Ухвала суду № 79417249, 24.01.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.01.2019 Справа № 554/61/19

Провадження № 1-кс/554/1501/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю слідчого Жадан В.І., прокурора Буряк А.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП України в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України по матеріалам досудового розслідування № 12018170000000215, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2018 року,-

ВС ТА НО ВИ В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

У провадженні СУ ГУ Національної поліції у Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170000000215 від 20.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 19.03.2018 року до СУ ГУНП в Полтавській області надійшли матеріали УПН ГУНП в Полтавській області про те, що громадянин ОСОБА_4 на території Полтавської області незаконно збуває наркотичні засоби.

03.01.2019 року, приблизно о 12 годині 15 хвилин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на території центрального автовокзалу смт. Шишаки Полтавської області, що по вул. Кирила Осьмака, 57 збув ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (біографічні дані змінено), за грошові кошти 1 мл. рідини коричневого кольору, яка знаходилась у медичному шприці об’ємом 2,5 мл.. Крім цього на вимогу ОСОБА_6 громадянин ОСОБА_5 вжив, з метою конспірації, частину придбаної рідини в його присутності у місці її придбання.

В подальшому в присутності двох понятих добровільно видав для огляду та вилучення працівникам поліції медичний шприц об’ємом 2,5 мл., заповнений до позначки 0,6 мл. рідиною світло-бурого кольору та яка згідно висновку Полтавського НДЕКЦ №16 від 09.01.2019 року містить концентрат з макової соломи. Концентрат з макової соломи віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса концентрату з макової соломи, в перерахунку на суху речовину, становить 0,0595г.

Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_1 раніше у невстановлені слідством час та місці незаконно придбав та незаконно зберігав з метою збуту.

Крім того, діючи повторно, 22.01.2019 року, приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи на території центрального автовокзалу смт. Шишаки Полтавської області, що по вул. Кирила Осьмака, 57 збув ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (біографічні дані змінено), за грошові кошти в сумі 300 гривень 3 мл. опію ацетильованого, який знаходився у медичному шприці об’ємом 10 мл.

Після чого ОСОБА_5 22.01.2019 року в період часу з 12 год. 11 хв. до 12 год. 26 хв., в присутності двох понятих добровільно видав для огляду та вилучення працівникам поліції медичний шприц об’ємом 10 мл., заповнений до позначки 3 мл. рідиною світло-бурого кольору та пояснив, що у вказаному медичному шприці знаходиться наркотичний засіб опій ацетильований, який він придбав 22.01.2019 року, приблизно о 12 год. 00 хв. у ОСОБА_1 перебуваючи на території центрального автовокзалу смт. Шишаки Полтавської області, що по вул. Кирила Осьмака, 57.

Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_1 раніше у невстановлені слідством час та місці незаконно придбав та незаконно зберігав з метою збуту.

Таким чином, ОСОБА_1, підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених повторно, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

22.01.2019 року о 12 годині ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України в порядку ст. 208 КПК України.

23.01.2019 року ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати домашній арешт. Вказав, що він має на утриманні дитину та хвору матір; хоч і не працює, але має заощадження і бажає їм допомагати.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки ризики не доведені, клопотання необґрунтоване.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 22.01.2019 року о 12 годині ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України в порядку ст. 208 КПК України.

23.01.2019 року ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою.

При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні стороною кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. ст. 307 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом особистого обшуку затриманого 22.01.2019 року о 12 год. 00 хв. в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1, протоколом обшуку від 22.01.2019 року проведеного за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1, за адресою: Полтавська область, Шишацький район, смт. Шишаки, вул. Кирила Осьмака, 105, матеріалами оперативної закупки від 03.01.2019 року, висновком судово-хімічної експертизи Полтавського НДЕКЦ №16 від 09.01.2019 року; матеріалами оперативної закупки від 22.01.2019 року; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.03.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.03.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.01.2019 року; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 03.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.01.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.01.2019 року; протоколами проведених НСРД; протоколами огляду (грошових коштів), протоколами огляду (вручення коштів); протоколами огляду покупців та протоколами добровільної видачі; речовими доказами у кримінальному провадженні;іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення;

- жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан її здоров’я, міцність соціальних зв’язків в місці її проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч.1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 12 год. 00 хв. 22 січня 2019 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 22.03.2019 року, 12 год. 00 хв.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 153680 ( сто п’ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова