Ухвала суду № 79418864, 24.01.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

24.01.2019

Справа № 642/6010/16-ц

Провадження №2/642/143/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шрамко Л.Л.,

за участю секретаря - Тугая К.В.,

представника позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника 3-ї осіб- Латрової Н.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника позивачів ОСОБА_1 про відвід судді Шрамко Л.Л. ,

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Шрамко Л.Л. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про знесення об'єктів самочинного будівництва, 3-і особи - Харківська міська рада, інспекція державного архітектурно - будівельного контролю Харківської міської ради, та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради.

Представник позивачів ОСОБА_1 подала суду заяву про відвід судді Шрамко Л.Л., посилаючись на наявність обставин, які дають підстави для сумніву у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді даної справи. Так, вона зазначила, що в результаті дослідження звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями у цій справі з'ясувалось, що при автоматичному розподілі вказаної судової справи не було дотримано пункту 1.3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, а саме: об'єктивного розподілу справи з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження). З огляду на розділ 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, обрання судді за випадковим числом здійснюється відповідно до коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи. Зі змісту звіту про автоматизований розподіл у цій справі вбачається, що у автоматизованому розподілі приймали участь 9 суддів. Найбільше навантаження визначено у судді Шрамко Л.Л. (1470), в той час коли максимальний показник навантаження у інших суддів становив 329.

Таким чином, враховуючи найбільше навантаження судді Шрамко Л.Л., інтервал випадкових чисел для неї повинен був бути найменшим з метою дотримання принципу збалансованості під час автоматизованого розподілу. Однак інтервал випадкових чисел для визначення судді Шрамко Л.Л. становив цифри від 0 до 1469.У інших суддів такий інтервал був значно меншим, а саме: 29, 186, 328, 191, 262, 142, 109 та 215.Загальна сума інтервалу всі випадкових чисел для всіх суддів разом, за виключенням судді Шрамко Л.Л., становить 1462. Цей показник менший від інтервалу випадкових чисел, визначених лише для однієї судді - Шрамко Л.Л. (1469). Таким чином, вірогідність того, що для розгляду справи буде обрано суддю Шрамко Л.Л. з поміж інших 8 суддів є значною вищою, оскільки її інтервал випадкових чисел є більшим, ніж інтервали всіх інших суддів, складені разом.

Вказане, на думку представника позивача, свідчить про порушення порядку автоматизованого розподілу справи, що є підставою для відводу головуючого судді.

Крім того, представник позивача послався на прихильне ставлення судді до відповідача,

Так, позивачам стало відомо, що вироком від 20.07.2017 у справі №642/3593/17-к відповідач ОСОБА_6 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. і 85 КК України. Вирок був ухвалений суддею Шрамко Л.Л., яка розглядає цю справу. Судом застосовано найм'якіше покарання із всіх можливих, а розмір штрафу лише на триста гривень перевищує розмір завданих збитків. Текст вироку та призначене покарання відносно ОСОБА_6 свідчать про позитивне, прихильне ставлення судді до нього.

На думку представника позивачів, зазначена обставина виключає довіру до судді Шрамко Л.Л. з боку позивачів і свідчить про відсутність безсторонності, нейтрального ставлення судді стосовно розгляду цієї справи. У зв'язку з тим, що з тексту вироку вбачається позитивне та прихильне ставлення судді до відповідача, позивачі не можуть довіряти головуючому судді, що є підставою для відводу.

В обґрунтування заявленого відводу представник позивача посилається на ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007.

Також представник позивача в обґрунтування відводу послалась на порушення суддею процесуальних норм при розгляді справи, послалась на затягування розгляду справи, приховування інформації про справу, оскільки на веб-порталі судової влади, крім номеру справи, відсутня будь-яка інша інформація по справі,-зокрема, щодо сторін та предмету спору, інших даних, що є порушенням принципу відкритості інформації та Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Крім того, представник позивача 26 грудня 2018 року звернулась до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії судді Шрамко Л.Л.

Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_2, який підтримав заявлений відвід, представника відповідача ОСОБА_3, який просив відмовити у заявленому відводі, пославшись на його необґрунтованість, представника 3-ї осіб ОСОБА_8, яка поклалась на розсуд суду, дослідивши матеріали, додані до заяви про відвід та матеріали справи, приходить до висновку, що заявлений відвід підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України п итання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Щодо доводів представника позивача суд зазначає наступне..

Суддею Шрамко Л.Л. 20 липня 2017 року винесено вирок, яким відповідача у даній цивільній справі ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Вирок оскаржений не був та набрав законної сили.

Суд не погоджується з доводами представника позивача, що вказаним вироком доводиться прихильне ставлення судді до відповідача. Факт винесення вироку суддею Шрамко Л.Л. щодо відповідача не є підставою для відводу судді.

Процедура визначення судді для розгляду конкретної справи визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затв. Рішенням Ради суддів України

26.11.2010 року № 30.

Аналіз алгоритму вибору судді та розрахунок коефіцієнта навантаження при авторозподілі справ, визначений вказаним Положенням, свідчить про те, що вибір судді здійснюється після розрахунку коефіцієнта навантаження на суддю. При цьому чим вищий коефіцієнт навантаження судді, тим нижча ймовірність вибору судді. Після знаходження всіх потрібних значень, автоматизована система розраховує коефіцієнт навантаження. Потім на його основі для суддів визначається відносний показник навантаження. Відносний показник навантаження для судді з найбільшим значенням коефіцієнта навантаження буде найменшим.

Отже, наведений представником позивача алгоритм вибору судді та розрахунок коефіцієнта є помилковим.

Виходячи з наведеного, звіт про автоматичний розподіл даної справи не містить даних для сумніву правильності авторозподілу.

Крім того, як у автоматичному розподілі справі, так і у розміщенні інформації на веб-сайті суду суддя участі не приймає, вказані доводи не є підставою для відводу судді.

Щодо доводів про тривалість розгляду справи та упередженість судді суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 21.04.2017 провадження у даній справі було зупинено до розгляду Дзержинським районним судом м.Харкова адміністративної справи за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_7 до Харківської міської ради про скасування рішення Харківської міської ради від 21.11.2007 №253/07 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 500, 0 кв.м. по АДРЕСА_1, що, на думку суду, має значення для розгляду даної справи.

Оскільки ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 червня 2017 року провадження у адміністративній справі було закрито з посиланням на те, що справа не підлягала розгляду адміністративним судом, провадження у даній справі було відновлено.

Ухвалою суду від 03 травня 2018 року було прийнято для спільного розгляду з основним позовом зустрічний позов ОСОБА_6, ОСОБА_11 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування вказаного рішення Харківської міської ради, оскільки суд визнав основний та зустрічний позов взаємопов'язаними.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Закону України № 2147 від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, а саме: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки провадження по даній справі було відкрито до набрання чинності ЦПК України у редакції Закону № 2147, розгляд справи повинен відбуватися у відповідності до правил, які почали діяти з початком роботи Верховного суду, тобто з 15 грудня 2017 року, передбачених новим ЦПК України у редакції Закону № 2147.

Ввраховуючи наведене та прийняття зустрічного позову, з метою дотримання прав учасників процесу на надання доказів в порядку, визначеному новими положеннями ЦПК України, у справі призначено підготовче засідання.

Позивачем ОСОБА_4 було подано апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу від 03 травня 2018 року щодо прийняття зустрічного позову.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 19 червня 2018 року ухвала Ленінського районного суду м. Харкові від 03 травня 2018 року залишена без змін.

Отже, тривалість розгляду даної справи слід розглядати в контексті складності справи, внесених змін до цивільно-процесуального законодавства, також і змін судової практики щодо визначення юрисдикції спорів про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок. Крім того, наявні і інші загальновідомі об'єктивні причини, пов'язані з великою завантаженістю суддів.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).

У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу.

Суддя не може погодитись з доводами представника позивача про порушення суддею норм матеріального та процесуального права, які свідчать про упередженість та необ'єктивність судді. Здійснення необхідних процесуальних дій, з якими не погоджується позивач, власне не може свідчити про наявність упередженості судді чи неможливості прийняття суддею об'єктивного рішення.

Отже, обставини, якими обґрунтовує свої вимоги представник позивача, не свідчать про упередженість чи необ'єктивність судді. Разом з тим, аналізуючи доводи представника позивача, можна дійти висновку, що у нього склалось уявлення, що його справа не буде розглянута об'єктивно та неупереджено. Оскільки свої сумніви в неупередженості судді представник позивача пов'язує з процесуальними діями суду, які мали місце, суд вважає, що у стороннього спостерігача, зокрема і у представника позивача, могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З огляду на положення пунктів 3,5 частини 1 статті 36 ЦПК України, для уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у неупередженості судді Шрамко Л.Л. чи будь-яких інших сумнівів в об'єктивному вирішенні спору, для запобігання поданню учасниками судового процесу в подальшому нових заяв чи клопотань, пов'язаних з участю судді Шрамко Л.Л. у розгляді цієї справи, що може призвести лише до непередбачуваного і безпідставного затягування розгляду справи, а також з метою сприяння підвищенню рівня довіри громадськості до судів заяву представника позивача про відвід належить задовольнити.

Наведена правова позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 17 квітня 2018 р. у справі №800/63/16 та від 27 червня 2018 р. у справі №800/427/17.

Представником позивача подана скарга на дії судді Шрамко Л.Л. до Вищої ради правосуддя в той час, як суддя проходить кваліфікаційне оцінювання.

Вирішення спору по суті та повне, всебічне та ґрунтовне з'ясування обставин справи, можливе лише за умови взаємної довіри та поваги при комунікації між судом та учасниками справи.

За таких обставин та з метою уникнення конфліктної ситуації під час розгляду справи, забезпечення справедливого та неупередженого вирішення спору заява про відвід судді Шрамко Л.Л. підлягає задоволенню.

Керуючись п.5 ч.1 ст. 36, 40 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву представника позивачів ОСОБА_1 про відвід судді Шрамко Л.Л. у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про знесення об'єктів самочинного будівництва, 3-і особи - Харківська міська рада, інспекція державного архітектурно - будівельного контролю Харківської міської ради, та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Харківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради.

Справу передати до канцелярії суду для проведення повторного авторозподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Л.Л. Шрамко