Рішення № 79419688, 15.01.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3123/18

Провадження № 2/635/314/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1,

представник позивача адвокат ОСОБА_2,

діє на підставі договору

про надання правової допомоги

б/н від 04.05.2018,

відповідач: ОСОБА_3 селищна рада

Харківського району Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2018 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок літ. «А-1», площею 66,00кв.м., прибудову літ. «А1-1», площею 20,30кв.м., прибудову літ. «А2-1», площею 14,90кв.м., з надвірними будівлями і спорудами та тамбуром літ. «а2», навісами літ. «а3», «Ж», сходами літ. «а4», літньою кухнею літ. «Д», верандою літ. «д», ганком літ. «д1», гаражем літ «Е», погрібом літ «п», сарай літ «З», вигрібними ямами літ. «И», «Л», воротами «№1» «№3», огорожами «№2», «№4», «№5», «№6», колонкою літ. «к», ямою для технічного обладнання літ. «к1», що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подольська, буд. № 29/6, в порядку спадкування за заповітом, після матері ОСОБА_4, померлої 10 вересня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 вересня 2017 року померла його мати ОСОБА_4. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подольська, буд. № 29/6. Вказаний будинок покійна мати придбала в 1975 році у ОСОБА_5, про що вони 22 лютого 1975 року уклали договір, який був посвідчений нотаріально. За життя покійна мати втратила оригінал договору купівлі-продажу будинку від 22 лютого 1975 року. Нотаріально спадкові права позивач не має можливості оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на нерухомість, тому ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 травня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху оскільки позивачем не було додано до позову оригіналів або належним чином засвідчених копій. Позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків.

14 червня 2018 року позивач виконав вимоги ухвали судді Харківського районного Харківської області від 25 травня 2018 року та усунув недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 червня 2018 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого судового засідання на 16 липня 2018 року о 09 год. 00 хв.

16 липня 2018 року позивач уточнив позовні вимоги, про що подав до суду уточнену позовну заяву та просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «А1-1», літ. «А2-1» та тамбуром літ. «а2», загальною площею 76,10кв.м., житловою площею 30,30кв.м., допоміжною площею 43,80кв.м., площею літніх приміщень 2,00кв.м., та надвірні будівлі і споруди: навіси літ. «а3», «Ж», сходи літ. «а4», літня кухня літ. «Д», веранда літ. «д», ганок літ. «д1», гараж літ «Е», погріб літ «п», сарай літ «З», вигрібні ями літ. «И», «Л», ворота «№1» «№3», огорожі «№2», «№4», «№5», «№6», колонка літ. «к», яма для технічного обладнання літ. «к1», що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подольська, буд. № 29/6, в порядку спадкування за заповітом, після матері ОСОБА_4, померлої 10 вересня 2017 року.

18 жовтня 2018 року позивач вдруге уточнив позовні вимоги, про що подав до суду уточнену позовну заяву та просив суд встановити факт належності на праві власності будинку № 29/6 в с. Рогань Харківського району Харківської області його матері з моменту його придбання і до моменту смерті, визнати за ним право власності на житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «А1-1», літ. «А2-1» та тамбуром літ. «а2», загальною площею 76,10кв.м., житловою площею 30,30кв.м., допоміжною площею 43,80кв.м., площею літніх приміщень 2,00кв.м., та надвірні будівлі і споруди: навіси літ. «а3», «Ж», сходи літ. «а4», літня кухня літ. «Д», веранда літ. «д», ганок літ. «д1», гараж літ «Е», погріб літ «п», сарай літ «З», вигрібні ями літ. «И», «Л», ворота «№1» «№3», огорожі «№2», «№4», «№5», «№6», колонка літ. «к», яма для технічного обладнання літ. «к1», що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подольська, буд. № 29/6, в порядку спадкування за заповітом, після матері ОСОБА_4, померлої 10 вересня 2017 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 січня 2019 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду на 15 січня 2019 року на 14 год. 45 хв.

Представником позивача – ОСОБА_2 15 жовтня 2018 року подавалось клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування з Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області відомостей щодо звернення із заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 10 вересня 2017 року, що проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також про складання нею заповітів та на чиюсь користь.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 листопада 2018 року клопотання про забезпечення доказів задоволено, витребувано з Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (м. Харків, вул. Євгена Котляра, 4), відомості стосовно щодо звернення із заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 10 вересня 2017 року, що проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також про складання ОСОБА_4 заповітів та на чиюсь користь.

Представником позивача – ОСОБА_2 подано до суду заяву про слухання справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 селищна рада Харківського району Харківської області направила до суду лист про слухання справи за їхньої відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Враховуючи, що в судове засідання не з’явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження, батьками позивача вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження IV-УР № 2314738.

Мати позивача – ОСОБА_7 06 березня 1998 року уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на «Попова» (свідоцтво про одруження I-ВЛ № 063155).

За життя мати позивача – ОСОБА_4 склала заповіт, який 14 грудня 2006 року був посвідчений державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 3-3471, яким все належне їй майно, яке вона матиме на день смерті вона заповідає сину ОСОБА_1.

ОСОБА_4 померла 10 вересня 2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть 1-ВЛ № 598222, актовий запис про смерть № 154 від 12.09.2017.

27 листопада 2017 року після смерті ОСОБА_4 було відкрито спадкову справу № 61627492, про що свідчить ОСОБА_5 про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 50029923.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складалася з житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами літ. «А1-1», літ. «А2-1» та тамбуром літ. «а2», загальною площею 76,10кв.м., житловою площею 30,30кв.м., допоміжною площею 43,80кв.м., площею літніх приміщень 2,00кв.м., та надвірні будівлі і споруди: навіси літ. «а3», «Ж», сходи літ. «а4», літня кухня літ. «Д», веранда літ. «д», ганок літ. «д1», гараж літ «Е», погріб літ «п», сарай літ «З», вигрібні ями літ. «И», «Л», ворота «№1» «№3», огорожі «№2», «№4», «№5», «№6», колонка літ. «к», яма для технічного обладнання літ. «к1», що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подольська, буд. № 29/6, на який 20 грудня 2017 року виготовлено технічний паспорт.

З копії договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом 3-ї Харківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_10 22 лютого 1975 року, реєстровий № 158, згідно з яким ОСОБА_7 придбала у ОСОБА_5 дерев’яний житловий будинок, жилою площею 40,90кв.м. з надвірними будівлями, розташований на земельній ділянці розміром 1200кв.м. за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Островського, 29.

Відповідно до довідки КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» від 18 серпня 2010 року № 307 спірний житловий будинок був зареєстрований в цілому в БТІ за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом 3-ї Харківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_10 22 лютого 1975 року, реєстровий № 158.

Повідомленням приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_11 від 23 березня 2018 року № 98/02-14 позивачу роз’яснено, що у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що міг би підтвердити право власності на належне спадкодавцеві майно, є неможливим видати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подільська (колишня – Островського), 29.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 жовтня 2018 року № 284/02-31, виданою приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_11, позивачу відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подільська, 29, у зв’язку з ненаданням правовстановлюючого документу на нерухоме майно, яке входить до складу спадщини.

Листом від 15 листопада 2018 року № 3898/01-16 Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області повідомила, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4, померлої 12 вересня 2017 року, що мешкала за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подільська (колишня – Островського), 29/6, знаходиться в провадженні приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_11

Листом від 30 листопада 2018 року № 348/02-14 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_11 повідомлено суду, що після смерті ОСОБА_4, померлої 10 вересня 2017 року, що мешкала за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подільська (колишня – Островського), 29/6, заяву про прийняття спадщини подав її син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на ім’я спадкоємця був посвідчений заповіт Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, за реєстровим номером 3-3471.

Відповідно до ст. 4, ч. 1 ст. 26, ст. 19, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає право власності. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. До документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, віднесено також рішення суду.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

Питання набуття права власності у 1970-х-1980-х роках регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п’яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт купівлі або збудування його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов’язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Положеннями ст. 4, ст. 86 ЦК України, в редакції 1963 року, передбачено, що цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки. Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Отже, після укладення договору купівлі-продажу житлового будинку 22 лютого 1975 спадкодавцем за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подільська (колишня – Островського), 29/6, вона набула право власності на нього. Державна реєстрація права власності на домоволодіння не була передбачена чинним на момент купівлі будинку законодавством.

Згідно ст. 12, ст. 13, ст. 19, ст. 49, ст. 50, ст. 55 Закону України «Про власність», введеного в дію з 15.04.1991 Постановою Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 N 885-XII, громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Об’єктами права приватної власності є зокрема жилі будинки. Громадяни мають право відчужувати належне їм майно. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом. Власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.

З аналізу вищезазначених норм законодавства слідує, що покійна ОСОБА_4 правомірно набула право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подільська (колишня – Островського), 29/6, та володіла ним до дня смерті.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За ст. 328, ст. 373 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадку входять всі права та обов’язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадок виникає в день відкриття спадку відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. ст. 1268-1270, 1272 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу- 6 місяців з моменту відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Позивач у встановлений ЦК України строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, отже вважається таким, що прийняв її.

Згідно ст. ст. 11, 12, 15, 20 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено факт володіння спірним житловим покійною матір’ю позивача, було встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері, а відсутність правовстановлюючого документу на нерухоме майно, яке входить до складу спадщини перешкоджає позивачу отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право спадщину за заповітом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України, залишає за рахунок позивача та стягує на користь держави судовий збір у розмірі 352,40грн. за вимогу немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт володіння ОСОБА_4, померлою 10 вересня 2017 року, яка на момент смерті була зареєстрована по вул. Подольській (колишня назва вул. Островського), б. 29/6 в смт. Рогань Харківського району Харківської області житловим будинком, що розташований за адресою: Харківська область Харківський район, смт. Рогань, вул. Подольська (колишня назва вул. Островського), буд. 29/6.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії МК № 087571, виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 26.03.1996, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 89АДРЕСА_1, право власності на житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «А1-1», літ. «А2-1» та тамбуром літ. «а2», загальною площею 76,10кв.м., житловою площею 30,30кв.м., допоміжною площею 43,80кв.м., площею літніх приміщень 2,00кв.м., та надвірні будівлі і споруди: навіси літ. «а3», «Ж», сходи літ. «а4», літня кухня літ. «Д», веранда літ. «д», ганок літ. «д1», гараж літ «Е», погріб літ «п», сарай літ «З», вигрібні ями літ. «И», «Л», ворота «№1» «№3», огорожі «№2», «№4», «№5», «№6», колонка літ. «к», яма для технічного обладнання літ. «к1», що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Подольська, буд. № 29/6, в порядку спадкування за заповітом, після матері ОСОБА_4, померлої 10 вересня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за вимоги немайнового характеру в сумі 352,40грн. (триста п’ятдесят дві гривні сорок копійок).

Судові витрати у вигляді судового збору за вимоги майнового характеру залишити за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до/або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії МК № 087571, виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 26.03.1996, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 89АДРЕСА_1;

Відповідач: ОСОБА_3 селищна рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 04396740, місцезнаходження за адресою: смт Рогань, вул. 1-го Травня, буд. 1, Харківського району Харківської області.

Повний текст рішення складений 25 січня 2019 року.

Суддя Н.М. Токарєва