Рішення № 79420046, 11.01.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2416/17

Провадження № 2/645/56/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий – суддя Сілантьєва Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

учасники справи:

представники позивачів – адвокат ОСОБА_2, яка діяла на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 22 листопада 2016 р. № 263,

ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 26 вересня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Харківська міська рада про виділ частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнили, про виділ в натурі частки майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою та усуненню перешкод у користуванні власністю, до відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6, третя особа – Харківська міська рада.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначають, що вони та відповідачі є співвласниками домоволодіння, що розташоване в м. Харків, вул. Краснопільська, 67. Позивачам на праві приватної власності належить Ѕ частина (по ј кожному) вказаного домоволодіння на підставі договору дарування від 07.06.2003р., відповідачам належить Ѕ частина (по ј кожному) вказаного домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2009р. Згідно з реальним порядком користування, що склався між співвласниками, позивачам належать приміщення в житловому будинку літ.«А-1» та житловій прибудові літ.«а2» - приміщення 1-3, 1-4, 1-5; житлова прибудова літ.«А1-1», сіни літ.«а3», ганок літ.«а4», тамбур літ.«а5»; надвірні будівлі: сарай літ.«Б», вбиральня літ.«Д», душ літ.«М». Відповідачам належать в житловому будинку літ.«А-1» - приміщення 2-4, 2-5; житлова прибудова літ.«а1»; надвірні будівлі: сараї літ.«Г», «Ж», «З», «И», «К», літня кухня літ.«В», вбиральня літ.«Е». Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 1038кв.м., земельна ділянка знаходиться в користуванні співвласників домоволодіння, право на приватизацію земельної ділянки співвласниками не реалізовувалось. На час придбання співвласниками своїх частин домоволодіння був визначений порядок користування земельною ділянкою в рівних частках. Порядок користування земельною ділянкою існував між колишніми співвласниками домоволодіння за існуючою між ними домовленістю відповідно до розміру часток у праві спільної сумісної власності – по Ѕ частки, подвір’я було розділено парканом. Після того, як відповідачами була придбана їх частина домоволодіння, вони почали по своєму розумінню користуватись земельною ділянкою, зруйнували раніше встановлений паркан, захопивши більшу частину земельної ділянки. Також, відповідачами була самовільно, без погодження з позивачами, з порушенням будівельних норм та правил, не отримавши відповідні дозволи та узгодження, побудована житлова прибудова. Самовільна прибудова перешкоджає позивачам обслуговувати свою частину житлового будинку та призвела до перешкод в освітленні, надмірній вологості та вогкості в житлових приміщеннях позивачів. Позивачі вважають, що діями відповідачів порушуються їх права співвласників, творяться перешкоди у здійсненні права власності. Для поновлення своїх прав позивачі вважають можливим виділити в натурі належну їм частину житлового будинку та надвірних будівель, встановити порядок користування земельною ділянкою та зобов’язати відповідачів знести самочинну прибудову.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишено без руху та наданий час для усунення недоліків.

15 червня 2017 року до суду надійшла зава позивачів та квитанція про сплату судового збору.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

30.08.2017 року до суду надійшли пояснення Харківської міської ради, в яких вони просили відмовити в задоволенні позовних вимог про виділ Ѕ частки майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, а саме домоволодіння №67 по вул. Краснопільській в м. Харкові.

02.11.2017 року до суду надійшло клопотання представників позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про призначення судової будівельно -технічної експертизи.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.11.2017 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено. Витребувано з ХМБТІ копії матеріалів інвентаризаційної справи.

21.11.2017 року до суду на виконання ухвали суду від 02.11.2017 року надійшла ксерокопія інвентаризаційної справи на домоволодіння №67 по вул. Краснопільській м. Харкова.

21 лютого 2018 року до суду надійшло клопотання представників позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про призначення судової будівельно -технічної експертизи.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року вказане клопотання про призначення судової будівельно -технічної експертизи задоволено.

27 червня 2018 року до суду з Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8 надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

20 серпня 2018 року до суду надійшла уточнена позовна заява від позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5. в якій вони просили: провести виділ їх Ѕ частки, що знаходиться в спільній частковій власності в домоволодінні №67 по вул. Краснопільській в м. Харкові, відповідно до варіанту, запропонованому експертом; визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння №67 по вул. Краснопільській в м. Харкові; усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 власністю, а саме Ѕ частиною домоволодіння за адресою: м. Харків вул. Краснопільська 67, шляхом зобов’язання відповідачів знести самочинно зведену ним прибудову.

20 серпня 2018 року до суду надійшло клопотання представників позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в якому вони просили зобов’язати відповідачів надати доступ робітника КП «ХМБТІ» в належну їм частку житлового будинку за адресою: м. Харків вул. Краснопільська 67 для проведення обстеження для виготовлення технічного паспорту.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2018 року судовий розгляд за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Харківська міська рада про виділ частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності продовжено за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

10 вересня 2018 року до суду від представників позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення доказів.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2018 року вказане клопотання задоволено.

01 жовтня 2018 року до суду надійшла уточнена позовна заява від позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якій вони просили: виділити в натурі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Ѕ частку в домоволодінні, що належить їм на праві спільної часткової власності в домоволодінні №67 по вул. Краснопільській в м. Харкові; встановити порядок користування земельною ділянкою площею 1038 кв.м., виділивши у користування ОСОБА_5 та ОСОБА_4 частину земельної ділянки, відмічену на плані земельної ділянки жовтим кольором; усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 власністю, а саме Ѕ частиною домоволодіння за адресою: м. Харків вул. Краснопільська 67, шляхом зобов’язання відповідачів знести самочинно зведену ним прибудову.

01 жовтня 2018 року ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2018 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 закрито. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

04.12.2018 року до суду надійшла заява про уточнення позовної заяви від ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яка була прийнята судом.

Представники позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення про обставини викладені вище, позов просили задовольнити у повному обсязі, проти винесення по справі заочного рішення не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, сповіщалися належним чином про час і місце судового розгляду справи шляхом направлення судових повісток, про що свідчать зворотні повідомлення в матеріалах справи. Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання була повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Представник Харківської міської ради у судове засідання не з’явився, в матеріалах справи містяться пояснення представника ОСОБА_9, який діяв на підставі довіреності, відповідно до яких Харківська міська рада просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивачів про виділ Ѕ частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності. В обґрунтування пояснень зазначає, що у складі домоволодіння №67 по вул.. Краснопільській у м. Харкові наявні об’єкти самочинного будівництва. В технічному паспорті на садибній житловий будинок від 20.05.2003, виготовлений Харківським міським бюро технічної інвентаризації міститься штамп встановленого зразку про самочинне будівництво прибудови літ. «а1», сараїв літ. «Ж», «І». Доводи, викладені в позовній заяві вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об’єкту до експлуатації та приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти. Прийняття в експлуатацію об’єктів об’єктів проводиться шляхом реєстрації Державного архітектурно –будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації або на підставі акту готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифікату. Відповідно до ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Передумовою для виникнення права власності, а отже і його визнання, є прийняття нерухомого майна в експлуатацію. Інформація про наявність дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва об’єктів та вводу їх в експлуатацію у встановленому законодавством порядку в матеріалах справи відсутня. Самочинно збудовані об’єкти нерухомого майна не підлягають поділу згідно з нормами ст.ст. 364, 367 ЦК України.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.274 ЦПК України суд вважає, що справа не може бути розглянута в порядку спрощеного провадження, а як слід вказана цивільна справа повинна бути розглянута за правилами загального позовного провадження.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов’язків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

Суд, заслухавши пояснення представників позивачів, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного:

Як вбачається з копії договору дарування від 07.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10, реєстровий №1835, позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві власності належать 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого по вул. Краснопільській, 67 у м. Харкові.

Як вбачається з копії технічного паспорту на домоволодіння по вул.Краснопільська,67 в м. Харкові, воно складається з житлового будинку літ.«А-1» та надвірних будівель. Житловий будинок літ.«А-1» складається з квартири № 1, на яку приходяться приміщення І, 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7 загальною площею 56,8кв.м., житловою площею 33,5кв.м. та квартири № 2, на яку приходяться приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5 загальною площею 25,5кв.м., житловою площею 15,9кв.м. Кожна з квартир має самостійний вихід.

З копії технічного паспорту вбачається, що житловий будинок та надвірні будівлі по вул. Краснопільскій, 67 в м. Харків знаходяться на земельній ділянці загальною площею 1038кв.м. Земельна ділянка має два самостійних виходи (хвіртки) до приміщень позивачів та відповідачів. Право власності на земельну ділянку за співвласниками не встановлено, земельна ділянка знаходиться в користуванні співвласників домоволодіння.

Судовим розглядом встановлено, що між співвласниками склався фактичний порядок користування житловим будинком літ.«А-1» та надвірними будівлями відповідно до часток у праві власності на домоволодіння. Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 користується в житловому будинку літ.«А-1» квартирою № 1, частиною надвірних будівель – сараєм літ. «Б», вбиральнею літ. «Д», душем літ. «М» розташованих на частині земельної ділянки з боку домоволодіння по вул.Краснопільська,65 в м. Харкові. Щодо порядку користування земельною ділянкою співвласники згоди не досягли, тому суд вважає за можливе встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 358 ЦК України - кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки з майна, що знаходиться в спільній частковій власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може буде поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Друга частина цієї статті передбачає припинення право спільної часткової власності на спільне майно у разі його поділу співвласниками.

Поділ майна, що перебуває у спільній власності, допускається тільки в тому випадку, коли це можливо без нерозмірного збитку для призначення цього майна. Відповідно до цього, у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування законодавства, що регулює прав власності громадян на житловий будинок», з доповненнями та змінами зазначено, що поділ права спільної власності на житловий будинок можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділена окрема частина будинку із самостійним виходом.

Відповідно до ч.1 ст.86 Земельного Кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з зазначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ст.88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7, порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їх угодою залежно від розміру їх часток у спільній власності на будинок, тому відповідно до ст.88 ЗК України слід брати до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов’язковою.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Згідно ст.105 ЗК України спори між громадянами, яким належить житловий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка на праві спільної власності, щодо порядку використання і розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом.

Відповідно до ст.319 ч.1, ч.3 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст.321 ч.1 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позовні вимог позивачів про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зобов’язання відповідачів знести самочинно зведену прибудову, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2017 року витребувано з Харківського міського бюро технічної інвентаризації (м. Харків, пл. Рози Люксембург, 4 належним чином посвідчені копії матеріалів інвентаризаційної справи на будинок, який знаходиться за адресою м. Харків, вул. Краснопільська, 67.

21.11.2017 року до суду на виконання ухвали суду від 02.11.2017 року надійшла ксерокопія інвентаризаційної справи на домоволодіння №67 по вул. Краснопільській м. Харкова.

В матеріалах зазначеної інвентаризаційної справи (а.с.281, 286,291) містяться заяви ОСОБА_5 від 07.04.2017 року, 19.05.2017 року 12.07.2017 року адресовані директору КП «ХМБТІ» ХМР, з вимогою здійснити вихід техніка за замовленням №1001328 за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська б. 67.

Відповідно до акту поточних змін №175 від 13.04.2017 року, складеного техніком ОСОБА_11 встановлено, що обстеження житлового будинку з надвірними будівлями не проводилось через відсутність доступу до співвласників.

Відповідно до акту поточних змін №180 від 25.05.2017 року, складеного техніком ОСОБА_12 встановлено, що доступ для обстеження частини будинку співвласників не забезпечений.

Відповідно до акту поточних змін №185 від 20.07.2017 року, складеного техніком ОСОБА_13 встановлено, що вихід здійснений з метою внесення технічних змін. Кв.2 доступ відсутній.

Згідно відповіді КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР зазначено, що техніком КП «ХМБТІ ХМР» неодноразово здійснювались виходи на місце для обстеження вказаного нерухомого майна. Обстеження житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по вул. Краснопільській 67 в м. Харкові в цілому не проведено у зв’язку з не допуском техніка для обстеження вказаного об’єкту нерухомого майна іншими співвласниками.

18 квітня 2018 року по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. ОСОБА_14.

27 червня 2018 року до суду надійшло клопотання судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. ОСОБА_14 про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи, відповідно до якого зазначено про необхідність надання технічного паспорту на домоволодіння №67 по вул. Краснодарській в м. Харкові станом на 2018 рік.

13 вересня 2018 року до суду надійшло повідомлення з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. ОСОБА_14 про те, що судова будівельно -технічна експертиза №12658 знімається з проведення без виконання у зв’язку з неповерненням матеріалів справи до інституту.

Для забезпечення повного та всебічного розгляду справи ухвалою суду 11 вересня 2018 року було задоволене клопотання представників позивачів та забезпечені докази у справі шляхом зобов’язання відповідачів надати доступ робітникам КП «Харківське МіськБТІ» в частину домоволодіння , що знаходиться в їх користуванні, для проведення обстеження та виготовлення технічного паспорту домоволодіння. Ухвала суду відповідачами не виконана.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи вищевказане, суд вирішує справу на підставі доказів наданих позивачами та витребуваних судом за клопотанням позивачів.

З аналізу вищевказаних документів суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо виділу частки з справа спільної сумісної власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою не порушують права відповідачів.

Аналізуючи правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння, технічну документацію на спірне домоволодіння, пояснення представників позивачів, суд вважає можливим виділити в натурі позивачам частку домоволодіння та визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованим за адресою м. Харків, вул. Краснопільська,67 виділивши позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у володіння в натурі приміщення в житловому будинку літ.«А-1»: приміщення І тамбур площею 1,6кв.м., приміщення 1-1 коридор площею 5,0кв.м., житлову кімнату 1-2 площею 6,4кв.м., житлову кімнату 1-3 площею 8,7кв.м., кухню 1-4 площею 6,6кв.м., житлову кімнату 1-5 площею 18,4, сіни 1-6 площею 3,0кв.м. та кухню 1-7 площею 7,1кв.м. Виділити позивачам у володіння в натурі надвірні будівлі: сарай літ. «Б», вбиральню літ.«Д», душ літ.«М». Встановити порядок користування земельною ділянкою № 67 по вул. Краснопільська у м. Харкові, площею 1038кв.м., відповідно до часток співвласників у праві спільної сумісної власності по Ѕ частки позивачам та відповідачам, згідно схеми розподілу земельної ділянки, а саме: надати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у користування частину земельної ділянки від паркану №1, розташованого вздовж вул. Краснопільській, на відстані 7,55м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільській №67 та №65 до межової лінії, що знаходиться між суміжними приміщеннями 1-5 та 2-5 в житловому будинку літ.«А-1»; від кута самовільної прибудови, що розташований на відстані 18,70м від паркану №1, розташованого вздовж вул. Краснопільської, та на відстані 5,50м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільській №67 та №65, до точки, що знаходиться на відстані 19,70м від паркану №1, розташованого вздовж вул.Краснопільської, та на відстані 9,40м від межі між домоволодіннями по вул.Краснопільскій №67 та №65; від точки, що знаходиться на відстані 19,70м від паркану №1, розташованого вздовж вул.Краснопільскої та на відстані 9,40м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільській №67 та №65, до штахетнику, що відділяє город від хоздвору, на відстані 6,25м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільській №67 та №65; від штахетнику, що відділяє хоздвір від городу, на відстані 6,25м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільській №67 та №65, вздовж всього городу до паркану між домоволодінням по вул. Краснопільскій, 67 та пров. Дружби 3, на відстані 1,75м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільській №67 та №65.

Що стосується вимог позивачів щодо усунення перешкод у користуванні шляхом зобов’язання відповідачів знести самочинно зведену ними прибудову суд зазначає наступне.

Питання знесення самочинного будівництва регламентовано ч. 7ст.376 ЦК України, згідно з якою, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, положення ч. 7ст. 376 ЦК України передбачає можливість знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-180цс14, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Отже позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не є суб’єктом звернення до суду з позовними вимогами про знесення об’єкту самочинного будівництва.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 141 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265, 280-282, 288-289 ЦПК України, ст.86; 88, 105, 120 Земельного Кодексу України, ст.ст.319, 321, 358, 364, 367, 376, 377, 391 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування законодавства, що регулює прав власності громадян на житловий будинок», суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 – задовільнити частково.

Виділити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у володіння в натурі 1/2 частку в домоволодінні №67 по вул. Краснопільській в м. Харків, а саме:

- приміщення в житловому будинку літ.«А-1»: приміщення І тамбур площею 1,6кв.м., приміщення 1-1 коридор площею 5,0кв.м., житлову кімнату 1-2 площею 6,4кв.м., житлову кімнату 1-3 площею 8,7кв.м., кухню 1-4 площею 6,6кв.м., житлову кімнату 1-5 площею 18,4, сіни 1-6 площею 3,0кв.м. та кухню 1-7 площею 7,1кв.м. Виділити позивачам у володіння в натурі надвірні будівлі: сарай літ. «Б», вбиральню літ. «Д», душ літ. «М».

Встановити порядок користування земельною ділянкою № 67 по вул. Краснопільська у м. Харкові, площею 1038 кв.м., згідно схеми розподілу земельної ділянки, наступним чином:

- виділити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у користування частину земельної ділянки від паркану №1, розташованого вздовж вул. Краснопільській, на відстані 7,55м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільській №67 та №65 до межової лінії, що знаходиться між суміжними приміщеннями 1-5 та 2-5 в житловому будинку літ.«А-1»; від кута самовільної прибудови, що розташований на відстані 18,70м від паркану №1, розташованого вздовж вул. Краснопільської, та на відстані 5,50м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільській №67 та №65, до точки, що знаходиться на відстані 19,70м від паркану №1, розташованого вздовж вул. Краснопільської, та на відстані 9,40м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільській №67 та №65; від точки, що знаходиться на відстані 19,70м від паркану №1, розташованого вздовж вул. Краснопільскої та на відстані 9,40м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільскій №67 та №65, до штахетнику, що відділяє город від хоздвору, на відстані 6,25м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільскій №67 та №65; від штахетнику, що відділяє хоздвір від городу, на відстані 6,25м від межі між домоволодіннями по вул. Краснопільській №67 та №65, вздовж всього городу до паркану між домоволодінням по вул. Краснопільській, 67 та пров. Дружби 3, на відстані 1,75м від межі між домоволодіннями по вул.Краснопільській №67 та №65.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживає за адресою: 61110, м. Харків, вул. Краснопільська, 67.

Позивач – ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, проживає за адресою: 61110, м. Харків, вул. Краснопільська, 67.

Відповідач – ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, проживає за адресою: 61110, м. Харків, вул. Краснопільська, 67.

Відповідач – ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, проживає за адресою: 61110, м. Харків, вул. Краснопільська, 67.

Третя особа – Харківська міська рада, адреса: 61200, м. Харків, м-н Конституції, 7.

Повне судове рішення складено 25.01.2019 року.

Головуючий суддя –