Рішення № 79413161, 16.01.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4708/18

Провадження № 2/484/209/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання - Лянгорт З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про розірвання договорів оренди земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про розірвання договорів оренди земельних ділянок, площею 5,3579 га., кадастровий номер 4825483200:01:000:0256 від 01 січня 2009 року та площею 5,3421 га., кадастровий номер 4825483200:01:000:0062 від 01 грудня 2010 року, укладених між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких".

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказала, що їй на праві приватної власності належить вищевказані земельні ділянки, які вона отримала, на підставі рішення суду, в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 За життя, 01 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ"Агрофірма Корнацьких" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,3579 га., строком на 50 років. Крім того, 01 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ"Агрофірма Корнацьких" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,3421 га. строком на 50 років.

На думку позивача, разом із правом на спадкування вищевказаних земельних ділянок, до неї перейшло право на отримання орендної плати за укладеними договорами оренди, про що вона письмово повідомила відповідача та просила виплатити їй оренду плату за 2012 – 2017 р.р., однак останній умови договорів не виконує та систематично не сплачує орендну плату, що є підставою для їх розірвання.

Представник позивача в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила справу слухати без її участі. Зазначила, що доводи відповідача про застосування до вимог про розірвання договору оренди землі строків загальної позовної давності з початком її перебігу є хибними, оскільки позовна давність не поширюється на вимоги власника про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги не визнає, просив відмовити у їх задоволенні та розглядати справу без його участі. У відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач не звертався до ТОВ "Агрофірма Корнацьких" за отриманням орендної плати, тому відповідач був позбавлений можливості самостійно виконати зобов’язання по її виплаті. В свою чергу, умови договорів оренди землі не були порушені зі сторони відповідача та виконуються належним чином, а тому відсутні підстави для їх розірвання.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 01 січня 2009 року, між ОСОБА_2 та ТОВ"Агрофірма Корнацьких" укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,3579 га., кадастровий номер 4825483200:01:000:0256 строком на 50 років, зареєстрований 01 березня 2012 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Кримківській сільській раді Первомайського району Миколаївської області за № 482548324000981.(а.с.9-10)

Також, 01 грудня 2010 року, між ОСОБА_2 та ТОВ"Агрофірма Корнацьких" укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,3421 га., кадастровий номер 4825483200:01:000:0062 строком на 50 років, зареєстрований 01 березня 2012 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Кримківській сільській раді Первомайського району Миколаївської області за № 482548324000982.(а.с.7-8)

18 лютого 2012 року ОСОБА_2 помер.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.01.2018р., встановлено, що після його смерті позивачка прийняли спадщину шляхом подачі відповідної заяви до Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області. Нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно через відсутність правовстановлюючих документів на нього. Даним рішення за ОСОБА_1 визнано право власності на вищевказані земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2О.(а.с.5-6)

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст.. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Аналіз зазначених обставин у справі свідчить про те, що у позивачки виникло право на одержання орендної плати, як спадкоємиці чоловіка ОСОБА_2 за укладеними останнім за життя договорами оренди з часу відкриття спадщини, незалежно від часу прийняття нею спадщини, яке відбулося шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області. Про наявність спадкового майна, в тому числі і переданих в оренду земельних ділянок, позивачці було відомо. З цього часу вона мала право на реалізацію свого права шляхом звернення до відповідача з вимогою про виплату їй орендної плати.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач не звертався до ТОВ "Агрофірма Корнацьких" за отриманням орендної плати, тому відповідач був позбавлений можливості самостійно виконати зобов’язання по її виплаті.

Однак, дане твердження не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.

Так, згідно п. 9 оспорюваних договорів оренди, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику) готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця. Щорічний розмір орендної плати складає фіксовану грошову суму у розмірі, за договором від 01.01.2019 року - 1497,60грн., за договором від 01.12.2010р. – 1585,96грн. Форма розрахунку за договором (грошова або у натуральній формі) окремо щорічно погоджується сторонами в межах розміру плати, визначеного додатком №1 до договору шляхом подання орендодавцем на імя орендаря письмової заяви. Така заява подається орендодавцем орендарю до 01 вересня року, за який проводиться розрахунок по орендній платі. Якщо протягом року сторони не погодили форму виплати орендної плати, вважається, що розрахунок по орендній платі буде здійснюватися в грошовій формі на суму зазначену в абзаці 1 п.9 цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, 18.09.2018р., зверталась до відповідача із заявою в якій повідомила, що вона є власником зазначених земельних ділянок та просила виплатити їй оренду плату за 2012 – 2017 р.р.(а.с.15-17)

Тобто, відповідачу достеменно було відомо про зміну власника земельних ділянок та про бажання позивача отримати орендну плату за 2012 – 2017 р.р., а тому, враховуючи, що позивач не подавав заяву про сплату орендної плати у натуральній формі, розрахунок за період з 2012 по 2017 роки мав проводитися у грошовій формі на суму, зазначену в абз.1 п.9 оспорюваних договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 762 ЦК України встановлений обовязок наймача вносити плату за користування майном у розмірах та строки визначені договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно п. 11 оспорюваних договорів орендна плата вноситься щорічно до 26 грудня того року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі.

Відповідно до довідки № 12 від 15.01.2019 року наданої товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", відповідно до договорів земельних ділянок, від 01 січня 2009 року та від 01 грудня 2010 року, укладених між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", орендна плата ОСОБА_2 становила:

-за 2015р. нараховано 7233, 09; утримано пдфо 1084,96; вз 108,50; на руки 6039,63; не отримано;

-за 2016р. нараховано 8678, 98; утримано пдфо 1562,22; вз 130,17; на руки 6986,59; не отримано;

-за 2017р. нараховано 8678, 98; утримано пдфо 1562,22; вз 130,17; на руки 6986,59; не отримано;

Тобто, орендну плату з 2015р. по 2017р. ОСОБА_2 не отримував.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146цс12, яка є обов'язковою для судів.

Крім того, твердження представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставним та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки порушення прав позивача є триваючим.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем систематично не сплачено орендну плату, що є істотним порушенням умов оспорюваних договорів, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 409 грн. 60коп.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,3579 га., кадастровий номер 4825483200:01:000:0256 від 01 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", зареєстрований 01 березня 2012 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Кримківській сільській раді Первомайського району Миколаївської області за № 482548324000981.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,3421 га., кадастровий номер 4825483200:01:000:0062 від 01 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", зареєстрований 01 березня 2012 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Кримківській сільській раді Первомайського району Миколаївської області за № 482548324000982.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60коп.

Повне судове рішення буде складено 25.01.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко