Рішення № 79417366, 17.01.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/15972/18

Провадження №2/592/1115/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., секретар судового засідання - Шипиленко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду та свої вимоги мотивує, що вона є власницею 1/2 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Робітнича, 42. Власником іншої частини житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Робітнича, 42, є її двоюрідна баба – ОСОБА_2, яка є сестрою її діда – ОСОБА_3 ОСОБА_2 померла 16.01.2015 р. Ще задовго до розпаду СРСР ОСОБА_2 переїхала жити на територію, де на даний час знаходиться територія Росії, де і жила до самої смерті, однак з батьківського будинку не виписалась, в у зв’язку із розпадом колишньої СРСР отримала громадянство Росії, місце її проживання до смерті невідоме. Вона будучи власницею 1/2 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Робітнича, 42, постійно проживає у вказаному будинку, користується всім будинком, господарськими спорудами відкрито, безперервно протягом більше, як 20 років, при цьому сплачує комунальні послуги. З урахуванням викладеного, до часу володіння будинком можно приєднати володіння будинком з надвірними будівлями її батьком – ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20.01.1970 р., таким чином строк володіння будинком складає 48 років. У зв’язку з цим просить суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Робітнича, 42.

Представник відповідача, Сумської міської ради в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відзиві просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі, оскільки, як вбачається з позовної заяви, позивачеві було достовірно відомо, що право власності на 1/2 частину спірного будинку було зареєстровано за її двоюрідною бабою – ОСОБА_2

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю необхідно відмовити, враховуючи наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 05.09.2017 р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №4827, - вбачається, що ОСОБА_1 є власницею 1/2 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Робітнича, 42 (а.с.12,14).

З довідки від 20.06.2017 р., виданої Департаментом забезпечення ресурсних платежів СМР, вбачається, що будинок за адресою: м.Суми, вул.Робітнича, 42, зареєстровано на праві власності за: ОСОБА_2 – 1/2 частка, ОСОБА_4 – 1/2 частка (а.с.6).

Зі свідоцтва про смерть VII-МЮ №644405, вбачається, що ОСОБА_2 померла 16.01.2005 р. (а.с. 20).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є двоюрідною бабою ОСОБА_1 (а.с.16,17,18, 19).

Відповідно до квитанцій про оплату за електроенергію житлового будинку, розташованого за адресою: м.Суми, вул.Робітнича, 42, платником послуг за електроенергію з 2012 року був ОСОБА_4 (а.с.21-22).

Згідно з положеннями ст.328 ЦК України,- право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України в своїй постанові № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», а саме п.13- можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідно до п.9 вказаної постанови,- при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: -володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; -володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст. 344 ЦК України).

З аналізу вищенаведеного вбачається, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності відповідних умов, зокрема, законного об'єкту володіння, добросовісності та відкритості володіння, давності володіння та його безперервності (строк володіння). При цьому, суд звертає увагу на те, що давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Вказане узгоджується з позицією, висловленою Верховним судом в постанові № 175/4741/16 від 29 березня 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи позивача про те, що вона більше 20 років безперервно користується всім будинком та господарськими спорудами відкрито, до уваги прийняти не можна, оскільки ці дії позивача не свідчать про набуття нею права власності на спірну частину будинку та не є підставою для набуття такого права. Крім того, посилання позивача на утримання нею будинку за адресою: м.Суми, вул.Робоча, 42 та сплату комунальних послуг не є підставою для застосування положення ст. 344 ЦК України.

Таким чином, ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем, підстав, з якими закон пов’язує визнання права власності в порядку ст.344 ЦК України немає, а тому вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 3, 10, 11, 76 - 81, 89, 209, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 344 ЦК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 25.01.2019 р.

Суддя В.Б. Князєв