Рішення № 79417859, 23.01.2019, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2948/18

Номер провадження 2/585/42/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Яковець О. Ф.,

з участю секретаря Шемчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що 03 березня 2012 року близько 03 год. 30 хв. По автодорозі Київ-Суми-Юнаківка в с.Коровинці Недригайлівського району сталась ДТП, в якій були задіяні автомобіль ОСОБА_3 під його керуванням та автомобіль ГАЗ 3302 під керуванням водія ОСОБА_2 Внаслідок ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_3 ОСОБА_4, який є його батьком , отримав тілесні ушкодження середньої та легкої тяжкості. Автомобілі зазнали значних механічних пошкоджень. ОСОБА_5 висновку експерта від 14.08.2012 року № 8 вартість відновлювальних робіт автомобіля ОСОБА_3 для усунення механічних пошкоджень внаслідок ДТП з метою його подальшої експлуатації складає 68980 грн. 75 коп. 23 серпня 2012 року начальником СВ Недригайлівського РВ УМВС України в Сумській області винесена постанова про притягнення його як обвинуваченого за ч.1 ст. 286 КК України , а саме за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вироком Роменського міськрайонного суду від 13 травня 2017 року його визнано не винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 286 КК України і виправдано. ОСОБА_5 висновків судових експертиз , якими обґрунтований вказаний вирок суду, в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.10.1, п. 11.3 ПДР України, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв’язку з подією виникнення даної ДТП. Відтак, з врахуванням вини ОСОБА_2 з нього на його користь підлягає стягненню матеріальний збиток, завданий пошкодженням його автомобіля, розмір якого згідно висновку експерта становить 68 980 грн. 75 коп. В той же час , відповідно до ОСОБА_5 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА / 3535972 від 27.07.2011 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на забезпечений транспортний засіб ГАЗ 3302, р.н. ВМ 4920АЕ, яким він керував на час ДТП, була застрахована у АТ СК «АХА Страхування». Стахова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду , заподіяну майну становить 50000 грн. Франшиза встановлена в розмір 500 грн. 13.04.2018 року він звернувся до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку по договору ОСЦПВВНТЗ, надавши інші документи стосовно події , яка мала місце 03.03.2012 року за участю автомобілів ОСОБА_6 та автомобіля ГАЗ. Розглянувши його заяву та надані документи відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування , пославшись на те, що відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування , протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. З даною відмовою він не згоден. Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох випадках зобов’язань – деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика , у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування. Крім того, після ДТП він повідомляв відповідача про страховий випадок та звертався із заявою на виплату страхового відшкодування.

Тому просив стягнути з відповідача на його користь 49500 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити посилаючись на викладені в позові обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Свої заперечення мотивував тим, що на даний час цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не настала у зв’язку з відсутністю в його діях правопорушення чи злочину. Крім того, позивач , в порушення ч.1 ст. 33 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не надав страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, не пізніше 3 робочих днів з дати настання ДТП. 23.02.2018 року позивач звернувся в телефонному режимі до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку по договору ОСЦПВВНТЗ. 28.03.2018 року страховою направлено лист позивачу з проханням надати пошкоджений ТХ для огляду, а також необхідні документи. 13.04.2018 року судовим експертом ОСОБА_7 було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_3 та складено Акт огляду транспортного засобу. Для прийняття рішення про виплату / відмову у виплаті страхового відшкодування потерпілим має бути надана заява про страхове відшкодування. Страховиком станом на сьогоднішній день не було отримано зазначеного документа. 13.04.2018 року ОСОБА_1 надав АТ «СК «АХА Страхування» підписану Заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку по договору ОСЦПВВНТЗ, та інші документи. на дану заяву позивачу було повідомлено , що у відповідності до ст.. 37 Закону, страхове відшкодування по заявленому випадку не виплачується. Відповідно до Звіту № 038 від 23.04.2018 року про незалежну експерту оцінку ринкової вартості КТЗ і розміру матеріального збитку, заподіяного його власнику внаслідок пошкодження автомобіля ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту склала 202002 грн. , а ринкова вартість автомобіля на дату ДТП – 62227 грн. Відповідно до Звіту автомобіль ОСОБА_3 є фізично знищеним, у зв’язку з чим , за відсутності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, страхове відшкодування підлягало б розрахунку в порядку , передбаченому п. 30.2 ст. 30 Закону.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якому зазначено , що заява про виплату страхового відшкодування направлялась ним відповідачу в довільній формі , проте відмовляючи у виплаті страхового відшкодування відповідач не посилався на відсутність заяви про страхове відшкодування, а зазначив лише те, що така заява не була подана впродовж одного розу з моменту скоєння ДТП. Оскільки відповідач взагалі заперечує факт подання ним заяви, то ним складено та направлено на адресу відповідача нова заява, яка відповідає вимогам , встановленим ст.. 35 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яку відповідач має розглянути та прийняти вмотивоване рішення, яке має бути враховане при розгляді даної справи. Вирок Роменського міськрайонного суду від 13 травня 2017 року, яким його визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 286 КК України і по суті виправдано , набрав законної сили 23 листопада 2017 року. Тому строк подання ним заяви про здійснення страхового відшкодування та прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплату підлягає збільшенню на весь строк кримінального провадження і , відповідно, закінчується не раніше 23 листопада 2018 року. За таких обставин відповідач був своєчасно повідомлений про настання страхового випадку, мав та має законні підстави для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування в строк до 23 листопада 2018 року, а тому його посилання на пропущення строку подання заяви про виплату страхового відшкодування є безпідставними. Посилання відповідача на те, що при вирішенні спірних правовідносин має застосовуватись порівняння вартості відновлювального ремонту автомобіля на дату оцінки та ринкової вартості автомобіля на дату ДТП є безпідставним , оскільки згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» як вартість відновлювального ремонту автомобіля, так і його ринкової вартості мають визначатись на дату оцінки. Також безпідставними є посилання відповідача на відсутність правових підстав для стягнення з нього страхового відшкодування у заявленому розмірі, оскільки вимоги заявлені в межах ліміту відповідальності .

В свою чергу , представник відповідача 23.10.2018 року надав суду заперечення на відповідь на відзив , в якій зазначено , що відповідну заяву АТ «СК «АХА Страхування» отримало лише 20.09.2018 року. Страховиком направлено лист 20.09.2018 року , яким повторно повідомлено позивача , що стосовно заявленого випадку було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у відповідності до ст.. 37 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки заяву про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди по даній справі Страховиком отримано не було.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки судова повістка йому направлялася за місцем його проживання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2017 року ОСОБА_1 було визнано невинуватим у пред’явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 286 КК України і по суті виправдано (а.с.9-11).

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2017 року , вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2017 року, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим за ст.. 286 ч.1 КК України, у зв’язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, залишено без змін (а.с.12-14).

У вироку Роменського міськрайонного суду Сумської області зазначено, що згідно висновку комплексної авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи № 9-67 від 17.02.2014 року , у дані дорожній ситуації дії водія автомобіля ГАЗ -3302 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п.10.1 та 11.3 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП. У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ОСОБА_3 ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем ГАЗ -3302.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до висновку експерта від 14.08.2012 року № 8 та калькуляції вартості вартість відновлювальних робіт автомобіля НОМЕР_1 для усунення механічних пошкоджень в наслідок ДТП з метою його подальшої експлуатації складає 68980 грн. 75 коп. (а.с.15-21).

13.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ СК «Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки випадку по договору ОСЦПВВНТЗ (а.с.84).

Листом відповіддю АТ «СК «АХА Страхування» від 27.04.2018 року № 3935, яким ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового випадку, посилаючись на те, що ним не було подано заяву про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди по даній справі, у відповідності до ст.. 37 Закону (а.с.26).

Відповідно до ОСОБА_5 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3535972 від 27.07.2011 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на забезпечений транспортний засіб «ГАЗ 3302» р.н. НОМЕР_2 , яким він керував на час ДТП, була застрахована у АТ СК «АХА Страхування». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду , заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза встановлена в розмірі 1000 грн. (а.с.79-80).

ОСОБА_5 звіту № 038 про незалежну експертну оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу і розміру матеріального збитку, заподіяного його власнику в результаті пошкодження автомобіля НОМЕР_3, 2008 року випуску, вартість матеріальної шкоди , завданої власникові даного автомобіля в наслідку пошкодження станом ціни на дату дослідження, без врахування ПДВ на роботи, матеріали і складові частини складає 202002 грн. Вартість матеріальної шкоди завданої власникові автомобіля визначається рівною ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження складає 62227 грн. (а.с.98-105).

17 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ СК «Страхування» із заявою в якій просив здійснити відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП , що сталася 3 березня 2012 року (а.с.130). Листом від 12.10.2018 року надано відповідь ОСОБА_1 ,згідно якого Страховиком було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у відповідності до ст.. 37 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , оскільки заяву про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди по даній справі Страховиком отримано не було.

Встановлені судом факти свідчать про те, що між сторонами склались спірні правовідносини з приводу відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України „Про страхування”, договором страхування цивільно-правової відповідальності , Законом України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

ОСОБА_5 з роз'ясненнями, наданими в п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

ОСОБА_5 ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

ОСОБА_5 зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пункт 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 червня 2016 року по справі № 6-192цс16.

Суд приходить до висновку, що в ДТП, яке мало місце 03.03.2012 року близько 03 год. 30 хв. , є винна ОСОБА_2, оскільки ним було порушено п. 10.1 та 11.3 ПДР України., що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП. Це підтверджується висновком комплексної авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи № 9-67 від 17.02.2014 року.

Невинуватість ОСОБА_1 у даному ДТП підтверджується вироком Роменського міськрайонного суду від 13 травня 2017 року , який вступив в законну силу.

ОСОБА_5 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , цивільно – правова відповідальність на забезпечений транспортний засіб ГАЗ 3302 , номерний знак ВМ 4920АЕ, яким керував ОСОБА_2 на час ДТП , застрахована у АТ «СК «АХА Страхування». Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн.

Тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню та з АТ «СК «АХА Страхування» на корить позивача необхідно стягнути 49500 грн. у відшкодування шкоди заподіяної унаслідок пошкодження його автомобіля.

Заперечення відповідача про те, що позивачем не подано заяву про виплату страхового відшкодування , суд не може взяти до уваги виходячи з наступного.

13.04.2018 року , тобто після вступу в законну силу вироку Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2017 року, він звернувся до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку по договору ОСЦПВВНТЗ.

Крім того, позивач 17 вересня 2018 року звернувся до АТ Страхова компанія «АХА Страхування» з заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП , що сталася 03.03.2012 року.

В той же час Страховиком було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у відповідності до ст.. 37 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , оскільки заяву про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди по даній справі Страховиком отримано не було.

Заперечення представника АТ Страхова компанія «АХА Страхування», що позивач пропустив річний строк звернення до Страховика, тому відсутні підстави для оплати страхового відшкодування , суд не може взяти до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

ОСОБА_5 з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред'явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред'явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Питання про об'єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб'єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов'язане з порушенням суб'єктивного матеріального цивільного права.

Суб'єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне.

Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Ураховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об'єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб'єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

В даному випадку судом встановлено, що 13.04.2018 року позивач звернувся до АТ Страхова компанія «АХА Страхування» з заявою про відшкодування збитків по дорожньо - транспортній пригоді. В той же час позивачу було відмовлено в задоволенні його заяви , вказаний факт підтвердив представник АТ Страхова компанія «АХА Страхування» в своєму письмовому відзиві на позовну заяву.

Оскільки страховик відмовив виплатити страхове відшкодування позивачу, тому позивач набув можливості захистити своє право, яке було порушено, в судовому порядку в межах строку позовної давності.

Також суд не може взяти до уваги заперечення представника відповідача про те, що відповідно до Звіту автомобіль ОСОБА_3 , є фізично знищеним, у зв'язку з чим, за відсутності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, страхове відшкодування підлягало б розрахунку в порядку, передбаченому п. 30.2 ст. Закону України Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виходячи з наступних обставин.

Висновок товарознавчої експертизи № 8 від 14.08.2012 року було виготовлено експертом НДЕКЦ УМВС України в Сумській області ОСОБА_8 , який був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.. 384 КК України . В той же час звіт про незалежну експертну оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу і розміру матеріального збитку , заподіяного його власнику в результаті пошкодження автомобіля НОМЕР_3, виготовлено оцінювачем ОСОБА_7 , на замовлення відповідача.

Тому в основу рішення суд покладає висновок товарознавчої експертизи № 8 від 14.08.2012 року.

Крім того, суд вважає за необхідне визнати поважною причину пропущення позовної даності.

Тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими ,що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 258, 259, 263-265, 268, 293 ЦПК України, ст..ст. 256, 257, 261, ч.1 ст.1166, 1187, 1188 ЦК, ст..ст. 3,6, 9, 12, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити.

Визнати поважною причину пропущення позовної давності за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м.Київ, вул.Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_4), 49500 ( сорок дев’ять тисяч п’ятсот ) грн.. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 25 січня 2019 року.

Суддя підпис:

Копія вірна…

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_9