Рішення № 79423333, 10.12.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8538/18

провадження № 2/753/5304/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Слаква О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „МАКСУС ЛІЗІНГ" про визнання договору фінансового лізінгу недійсним, стягнення платежу за договором лізінгу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» про визнання недійсним договору фінансового лізингу, укладеного між нею та відповідачем та просить застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» на її користь грошові кошти у розмірі 20 000 грн., комісію за здійснення банківського переказу в сумі 200,00 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.05.2018 року між сторонами укладений договір № 01736 фінансового лізингу, предметом якого є придбання транспортного засобу. Того ж дня позивачка сплатила 20000,00 грн. авансового платежу, згідно укладеного договору, а представник відповідач запевнив її, що протягом 4 днів після сплати вона отримає предмет лізингу - автомобіль ЗАЗ «Віда». Проте у зазначений строк позивачка вказаний автомобіль не отримала, а тому 08.05.2018 р. подала заяву про розірвання укладеного з відповідачем та вимогу про повернення сплачених коштів, у зв'язку з неналежним виконанням вказаного договору.

Однак, відповідачемдоговір не розірвано, кошти позивачу не повернуто, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні позивачкапозовні вимоги підтримала з підстав вказаних у позовній заяві, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався.

Враховуючи повторну неявку представника відповідача в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача з ухваленням заочного рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Вислухавши в поясненнях представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.05.2018 року між позивачкою та ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» було укладено договір фінансового лізингу № 01736. За умовами вказаного договору відповідач зобов'язався придбати та передати позивачу на умовах фінансового лізингу у користування майно - автомобіль ЗАЗ СЕНС, а позивач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно з умовами вказаного договору.

Відповідно до п. 9.5. договору змінено предмет лізингу на акційний автомобіль ЗАЗ Віда 2015 року випуску, вартістю 105000 грн.

Того ж дня, 04.05.2018 року позивачка оплатив авансовий платіж на рахунок ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» в розмірі 20 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

За змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Таким чином договір фінансового лізингу, укладений з фізичною особою, має бути нотаріально посвідченим, що відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15.

Частиною 2 статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ураховуючи, що договір лізингу, укладений між сторонами, де учасником є фізична особа, не був посвідчений нотаріально, як передбачено ст. 799 ЦК України, отже укладений з порушенням вимог закону, то такий договір є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається, а відтак сплачені позивачем грошові кошти на виконання цього договору підлягають поверненню, як передбачено ч. 2 ст. 216 ЦК України.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1872 грн. 00 коп. (а.с. 1,2), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 203, 215-216, 220, 509, 628, 806-808 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 3,4,5,13,15, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280, 353, 354 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договір фінансового лізингу №01736, укладений 4.05.2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ „МАКСУС ЛІЗІНГ", недійсним.

Стягнути з ТОВ „МАКСУС ЛІЗІНГ", (код ЄДРПОУ 41597671) на користь ОСОБА_2 20 000 грн. платежу за договором фінансового лізингу №01736 від 4.05.2018 року, 200 грн. вартості послуг переказу, 1872 грн. судового збору, а всього 22 072 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :