Постанова № 79414971, 24.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/135/19

Провадження № 3/520/922/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2019 року суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

18.12.2018 року о 23 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 керував мопедом «Honda 35» з відсутнім номерним знаком (вінкод НОМЕР_1) в м. Одеса по вул. Люстдорфська дорога, 121а, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, беручи до уваги положення ст. 268 КУпАП, яка передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в цілях не порушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суд приходить до переконання, що справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності ОСОБА_1 по наявним матеріалам.

У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Так, згідно п. 2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 вищевказаних вимог законодавства не дотримався. Зокрема, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду для встановлення стану сп'яніння в судовому засіданні знайшов своє підтвердження, з огляду на долучені до матеріалів адміністративної справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії БД №070268 від 18.12.2018 року, письмові пояснення свідків, якими підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а також долученим до матеріалів адміністративної справи відеозаписом.

Суд зазначає, що будь-яких зауважень чи доповнень ні в протоколі зазначено не було, ні до протоколу на окремому аркуші в якості додатку з боку ОСОБА_1 долучено не було.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

З огляду на викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в повному обсязі доведена, сумнівів у обґрунтованості складеного протоколу чи долучених до протоколу додатків у суду не має.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення даного правопорушення, беручи до уваги, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до порушника адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 130 КпАП України - у вигляді штрафу.

Керуючись ст. 130, ст.ст. 283-285 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Федулеєва Ю. О.