Рішення № 79417083, 22.01.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5285/18

Провадження №2/592/664/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі: головуючого судді – Алфьорова А.М., за участю секретаря – Літовченко С.М., представника відповідача ОСОБА_1 об’єднаного УПФ України Сумської області – ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про відшкодування майнової шкоди (збитків),

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 11.09.2017 р. він через свого представника – керуючого партнера ПП ЮК «КЛ Груп» ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.01.2018 р. у адміністративній справі № 592/9862/17 адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково, зокрема, відмовлено в частині стягнення витрат на правову допомогу. Він внаслідок протиправних дій з боку відповідача поніс витрати у розмірі 3000 грн. на оплату послуг з надання правової допомоги ПП Юридична компанія «ОСОБА_4 ОСОБА_5». Просить суд: у відповідності до ст.56 Конституції України та ст. 22 ЦК України стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду (збитки) у розмірі 3000 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 не з’явилися. Будь-яких клопотань про відкладення у цей день розгляду справи від них не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_1 об’єднаного УПФ України Сумської області ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував з викладених у відзиві на позовну заяву підстав.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні судді Ковпаківського районного суду м. Суми Бичкова І.Г. перебувала цивільна справа № 592/9862/17, провадження № 2-a/592/16/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 об’єднаного УПФ України Сумської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.01.2018 р. адміністративний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 об’єднаного УПФ України Сумської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії ОСОБА_1 об’єднаного УПФ України Сумської області щодо відмови ОСОБА_3 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; скасовано рішення ОСОБА_1 об’єднаного УПФ України Сумської області від 11.08.2017 р. № 5274 щодо відмови ОСОБА_3 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язано Сумське об’єднане УПФ України Сумської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 55 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 19.06.2017 р.

В частині стягнення витрат на правову допомогу було відмовлено.

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Згідно із главою 8 розділу I ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Визначені ЦПК види судових витрат є вичерпними, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, не може покладатися обов'язок нести інші витрати, не передбачені законодавством. Склад судових витрат по окремим його видам не є вичерпним.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до Постанови № 10 від 17.10.2014 р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується виключно ЦПК України.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися як збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 264 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про відшкодування майнової шкоди (збитків) – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Алфьоров