Рішення № 79419656, 21.01.2019, Чаплинський районний суд Херсонської області

Рішення набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/1579/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АВТЕХ», приватного підприємства «Евроконсалтінг Україна» про захист прав споживачів, визнання договору про участь згідно Умовами та договору про надання послуг недійсними та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 17 вересня 2018 року між ним та ПП «Автех» був укладений договір №3061 про надання послуг та про участь згідно з Умовами. Згідно з договором ОСОБА_1 доручив, а ПП «Автех» зобов’язалось здійснити дії, спрямовані на отримання позики, на умовах договору ПП «Автех» та додатків до нього, а саме: забезпечити оформлення договору між ПП «Автех» та ОСОБА_1, а також надавати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі ОСОБА_1, згідно з умовами договору. Крім того позивачем було підписано договір №2061 від 17.09.2018 року з ПП «Евроконсалтінг Україна», за умовами якого він зобов’язався оплатити послуги ПП «Евроконсалтінг Україна» у розмірі 10,5% від суми позики, визначеної у додатку №1 до договору про участь згідно Умовами між ПП «Автех» та замовником, шляхом перерахування одноразової суми у розмірі 100% попередньої оплати, що становить 93 тис. гривень. Основною метою укладення даного договору було придбання ОСОБА_1 автомобіля, марки Chery, модель Tiggo, 2014 року випуску, ціною 120 тис. грн..

На виконання умов договору №2061 від 17.09.2018 року ОСОБА_1 сплатив на користь ПП «Евроконсалтінг Україна» грошові кошти у розмірі 93 тис. грн.. За умовами вказаного договору, ПП «Евроконсалтінг Україна» зобов’язалось за плату та за рахунок позивача вчинити певні юридичні дії, спрямовані на забезпечення оформлення договору між ПП «Автех» та ОСОБА_1 а також надавати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі ОСОБА_1, згідно з умовами договору.

Після укладення даних договорів з ПП «Евроконсалтінг Україна» та ПП «Автех», а також сплати грошових коштів позивач звернувся з проханням передати йому автомобіль обраної моделі. Однак, йому було повідомлено, що про відсутність працівників, які змогли б відвантажити автомобіль та зазначено про те, що обраний транспортний засіб буде доставлено за місцем проживання позивача наступного дня.

Однак вказаного дня позивач транспортний засіб не отримав, а представники ПП «Евроконсалтінг Україна» та ПП «Автех», на телефоні дзвінки перестали відповідати за адресою знаходження свого офісу не з’являються.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до ПП «Евроконсалтінг Україна» та ПП «Автех» з заявою про розірвання договорів та повернення сплачених ним грошових коштів у повному обсязі, оскільки вказані дії ПП «Евроконсалтінг Україна» та ПП «Автех» порушують права та законні інтереси ОСОБА_1 та мають ознаки нечесної підприємницької діяльності. Тому просить визнати недійсним договір №3061 від 17 вересня 2018 року про участь згідно з Умовами, укладений між ним та ПП «Автех»; визнати недійсним договір про надання послуг №2061 від 17.09.2018 року, укладений між ним та ПП «Евроконсалтінг Україна»; стягнути з ПП «Евроконсалтінг Україна» на свою користь грошові кошти у розмірі 93 тис. гривень, сплачених на виконання умов договору.

В судове засідання ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила позов задовольнити.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, не повідомивши суд про причини неявки; відзиву на позов не подали. Зі згоди позивача, висловленої під час звернення до суду, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 вересня 2018 року ОСОБА_1 уклав з ПП «Евроконсалтінг Україна» договір №2061 про надання послуг, за яким, ОСОБА_1 доручив, а ПП «Евроконсалтінг Україна» взяло на себе зобов’язання здійснити дії, спрямовані на отримання позики, на умовах договору з ПП «Автех» та додатків до нього, а саме: забезпечити оформлення договору між ПП «Автех» та ОСОБА_1, а також надати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі ОСОБА_1, згідно з умовами договору та додатків до нього. При цьому, ОСОБА_1 зобов’язався оплатити послуги ПП «Евроконсалтінг Україна» у розмірі 10,5% від суми позики, що становить 100% попередньої оплати та сплачується одноразово у розмірі 936 тис. гривень.

Того ж дня ОСОБА_1 уклав з ПП «Автех» договір про участь згідно з Умовами №3061, за умовами якого ОСОБА_1 доручив, а ПП «Автех» зобов’язалося від його імені вчинити певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики у розмірі зазначеному в додатку №1 до цього договору на підставі ст.1046, 1048 ЦК України та на умовах діяльності, у тому числі: організувати та проводити захід розподілу активів контрагентів, здійснити надання безвідсоткової позики на користь ОСОБА_1 за рахунок активів контрагентів, а також надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами у порядки та строки, передбачені договором.

На виконання умов договору ОСОБА_1 перерахувала ПП «Евроконсалтінг Україна» грошові кошти у розмірі 93 гривень. Вказана обставина підтверджується копією акту прийому-передачі наданих послуг від 17.09.2018 року, копією рахунку-фактури до договору №2061 від 17 вересня 2018 року та копією квитанції №5332701 від 17.09.2018 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не отримав позики що була предметом в договорі про участь згідно з Умовами та не отримав транспортного засобу,для мети купівлі-якого останній укладав відповідні договори..

З матеріалів справи вбачається, що п. 1.3 зазначеного договору з ПП «Автех» передбачено, що замовник доручив виконавцю використовувати суми платежів для формування активів контрагентів та його розподілу, а також здійснювати надання безвідсоткової позики на умовах договору та додатків до нього. В додатку №1 до договору №3061 від 17.09.2018 року маються графи для заповнення, щод істотних умов договору, зокрема щодо суми позики, плану розрахунків, яким передбачено кількість платежів, щомісячного платежу, які під час й укладення договору заповнені не були, що свідчить про те, що сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору.

У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Так, згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом укладеного між сторонами про справі договору ПП «Автех» зобов’язалось надати ОСОБА_1 безпроцентну позику, що за своєю суттю є фінансовою послугою

У відповідності до положення ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. При цьому, договір про надання фінансових послуг повинен містити, зокрема розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

Проте, аналізуючи зміст договору, укладеного позивачем з ПП «Автех» №3061 від 17.09.2018 року, встановлено, що в ньому відсутні положення, які застосовуються до договорів фінансових послуг.

Крім цього, при укладенні спірного договору ПП «Автех» не мав повного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору №3061 від 17 вересня 2018 року.

Згідно з ч.1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 9 Закону України від 01 червня 2000 року №1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст.34 Закону № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.

Відповідно п 5. ч. 1 ст. 1 Закону № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-ІІІ та доповнено її пунктом 111, відповідно до якого фінансовими вважаються послуги з адміністрування фінансових активів.

Згідно з п.п. 3, 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 2664-ІІІ “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансові установи зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону (тобто до 8 січня 2013 року), а спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг зобов'язаний у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі даного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) розпорядженням N 1676 від 9 жовтня 2012 року затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (далі - Ліцензійні умови).

Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах, і передбачили, що діяльність цих груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та (або) послуг.

Згідно з пунктами 1.2, 1.5 розділу І Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Ліцензіатом є фінансова установа, яка одержала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Фінансова установа може провадити діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах тільки після отримання ліцензії Нацкомфінпослуг відповідно до ліцензійних умов.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що викладена в його постановах від 10 лютого 2016 року у справі N 6-2389цс15; від 16 березня 2016 року у справі N 6-2629цс15, яка є обов'язковою для судів та всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права.

З огляду на це, ПП «Автех» не мав права укладати договори безпроцентної позики, оскільки не має ліцензії на здійснення такої господарської діяльності. Отже є достатні правові підстави для застосування ч.1 ст. 227 ЦК України та визнання недійсним договору №3061 від 17.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Автех», як такого, що вчинений юридичною особою без відповідного дозволу.

Крім цього, п.14 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», визначає поняття нечесної підприємницької діяльності – це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

За змістом ч.1 та ч.3 ст. 19 цього Закону, нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Відповідно до ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняються як такі, що вводять в оману: 1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; 2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; 3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару; 4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; 5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження; 6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію; 7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції; 8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Так, при укладенні договору про участь у програмі самофінансування ПП «АВТЕХ», ОСОБА_1 мав право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Таким чином, ПП «Евроконсалтінг Україна», пропонуючи ОСОБА_1 надання фінансової послуги щодо оформлення договору про участь у програмі самофінансування ПП «АВТЕХ», укладає групу договорів, при тому, що позивач, як споживач послуги і так має право, без укладення договору №2061 із ПП «Евроконсалтінг Україна» на отримання повної інформації про послугу та її виконавця, згідно із п.4 ч.1ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вказана обставина підтверджується також актом прийому-передачі наданих послуг від 17 вересня 2018 року по договору №2061 між ОСОБА_1 та ПП «Евроконсалтінг Україна» відповідно до якого зміст виконаних робіт за договором був обмежений виконанням консультаційних та роз’яснювальних послуг.

Відповідно до ч.2 ст. 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Оскільки самі по собі консультаційні та роз’яснювальні послуги, що є предметом договору №2061, укладеного з ПП «Евроконсалтінг Україна», позивачу не потрібні, в разі неможливості досягнення основної мети відносин із ПП «АВТЕХ», тобто отримання позики на придбання техніки. З урахуванням того, що ПП «Евроконсалтінг Україна» не повідомив ОСОБА_1 про відсутність у ПП «Автех» ліцензії на здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, позивач був позбавлений можливості свідомого вибору: оформляти чи не оформляти договір про участь у програмі ПП «АВТЕХ», отримувати чи ні консультативно-довідкові послуги з питань діяльності програми.

Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяльність ПП «Автех» та ПП «Евроконсалтінг Україна» щодо укладення спірних договорів має ознаки нечесної підприємницької діяльності.

У відповідності до вимог ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

З огляду на це, договір про участь згідно з умовами №2061 від 17 вересня 2018 року, укладений між ПП «Автех» та ОСОБА_1, а також договір про надання послуг та №2061 від 17 вересня 2018 року, укладений між ПП «Евроконсалтінг Україна» та ОСОБА_1 належить визнати недійсними.

В свою чергу, при вирішенні позовних вимог про стягнення з ПП «Евроконсалтінг Україна» на користь позивача грошових коштів у розмірі 93 тис. гривень, суд приходить до наступних висновків.

З квитанції від 17 вересня 2018 року №5332701 вбачається, що ОСОБА_1 на виконання умов укладеного з ПП «Евроконсалтінг Україна» договору №2061 сплатив грошові кошти у розмірі 93 тис. гривень.

Зважаючи на те, що договір про надання послуг з ПП «Евроконсалтінг Україна» є недійсним з моменту його укладення.

З урахуванням вимог ч.1 та п.1 ч.3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином.

Тому, позивачу підлягає поверненню сума, сплачена на рахунок ПП «Евроконсалтінг Україна» у розмірі 93000 гривень.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред’явленні позову позивачем не було сплачено належного до сплати розміру судового збору, оскільки він звільнений від його сплати відповідно до Закону. В ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі. Враховуючи, що до ПП «Евроконсалтінг Україна» пред’явлені позовні вимоги як майнового характеру, так і немайнового, а до ПП «Автех» - лише немайнового характеру, тому з ПП «Автех» належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 704.80 гривень. У свою чергу з ПП «Евроконсалтінг Україна» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1634 грн. 80 коп. (704 грн. 80 коп. за вимогу немайнового характеру, та 930 грн. за вимогу майнового характеру).

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 203, ч.1 ст.2015, ч.2 ст. 627, ч.1 та п.1 ч.3 ст. 1212 ЦК України, ст. 1, ч.1 ст. 6, п.4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п.14 ст.1, ч.3 та ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним Договір про участь згідно з Умовами від 17 вересня 2018 року №3061, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. номер НОМЕР_1 та Приватним підприємством «АВТЕХ» (ЄДРПОУ 41250533, адреса реєстрації: 55211, АДРЕСА_1).

Визнати недійсним Договір про надання послуг від 17 вересня 2018 року №2061, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. номер НОМЕР_1 та Приватним підприємством «Евроконсалтінг Україна» (ЄДРПОУ 41792195, адреса реєстрації: 55261, Миколаївська область, с. Коломіївка, вул. Красноперекопська, 18).

Стягнути з Приватного підприємства «Евроконсалтінг Україна» (ЄДРПОУ 41792195, адреса реєстрації: 55261, Миколаївська область, с. Коломіївка, вул. Красноперекопська, 18) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. номер НОМЕР_1 93 000 грн. (дев’яносто три тисячі) гривень, сплачених за Договором про надання послуг від 17 вересня 2018 року № 2106.

Стягнути з Приватного підприємства «АВТЕХ» ((ЄДРПОУ 41250533, адреса реєстрації: 55211, АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір в розмірі 704 /сімсот чотири/ гривні 80 коп. на р/р № 31215256700001, банк ГУК у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 379993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», код 02886775 Відповідно до З.У. «Про судовий збір»/.

Стягнути з Приватного підприємства «Евроконсалтінг Україна» (ЄДРПОУ 41792195, адреса реєстрації: 55261, Миколаївська область, с. Коломіївка, вул. Красноперекопська, 18) судовий збір на користь держави в розмірі 1634 /одна тисяча шістсот тридцять чотири/ грн. 80 коп. на р/р № 31215256700001, банк ГУК у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 379993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», код 02886775 Відповідно до З.У. «Про судовий збір»/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Чаплинський районний суд Херсонської області

Суддя: І.О. Пилипенко