-16цс15 немає посилання на відступлення від правової позиції, викладеної раніше (у справі №6-144цс14), що було обов'язковим згідно з нормою ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України 2004 року.

Крім того, і після прийняття постанови від 11 березня 2015 року№6-16цс15 Верховний Суд України у постанові від 22 березня 2017 року у справі №6-2320цс16 зазначив, що Умови та Правила надання банком кредиту є складовою укладеного між сторонами кредитного договору, якщо доведено, що вони укладені в один день, тобто у день підписання позичальником заяви і позичальник розумів, що саме ці Умови він мав на увазі, підписуючи заяву. Тобто, у такому разі Умови та Правила надання банком кредиту є складовою кредитного договору.

Саме до таких правових висновків доходив Верховний Суд України і в постановах: від 10 червня 2015 року №6-698цс15, від 22 жовтня 2014 року №6-127цс14, від 04 листопада 2015 року №6-1926цс15, в яких також зазначено, що кредитний договір складається з: заяви позичальника, Тарифів та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (складова частина договору) і судам слід лише встановити, чи такі Умови та Правила надання банком кредиту були під час підписання заяви позичальника, а не те, що вони були не підписані позичальником, незалежно від того, чи саме вони були на день підписання заяви позичальника, то вони не є складовою кредитного договору.

Протилежний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі №6-240цс14, в якій, не відступаючи від раніше висловленої правової позиції, Верховний Суд України чітко зазначив, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (при будь-яких умовах) не є складовою кредитного договору.

В ухвалі Верховного Суду у складі Об’єднаної Палати Касаційного цивільного суду зазначено про наявність підстав для відступлення від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі №6-144цс14, а також необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду судами аналогічних спорів.

Отже, справа, яка розглядається, та рішення у справі, яка передана на перегляд Великої Палати Верховного Суду, постановлені у подібних правовідносинах.

Таким чином, висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №754/13763/15-ц має суттєве значення для правильного вирішення цієї справи.

За правилами п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

У відповідності до ч. 4 ст. 252 ЦПК України про зупинення провадження суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд, з метою ухвалення законного та обґрунтованого рішення, приходить до висновку про зупинення провадження по справі до закінчення перегляду судового рішення у справі №754/13763/15-ц Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись наведеним та ст . 252 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - зупинити до закінчення перегляду судового рішення у справі №754/13763/15-ц Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст ухвали суду складено 18.01.2019 р.

Суддя