Ухвала суду № 79421287, 23.01.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/65/19 Справа № 695/1/19 Категорія: ст. 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Середа Л.В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіСоломки І.А.,суддівПоєдинка І.А., Торопенка М.В.,при секретаріБєлан О.В.,за участю прокурора захисника Тараненка В.О., Побиванця Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Побиванця Ю.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 січня 2019року, якою відносно

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Григорівка, Канівського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого ,-

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 27.02.2019 включно , -

в с т а н о в и л а :

02 січня 2019 року слідчий СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області Рудь В.П. звернувся до слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим з прокурором Золотоніської місцевої прокуратури Циганником А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_8.

Як вбачається з вказаного клопотання, у провадженні Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018250150001224 від 31.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.12.2018 близько 21.50 год. начальник УКР ГУНП в Черкаській області полковник поліції Герасимук В.І., перебуваючи на службі на службовому автомобілі «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1, під час виконання доручення слідчого СУ ГУНП в Черкаській області капітана поліції Вовченка О.В. по встановленню особи, яка може бути причетна до вбивства ОСОБА_13, яке сталося на території Золотоніського району Черкаської області, отримавши оперативну інформацію про можливе місце перебування даної особи, прибув до автобусної зупинки, яка розташована на автодорозі в напрямку до с. Домантово Золотоніського району Черкаської області, де начальником УКР ГУНП в Черкаській області полковником поліції Герасимуком В.І. було виявлено особу чоловічої статі, яка за своїми зовнішніми ознаками та описом свідків, була схожа на особу, що підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Після чого, з метою перевірки та встановлення даної особи, полковник поліції Герасимук В.І., вийшов із службового автомобіля, підійшов до вищевказаної особи, представився працівником поліції, дістав та продемонстрував службовий жетон працівника поліції та службове посвідчення, відповідно до ст. 31, 32 Закону України «Про національну поліцію», звернувся до вищевказаної особи з вимогою надати документи для їх перевірки. В цей час підозріла особа, а саме: гр. ОСОБА_8, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, полковник поліції Герасимук В.І., маючи намір на вбивство працівника правоохоронного органу, достовірно усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді вбивства працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, пов'язаних з викриттям злочинної діяльності, дістав із сумки обріз мисливської рушниці ТОЗ-63 № Т-7776 та здійснив один постріл в бік начальника УКР ГУНП в Черкаській області полковника поліції Герасимука В.І., проте останній застосував прийоми рукопашного бою та відвів обріз, після чого обеззброїв гр. ОСОБА_8.

31 грудня 2018 року о 00.35 год. ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

31.12.2018 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 січня 2019року відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 27.02.2019 включно.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, захисник Побиванець Ю.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати її, та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на необґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_8 за ст. 348 КК України. Крім того, апелянт посилаючись на практику ЄСПЛ, вказує, що місцевим судом безпідставно взято до уваги той факт, що ОСОБА_8 проживає в іншій місцевості.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника Побиванця Ю.В., який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити; думку прокурора Тараненка В.О., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

В своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Постанова слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.

Застосовуючи підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України і прийшов до вірного висновку, що у органів досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави для пред'явлення ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

На думку колегії суддів, враховуючи, що по справі маються дані, які свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, за яке визначено максимальне покарання у виді п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області правильно застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, що, з урахуванням даних про його особу, є необхідним і достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчим суддею правомірно при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8, відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК України, не визначено розмір застави.

З огляду на викладене, колегією суддів не встановлено обставин, в тому числі з урахуванням наведених в апеляційній скарзі сторони захисту, які можуть слугувати підставами для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу, а доводи сторони захисту про необґрунтованість пред'явленої останньому підозри, не узгоджуються з доказами, якими обґрунтовано клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. Таке тлумачення поняття «обгрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія А № 182, § 32).

Аналіз змісту наявних в матеріалах клопотання доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, свідчить, що обставини, з якими пов'язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об'єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.

Тому, посилання сторони захисту на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри, як на підставу для застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є безпідставними.

Даних, про те, що підозрюваний ОСОБА_8 за станом здоров'я не може утримуватися під вартою, по справі не здобуто.

Доводи апелянта про відсутність в провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, спростовуються матеріалами клопотання та даними, встановленими в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

На думку колегії суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри, враховуючи дані про особу підозрюваного, який не має постійного місця роботи, неодружений, йому інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину проти авторитету органів державної влади, крім того, останньому 31.12.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, що дає підстави вважати, в разі застосування до підозрюваного іншого, не пов'язаного з триманням під вартою, запобіжного заходу, останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому слідчий суддя вірно застосував до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, що буде необхідним і достатнім для запобігання ризиків, зазначених у п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8, а тому апеляційні вимоги захисника щодо застосування відносно ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не підлягають до задоволення.

Посилання апелянта на відсутність судимостей у підозрюваного ОСОБА_8, як на підставу застосування відносно нього більш м'якшого запобіжного заходу є безпідставним, оскільки відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого щодо ОСОБА_8 - не встановлено.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає застосування до ОСОБА_8 саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення апеляційних вимог апелянта.

Керуючись ст. 181, 183, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 січня 2019року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 27.02.2019 включно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Побиванця Ю.В. - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :