Ухвала суду № 79412175, 11.01.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/239/19

Провадження № 1-кс/487/310/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2019 року слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання - Лунгол А.Г., розглянувши клопотання слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві Волкова В.В. у кримінальному провадженні № 42018161010000591 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2019 року слідчий другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві Волков В.В., за погодженням з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Корнієнко Є.В., звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на брюки, вилучені у ОСОБА_3 під час особистого обшуку 08.01.2019. Вказані брюки зберігати у камері зберігання речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві.

Підставою для внесення клопотання стало те, що зазначені брюки можуть містити сліди злочину і по ним необхідно провести судово-хімічну експертизу.

Слідчий в судове засіданні не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання встановлено, що Територіальним управлінням ДБР, розташованому в м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018161010000591 від 19.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме за повідомленням про те, що виконувач обов'язків начальника сектору превенції Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області підполковник поліції ОСОБА_3 виказав громадянину ОСОБА_4 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 4000 доларів США та 300 доларів США за вчинення та не вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої ОСОБА_3 та іншим службовим особами влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.?

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.01.2019 ОСОБА_3 отримав неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_4 у сумі 3500 доларів США.

08.01.2019 року ОСОБА_3 затримано і під час особистого обшуку вилучено брюки, в яких він зберігав отримані грошові кошти в сумі 3500 доларів США у кармані.

За змістом ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим доведено, що вилучені брюки відповідають критеріям ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання в цій частині та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого належить задовольнити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві Волкова В.В. у кримінальному провадженні № 42018161010000591 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на брюки, вилучені у ОСОБА_3 під час особистого обшуку 08.01.2019 р., які зберігати у камері зберігання речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві.

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві Волкову В.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: З.М. Сухаревич