Ухвала суду № 79412447, 24.01.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7514/18

Номер провадження 2-з/404/7/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Публічного акціонерного товариства «Омегабанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про захист прав споживачів та визнання договору факторингу і договору про відступлення прав за іпотечними договорами частково недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Омегабанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про захист прав споживачів та визнання договору факторингу і договору про відступлення прав за іпотечними договорами частково недійсними, просив:

- визнати частково недійсним договір факторингу від 28 листопада 2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омегабанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», в частині, що стосується передачі права вимоги за кредитним договором від 09 жовтня 2006 року № 030/10.06/88-183 К, укладеним між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Омегабанк» та гр. ОСОБА_1,

- визнати частково недійсним договір від 28 листопада 2012 року про передачу прав за іпотечними договорами, укладений між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» правонаступником якого є ПАТ «Омегабанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», в частині, що стосується передачі права вимоги за іпотечним договором від 2530\185 від 09 жовтня 2006 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Омегабанк», з однієї сторони, та гр. ОСОБА_1, з іншої.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14 грудня 2018 року відкрито провадження по вищевказаній справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

23 січня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, відповідно якої просить в порядку п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, яким було видано стягувачу ТОВ «Кредитні ініціативи» до прийняття рішення по справі. Вказував, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до протиправного позбавлення його власності, оскільки у випадку виконання оспорюваної постанови повернути кошти та/або майно буде неможливо.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Омегабанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про захист прав споживачів та визнання договору факторингу і договору про відступлення прав за іпотечними договорами частково недійсними.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 06 березня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення зі зняттям з реєстраційного обліку, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру 73, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Маршала Конєва, будинок 23, корпус 1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №030/10.06/88-183 К від 09 жовтня 2006 року, яка станом на 10 березня 2013 року складає: 276371,48 грн., а саме: за кредитним договором-233659,13 грн., по відсотках – 12722,46 грн., пеня – 29989,89 грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 21 вересня 2006 року та зареєстровано в Обласному комунальному підприємстві «Кіровоградське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» 26 вересня 2006 року за реєстровим №16130532.

19 травня 2014 року Кіровським районним судом міста Кіровограда видано виконавчий лист по рішенню апеляційного суду Кіровоградської області від 06 березня 2014 року.

Отже, на даний час існують судові рішення, що набрали законної сили, які не скасовані та на підставі яких видані виконавчі листи, що знаходяться на виконанні державної виконавчої служби.

Статтею 129-1 Конституції України та статтею 18 ЦПК України визначено принцип обов’язковості судових рішень, а оцінка законності судових рішень може бути здійснена лише в установленому процесуальним законом порядку шляхом перегляду вищими судовими інстанціями.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача.

Згідно зі ст.ст. 156, 158 ЦПК України зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Положеннями ч.1ст.149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з п.6 ч.1ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до роз’яснень, що містяться у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 2 вище вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. Суд вважає, що забезпечення позову у даній цивільній справі шляхом зупинення стягнення за виконавчими листами буде суперечити змісту заходів забезпечення позову та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Крім того, згідно з п.6 ч.1ст.150 ЦПК України забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, можливе лише у випадку оскарження боржником такого виконавчого документа у судовому порядку.

Проте, у цій справі предметом спору є визнання договору факторингу і договору про відступлення прав за іпотечними договорами частково недійсними, а не оскарження виконавчого листа №404/4769/13-ц, 2/404/2058/13, по якому проводиться звернення стягнення на предмет іпотеки. Доказів того, що виконавчі документи, на підставі яких здійснюється стягнення, оскаржуються позивачем в судовому порядку, матеріали справи не містять.

Окрім того, у заяві про забезпечення позову належно не обґрунтовано яким чином невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити у майбутньому виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованими та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Публічного акціонерного товариства «Омегабанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про захист прав споживачів та визнання договору факторингу і договору про відступлення прав за іпотечними договорами частково недійсними - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст рішення суду складено 24.01.2019 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Ю. Іванова