Рішення № 79420996, 25.01.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4903/18

2-а/705/84/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2019 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Кормана О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані Черкаської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 07.11.2018 року вона отримала поштою постанову Адміністративної комісії Виконавчого комітету Уманської міської ради № 14/23 від 30.10.2018 року, про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення Р.VІ п.12 пп.7 Правил благоустрою м. Умань, за що передбачена відповідальність за ст.152 КУпАП. Даною постановою на неї накладено штраф у розмірі 850 гривень. Вказану постанову вважає незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до незаконного притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. 08.10.2018 року о 13 год. 30 хв. за місцем її роботи особою, що представилась інспектором благоустрою, ОСОБА_3, їй було вручено для ознайомлення протокол № 000187 про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП, складений нібито 05.10.2018 року о 12 год. 30 хв., згідно з яким, 05.10.2018 року о 12 год. 00 хв. за адресою будинку, де вона проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, була проведена перевірка, під час якої ОСОБА_1 була неодноразово попереджена, усвідомлювала свої неправомірні дії і складувала відходи на прибудинковій території. Під час виконання своїх службових обов’язків вона не мала змоги детально ознайомитися з протоколом, надати свої пояснення, скористатися правовою допомогою чи іншими правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Вона намагалася пізніше надати додаткові письмові і усні пояснення адміністративній комісії, але з порушенням статті 280 КУпАП, вони не були прийняті до уваги. Доказом у протоколі зазначено факт фото фіксації без дати, зроблений без її відома, з яким вона не ознайомлена, і екземпляр акту їй не вручений. В акті фото фіксації нібито зазначені певні предмети, які на думку інспектора мають відношення до справи. Проте, 05.10.2018 року о 12 год. 00 хв. (на час правопорушення) вона знаходилася на своєму робочому місці за іншою адресою: вул. Крамаренка,16, про перевірку її не попереджали, участь у перевірці вона не брала. До того ж, вона відходів позбувається регулярно шляхом складання їх у сміттєві баки ТОВ «Екоклінер», з яким у неї заключний договір на вивезення твердих побутових відходів і оплачені його послуги, в тому числі за жовтень 2018 року, про що вона повідомляла інспектора. При складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення використані її паспортні дані, взяті з невідомого їй джерела, та не вказана її дата народження і місце реєстрації, що суперечить вимогам ст.256, ст. 283 КУпАП. Дії інспектора щодо складання протоколу вважає неправомірними, звинувачення недоведеними і ґрунтованими лише на його припущеннях, місце, особу і обставини порушення не встановленими.

На цих підставах просила суд: скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 14/23 від 30.10.2018 року.

29.12.2018 року представником виконавчого комітету Уманської міської ради до суду подано відзив на позовні вимоги ОСОБА_1, в якому представник просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому зазначила, що оскільки адміністративне стягнення накладено правомочним органом (Адміністративною комісією виконавчого комітету Уманської міської ради), в діях ОСОБА_1 присутні всі ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність відповідно ст.152 КУпАП та вина, строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності не сплив, то підстави для визнання неправомірним та скасування постанови № 14/23 від 30.10.2018 року немає. З матеріалів справи вбачається, що відповідачами були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи, було роз’яснено позивачу його права та обов’язки, передбачені ст.59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться на засіданні адміністративної комісії за адресою: м. Умань, пл. Соборності,1, що підтверджується підписом позивача про ознайомлення. Дії, які обмежили права позивача при розгляді справи, відповідачем вчинено не було. На цих підставах просила суд відмовити в позові ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про скасування постанови.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково зазначила, що висновок про її винуватість був зроблений на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, акту обстеження та фотофіксації місця правопорушення. Проте, на фото, які додані відповідачем до відзиву на позовну заяву, видно лише якісь предмети, які знаходяться у дворі спільного користування. На території двору розташовано три будинки, її будинок має чотири квартири. Квартира позивача розташована найближче до місця, де було виявлено якісь відходи. Проте, не додано жодного доказу того, що саме їй належать всі ті предмети, які були виявлені у дворі. На засіданні адміністративної комісії, в якому вона була присутня, вона повідомляла, що предмети, зазначені у протоколі, їй не належать, проте її доводи не взяли до уваги. У протоколі про адміністративне правопорушення вона зазначила, що поприбирає в найкоротший термін, маючи на увазі листя, яке там було складене, так як це було восени. Протокол їй принесли на роботу 8 жовтня 2018 року, і там же вручили його копію. У неї не було часу знайомитись детально зі змістом протоколу. Просила скасувати постанову, так як вважає її незаконною.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначила, що адміністративна комісія не приймає участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а виходить зі змісту протоколу та доданих до нього документів. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено власноручно позивачем про те, що вона поприбирає, що свідчить про те, що вона визнавала обставини, які були викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Також, під час засідання адміністративної комісії позивач вказувала, що це її відходи, які були виявлені у дворі. Враховуючи викладене на позивача і було накладено штраф в межах стягнення, передбаченого статтею 152 КУпАП.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази, суд дійшов до такого висновку.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ст. 152 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до ст.287 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено.

Судом встановлено, що 30.10.2018 року адміністративною комісією виконавчого комітету Уманської міської ради на підставі протоколу про адміністративне правопорушення було винесено постанову № 14/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

У постанові зазначено, що 05.10.2018 року о 12:00 ОСОБА_1 усвідомлюючи свої протиправні дії, неодноразово попереджена, розмістила відходи на прибудинковій території по вул. Стара Прорізна,7А, порушивши вимоги пп.7 п.12, Р.VІ Правил благоустрою м. Умань та ст.152 КУпАП, за що її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено штраф в розмірі 850 грн.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач вказує на те, що вона не вчиняла правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, так як речі, які були виявлені на подвір’ї біля місця її проживання, залишила не вона.

Тобто, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач повинен був надати суду належні та допустимі докази того, що в діях позивача був наявний склад правопорушення, передбачений ст.152 КУпАП, і особа правомірно притягнута до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суду не надано належних та допустимих доказів того, що позивач причетна до вчинення правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Суд не може взяти до уваги як доказ вчинення позивачем правопорушення Акт обстеження та фотофіксації місця порушення законодавства у сфері благоустрою від 5 жовтня 2018 року, складеного о 12 годині, так як з вказаного Акту не вбачається, що саме ОСОБА_1 розміщує побутові відходи у дворі спільного користування, з урахуванням того, що крім позивача у вказаному подвір’я проживають інші громадяни. Крім того, у Акті вказано, що обстеження проводилось в присутності ОСОБА_1, що спростовується даними довідки з місця роботи позивача №22 від 30.11.2018 року про те, що позивач 5 жовтня 2018 року з 7 години 45 хвилин до 14 години 45 хвилин працювала в реєстратурі жіночої консультації КНП «Уманський пологовий будинок».

Крім того, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1, як зазначено у оскаржуваній постанові, неодноразово була попереджена, однак розмістила відходи на прибудинковій території. Чим підтверджується неодноразовість таких попереджень представник відповідача у судовому засіданні пояснити не змогла.

Також, суду не надано доказів того, що позивач під час засідання адміністративної комісії, визнавала свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, хоча на таку обставину усно посилалась представник відповідача у вступному слові.

Суд звертає увагу на те, що сам зміст постанови не відповідає вимогам КУпАП.

Так, всупереч вимогам статті 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить дати народження особи, стосовно якої розглядається справа, тобто з постанови неможливо однозначно ідентифікувати особу, яка притягнута до відповідальності.

Як вбачається з постанови, ОСОБА_1 притягнута до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Проте, санкція статті 152 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не визначаючи грошову суму такого стягнення. З постанови неможливо встановити, якою розрахунковою величиною керувався відповідач, зазначаючи саме такий розмір штрафу як 850 гривень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд прийшов до висновку, що під час винесення постанови № 14/23 від 30.10.2018 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Уманської міської ради відносно ОСОБА_1 не було дотримано вимог зазначеної норми, а саме не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні. При складанні постанови не досліджено чи існують обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, постанова, яка оскаржується, як зазначено вище, не відповідає за своїм змістом статті 283 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення від 30.10.2018 року підлягає скасуванню.

Позивач у позові не ставила питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Частина 2 статті 9 КАС України визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи те, що позивач не ставила питання про застосування наслідків скасування оскаржуваного рішення, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, так як в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі ст. 132 КАС України, у зв'язку із задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії», суд приходить до висновку що судові витрати по справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 72-77, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову № 14/23 від 30.10.2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 850 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, винесену адміністративною комісією виконавчого комітету Уманської міської ради.

Закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в її діях ознак даного адміністративного правопорушення.

Копію рішення суду вручити позивачу та представнику відповідача.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя О.В. Корман