Рішення № 79416871, 17.01.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1463/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Клімович О.О.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на майно звернувся ОСОБА_1

Свою заяву мотивує тим, що за ОСОБА_2, рахується 2/3 частини садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, який був побудований у 1927 році та відносився до типу суспільної групи колгоспний двір і станом на 15.04.1991 в садибному житловому будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Вказуючи на те, що 2/3 частини житлового будинку спочатку були зареєстровані за його дідом - ОСОБА_2, а потім за його батьком - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і після смерті якого у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належний ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями, нотаріусом було відмовлено, просить визнати за ним 2/3 частини права власності на садибний житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1.

Ухвалою від 29.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 13.12.2018 підготовче засідання закрито. Справу призначено до судового розгляду та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала заяву у якій просить справу розглядати за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області в судове засідання не з'явився, подав клопотання у якому вказав, що позов визнає у повному обсязі та не заперечує про задоволення позовних вимог на підставі обставин викладених у позові.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов про визнання права власності на нерухоме майно доведений і підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.10)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.11)

За заповітом від 20.09.2017, ОСОБА_4 зробив особисте розпорядження на випадок смерті, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповів синові - ОСОБА_1 (а.с.12)

Відповідно до виписки з погосподарської книги від 29.05.2018, за ОСОБА_4 рахується 2/3 частини будинку АДРЕСА_1. (а.с.13)

Відповідно до витягу з погосподарської книги №15 від 19.07.2018, виданої Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області, станом на 15 квітня 1991 року в житловому будинку, що знаходиться за адресою с. Завидів Острозького району згідно погосподарської книги № 15 за 1991-1995 року, особовий рахунок № НОМЕР_3, були зареєстровані ОСОБА_2, - голова домогосподарства, та ОСОБА_3 - дружина. (а.с.14)

Згідно довідки від 24.07.2018, виданої Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області, ОСОБА_1, на даний час фактично проживає в 2/3 частинах будинку за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.16)

Відповідно до довідки від 24.07.2018, виданої Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області, ОСОБА_4, на момент смерті був зареєстрований та проживав в 2/3 частинах будинку за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.17)

Згідно довідки від 27.07.2018, виданої Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області, ОСОБА_2, на момент смерті був зареєстрований та проживав в будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_6 (а.с.18)

Відповідно до довідки від 27.07.2018, виданої Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області, ОСОБА_6, на момент смерті була зареєстрована та проживала в будинку за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.19)

Згідно технічного паспорта від 07.06.2018 та листа КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради № 226 від 07.06.2018 згідно реєстрових книг бюро право власності на житловий будинок не зареєстроване, а інвентаризаційна вартість садибного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_2 становить 95210 грн., загальна площа житлового будинку - 97,0 м.кв., під господарськими будівлями - 172,9 м.кв. (а.с.20-22,23)

Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії, нотаріусом було відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.25)

Докази по справі повністю узгоджуються з позовною заявою позивача та дослідженими в судовому засіданні спадковими справами заведеними після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.36-103)

В судовому засіданні встановлено, що у власності ОСОБА_2 перебувала 2/3 частини садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, які розташовані в АДРЕСА_1, який відносився до типу колгоспного двору та членом колгоспного двору станом на 1991 рік були ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Оскільки до правовідносин, які виникли до моменту введення в дію Закону України "Про власність" необхідно застосовувати діюче на той час законодавство, то при вирішенні питання про власність колгоспного двору необхідно керуватись нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється з рівності часток усіх членів двору, таким чином оскільки станом на 1991 рік в садибному житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, проживали та були зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому з врахуванням вищевказаного їхні частки як членів колгоспного двору у даному садибному житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями є рівними та становлять по 1/3 частці за кожним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, а спадкоємцем який прийняв спадщину після їхньої смерті був - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1] якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2] якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до статті 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені], дружина і батьки (усиновителі] померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР позивач прийняв спадщину, що залишилась після смерті батька, оскільки був зареєстрованим та проживав разом з ним на день його смерті в одному будинку.

Таким чином, розмір частки позивача як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_4 становить по 2/3 частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216, ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1258, ч. 1 ст. 1262 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки для ОСОБА_4, як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_6, належало 2/3 частки садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, тому суд приходить до висновку, що за позивачем, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, що був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_6, слід визнати право приватної власності на 2/3 частки садибного житлового будинку та господарсько-побутових будівель, які розташовані в АДРЕСА_1.

На підставі ст. 534 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст. 25 п. 4, 346 ч.1 п. 11, 328, 1216, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст. 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив

позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1) до Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області (місцезнаходження: с.Плоске, вул.Острозька, буд.79 Острозький район Рівненська оласть, код ЄДРПОУ 05273151) про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 2/3 частини садибного житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 січня 2019 року.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.