Рішення № 79416402, 24.01.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/250/18

Провадження № 2/545/29/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Нагорній І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Полтавський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 в якому просив зменшити розмір заборгованості зі сплати аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2014 року; припинити стягнення аліментів, які стягуються із нього на користь ОСОБА_2 на утримання дітей – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2014 року.

Надалі позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд ухвалити рішення, яким звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами на утримання доньки ОСОБА_4, ОСОБА_3 у розмірі 35 863 грн. 57 копійок за період часу з 01.11.2016 року по 01.07.2018 року; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі відповідно до розрахунку, який буде надано суду після закінчення розгляду справи та у межах заявленої орієнтовної суми.

Посилався на те, що він з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітніх дітей ОСОБА_4, 12 лютого 2006 року та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинилися в 2016 році. Офіційно шлюб розірвано 05 квітня 2017 року за рішенням суду. Заочним рішенням Полтавського районного суду від 01 грудня 2014 року з нього стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 від заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Фактично рішення набрало чинності 19 грудня 2017 року після перегляду в апеляційному порядку. Починаючи з жовтня 2016 року він та відповідач проживають окремо, при цьому діти залишилися проживати з ним в м.Полтава по вул.Новаторська,11. Крім того, діти за заявою матері почали відвідувати Полтавську 21-шу гімназію за місцем постійного проживання.

Після припинення фактичних шлюбних відносин, в квітні 2017 року відповідач звернулась до Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавської області із виконавчим листом про стягнення з нього аліментів на утримання дітей на підставі рішення суду. Незважаючи на те, що з жовтня 2016 року діти проживали з ним та перебували на повному його утриманні, відповідач не відмовилася він стягнення аліментів за період з жовтня 2016 року по цей час. Відповідно, державною виконавчою службою йому нарахована заборгованість і за той час, коли діти фактично проживали з ним, всього в сумі 48846 грн. 02 коп. При цьому за період проживання дітей разом з ним нараховано 19274 грн. 51 коп. Відповідач участі в утриманні дітей не приймає. Всі витрати по утриманню дітей повністю покладені на нього.

Враховуючи вказане, просив зменшити заборгованість зі сплати аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2014 року із 48846 грн. 02 коп. до 29571 грн. 51 коп.; припинити стягнення аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2014 року.

08 жовтня 2018 року ОСОБА_5 збільшив позовні вимоги, зазначивши, що Полтавським районним судом та Апеляційним судом Полтавської області встановлено, що діти з листопада 2016 року проживають з ним і перебувають на його утриманні до прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 16 липня 2018 року про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з матір’ю ОСОБА_2. Згідно повідомлення Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про те, розмір його заборгованості за період часу з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року складає 35863 грн. 57 коп. Вказана заборгованість виникла в той період коли діти проживали з ним і перебували на його утриманні, а тому просив звільнити його від сплати заборгованості за аліментами на утримання доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 у розмірі 35863 грн. 57 коп. за період часу з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року та судові витрати.

В заяві до суду позивач ОСОБА_1 позовну вимогу про припинення стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей просив залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 24 січня 2019 року вказана заява задоволена.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_6 у заяві до суду позовні вимоги про звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 у розмірі 35863 грн. 57 коп. за період часу з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року підтримали та просили задовольнити оскільки діти з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року мешкали разом з ним. Матеріально їх забезпечував саме позивач. Мати ОСОБА_2 в той період будь-якої участі у житті дітей не приймала.

Відповідач ОСОБА_2В направила до суду відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в позові з тих підстав, що тимчасове проживання дітей з позивачем не є такими обставинами, що мають істотне значення для виникнення у позивача заборгованості за аліментами. Крім того, позивач всіляко чинив їй перешкоди у спілкування з дітьми. Тобто тимчасове не проживання дітей з матір’ю є наслідком протиправної поведінки позивача, а не ухилення її від виконання батьківських обов’язків.

Позивач та його представник із зазначеним відзивом не погодилися.

В судове засідання сторони та їх представники не з’явились, у письмових заявах до суду справу просили розглянути без їх участі.

Представник третьої особи Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Подільського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з’явився.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2017 року (а.с.6).

Матір’ю дітей ОСОБА_2 ще до розірвання вказаного шлюбу до суду подано позов про стягнення з батька дітей ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей, і рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2014 року вказаний позов задоволено (а.с.7).

Згідно вказаного рішення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 08 жовтня 2014 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішення набрало законної сили та перебуває на виконанні в державній виконавчій службі (а.с.7).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 31 серпня 2018 року №14603, наданого Полтавським районним відділом Державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області при примусовому виконання виконавчого листа №2/545/1760/14, виданого 01 грудня 2014 року Полтавський районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, заборгованість за період з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року становить 35863 грн. 57 коп.(а.с.104, 105).

В Полтавському районному суді Полтавської області перебувала цивільна справа №545/1263/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей. Рішенням суду від 11 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено та визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, 12 лютого 2006 року та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з їхньою матір’ю – ОСОБА_2 Вказане рішення постановою Апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року залишено без змін та набрало законної сили (а.с.68-72).

Згідно до вимог ст.180 СК України, батьки зобов’язані утримувати свою неповнолітню дитину.

Відповідно до ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Фактично сторонами не заперечується, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року проживали з батьком – ОСОБА_1 Заборгованість останнього по сплаті аліментів за вказаний період становить 35863 грн. 57 коп.

Частино 2 ст.51 Конституції України та ст.180 СК України передбачено обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права і обов’язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Главою 15 Сімейного кодексу України «Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» не врегульовано питання звільнення від сплати аліментів у зв'язку із зміною обставин, які мають істотне значення.

Разом з цим, ч.1 ст.10 СК України зазначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Подібні правовідносини щодо аліментних зобов’язань передбачені главою 22 розділу VІ СК України «Обов’язок по утриманню інших членів сім'ї та родичів».

Згідно з положеннями ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року діти проживали з ним та перебували на його утриманні.

Сторонами не заперечується, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року проживали з батьком – ОСОБА_1, і як встановлено судовими рішеннями у справі №545/1263/17 проживання дітей з батьком стали наслідком особистих відносин та конфлікту між батьками.

Згідно висновку від 07 березня 2017 року та 13 березня 2017 року органів опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної ради в м. Полтаві про визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1, в інтересах дітей визначено за доцільне проживання дітей з батьком.

Ці обставини підтверджені рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11 травня 2018 року, яке набрало чинності.

За таких умов, що діти проживали з батьком та перебували на його утримання, орган опіки і піклування визначив доцільним проживання дітей з батьком слід віднести до істотних обставин, що мають істотне значення у розмінні ч.1 ст.197 СК України та є підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами за той час, коли діти проживали з ним.

Сплата ОСОБА_1 аліментів (заборгованості) на утримання дітей, які проживали з ним у період виникнення заборгованості) листопад 2016 рік – липень 2018 року) не відповідає загальним засадам справедливості та об’єктивності при ухвалення рішення.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу свої вимог або заперечень.

Будь якими належними та допустимими доказами відповідач ОСОБА_2 не довела, що ОСОБА_1 ухилявся від сплати аліментів з листопада 2016 року по липень 2018 року в період нарахування заборгованості, як і не надала доказів, що ОСОБА_1, батько дітей, перешкоджав їй дбати про дітей, піклуватися про них.

Права батька, матері рівні щодо визначення місця проживання дітей, матеріального утримання, виховання та турботи про їх розвиток, і тому неможливо з точки зору закону стверджувати, що діти проживали з баком в період часу з 2016 року по липень 2018 року протиправно. Діти проживали з батьком, вели звичайний спосіб життя, ходили до школи, були доглянути і тому відповідачу ні що не перешкоджало бути з ними і піклуватися про своїх дітей.

Проживання дітей з батьком з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року є обставиною, що має істотне значення і є підставами для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах.

Таким чином, позовні вимоги про звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах за заочним рішенням Полтавського районного суду від 01 грудня 2014 року на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 за період з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року в розмірі 35863 гривень 57 копійок по виконавчому листу №2/545/1760/14 підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зменшення розміру заборгованості зі сплати аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дітей за рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2014 року, то суд вважає, що дана вимога до задоволення не підлягає, оскільки як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог від 08 жовтня 2018 року позивачем ставиться вимога про звільнення від сплати заборгованості від аліментів за частину періоду, який зазначений у даній позовній вимозі. Крім того, як свідчить відповідь на відзив на збільшення позовних вимог, відповідач та його представник не наполягають на задоволенні вказаної вимоги.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено сумарно за весь період розгляду справи судовий збір у сумі 2114 грн. 40 коп. (а.с.1, 2, 96).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сума у розмірі 704 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати у розмірі відповідно до розрахунку, який буде надано суду після закінчення розгляду справи у межах заявленої орієнтовної суми. У своїй заяві про збільшення позовних вимог позивач вказував, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу буде складати 5000 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ураховуючи, що позивачем, представником позивача не виконано вимог ч.3 ст.137 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу, так як вони жодним чином не підтвердженні документально.

Керуючись ст.ст.12, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Подільський відділ державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Полтавський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про звільнення від сплати заборгованості за аліментами задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 за період з 01 листопада 2016 року по 01 липня 2018 року в розмірі 35863 (тридцяти п’яти тисяч вісімсот шістдесят трьох) гривень 57 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору 704 гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Треті особи:

Подільський відділ державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області: 36004, м.Полтава, вул.Чураївни1/1.

Полтавський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області: 36000, місто Полтава, провулок Стешенка,6.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: ОСОБА_7