Рішення № 79411225, 11.09.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/784/17

Провадження № 2-а/359/92/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира роти №1 Управління патрульної поліції в м.Борисполі Київської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить: -визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 237622 від 18.04.2018 року винесену командиром роти № 1 Управління патрульної поліції у м.Борисполі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 за ч.3 ст.140 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень; - провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного порушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП, закрити( а.с.1-4).

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 10.04.2018 року командиром роти № 1 Управління патрульної поліції у м.Борисполі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 було складено постанову про адміністративне правопорушення Серії БР № 237622, нібито за те, що позивач на вул. Європейській, 1, м.Бориспіль, проводила роботи по заливанню бетону із зайняттям тротуару та порушила правила, норми та стандарти по обладнанню місця проведення робіт СОУ 45.2-00018112-006:2006, при цьому не погодила дані роботи з органами Національної поліції, чим порушила п.1.5 та 32.1 ПДР України, чим своїла адміністративне правопорушення за ч.3 ст.140 КУпАП. Позивач стверджує,що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення є протиправною, бездоказовою, в зв’язку з чим підлягає скасуванню, оскільки ніяких "робіт по заливанню бетону із зайняттям тротуару, правила проведення яких можна було порушити за ст. 140 ч.3 КУпАП, вона не порушувала. При винесенні постанови порушено її права передбачені ст. 268 КУпАП та не надано доказів правопорушення у відповідності до ст.251 КУпАП, свідків не опитано, протокол про адміністративне правопорушення не складався. Вважає, що відповідачем було порушено вимоги щодо процедури розгляду справи та проігноровано порядок, встановлений ст.ст. 278,279 КУпАП.

25.04.2018 року ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області залучено до участі у справі в якості третьої особи Департамент патрульної поліції (а.с.10,11).

У судовому засіданні позивач повністю підтримала заявлені позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини, та просила позов задовольнити, додатково пояснила, що по дорозі на роботу зупинились на тротуарі, де поруч стояв вантажний автомобіль – бетономішалка. Працівник поліції підійшов та поговорив з водієм автомобіля, після чого підійшов до її чоловіка та спитав, чи не вони виконують роботи. Вона стала на захист чоловіка, спитала в працівників поліції, які в них є докази, що саме вони замовили та виконують роботи, після чого працівник поліції дав вказівку своєму підлеглому скласти постанову про адміністративне порушення. Вона заперечувала їх причетність до проведення зазначених робіт, хотіла піти. Працівник поліції почав їй погрожувати адміністративним затриманням, після чого виніс оскаржувану постанову. Вона звертає увагу, що жодних доказів працівники поліції не отримали: не залучили присутніх на місці свідків, не опитали водія. Вона стверджує, що не проводила жодних робіт та створювала небезпеки для пішоходів.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та заперечень щодо позову суду не надав.

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент патрульної поліції, ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, проте направила до суду відзив на адміністративний позов(а.с.25-30), відповідно до якого вважають, що твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки командир роти № 1 Управління патрульної поліції у м.Борисполі старшим лейтенант поліції ОСОБА_2 діяв на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, а також звертає увагу на порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення посадовими особами Національної поліції України, визначеними ст.ст.33,258, 276 КУпАП, що підтверджується самою постановою та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Зазначають, що постанова БР № 237622 винесена законно та обґрунтовано, і на момент її винесення у позивача дозволу на проведення будь-яких робіт на вулиці, із розташуванням будь-яких споруд або об’єктів у межах смуги відчуження автомобільних(позаміських) доріг і червоних ліній міських вулиць і доріг не було при собі, з наведеного вважають, що позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши відзив на адміністративний позов та письмові матеріали справи, переглянувши наданий представником відповідача відеозаписи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлено, що 18.04.2018 р. о 08.50 год. у м.Бориспіль, Київська область, по вул.. Європейська, 1, командиром роти № 1 Управління патрульної поліції у м.Борисполі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 237622 (а.с.8).

Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.140 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

За змістом постанови командир роти № 1 Управління патрульної поліції у м.Борисполі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 18.04.2018 р. о 08.50 год. по вул. Європейській,1, в м.Борисполі, Київська область, проводила роботи по заливанню бетону із зайняттям тротуару та порушила правила, норми та стандарти по обладнанню місця проведення робіт СОУ 45.2-00018112-006:2006, при цьому не погодила дані роботи з органами Національної поліції, чим порушила п.1.5 та 32.1 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення за ч.3 ст.140 КУпАП. Копія постанови була вручена позивачу (а.с. 8).

Так, згідно п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Відповідно до п. 32.1 ПДР України, з органами Національної поліції узгоджуються:

a)розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах — адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій;б)умови та порядок руху колон у складі більш як п’яти механічних транспортних засобів;в)порядок буксирування двох і більше транспортних засобів;

З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

Частиною 3 статті 140 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, - у вигляді накладення штрафу на громадян у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1,4 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з вимогами ч.ч. 2,3ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи.

Відповідно до положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення серед інших про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту( частина 3 статті 140).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно п. 2 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395,постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, у тому числі, частиною третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268КУпАП.

За змістом п. 5, 9 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (п.5) .

Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п.9).

Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналогічні вимоги щодо оцінки доказів та розгляду справи закріплені ст. ст. 252, 278, 279 КУпАП України.

Як передбачено ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, за змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі одержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. 3 цієї статті постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З оскаржуваної постанови встановлено, що вона не містить даних про те, які саме порушення правил, норм та стандартів по обладнанню місця проведення робіт СОУ 45.2-00018112-006:2006 допустила позивач, а також не конкретизовано, які саме порушення вимог п.1.5 та п.32.1 ПДР України були допущені при виконанні робіт (чи створювали такі роботи небезпеку чи перешкоду для руху, загрожували життю або здоров'ю громадян, завдали матеріальних збитків) не зазначено законодавчий акт, в тому числі стаття, пункт тощо, згідно з яким роботи по заливанню бетону із зайняттям тротуару мали узгоджуватись з органом Національної поліції. Також в постанові не наведено докази, які ці обставини підтверджують, окрім посилання на відеозапис.

Водночас, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, здійсненого нагрудною камерою відеоспостереження патрульного працівника поліції встановлено, що він не містить доказів того, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.140 КУпАП..

Будь-яких інших доказів факту вчинення правопорушення відповідач не надавав.

Судом також встановлено, що розгляд справи відбувався з порушенням вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395, та ст.268 КУпАП.

Так, командир роти № 1 Управління патрульної поліції у м.Борисполі не отримав та не надав оцінки поясненням позивача, та без будь-яких належних і допустимих доказів, прийшов до висновку, що позивачем порушено п.п. 1.5 та 32.1 ПДР України, та в порушення вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.140 КУпАП.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд звертає увагу, що, не зважаючи на те, що позивач не визнавала факту вчинення нею адміністративного правопорушення, а також зазначала про відсутність доказів її вини, інспектором патрульної поліції такі докази зібрані не були. ОСОБА_1 того, відповідачем було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.140 КУпАП без доказів, які б свідчили про наявність саме у позивача протиправної, винної (умисної або необережної) дії.

Будь-які докази, які б спростовували вищенаведені висновки суду, відповідачем надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

При цьому, суд звертає увагу, що за змістом оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ч.140 КУпАП України саме як особу, яка проводила роботи по заливанню бетону із зайняттям тротуару, проте докази проведення таких робіт позивачем до складання оскаржуваної постанови, відсутні.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.288 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог пунктів 1-3 ч.1 ст. 293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.

Пунктом 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачено обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення,провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та доведеними, і підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведені вимоги ст.ст.247,288,293 КУпАП, а також враховуючи положення ч.2 ст. 9, ч.3 ст.286 КАС України, справу про адміністративне правопорушення щодо позивача слід закрити.

Відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати у справі не значаться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 74-77, 139,241-246,250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР №237622 від 18.04.2018 року, винесену командиром роти №1 Управління патрульної поліції у м.Борисполі Київської області ОСОБА_2 за ч.3 ст.140 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень 00 копійок, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Повний текст рішення виготовлений 21.09.2018.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Муранова-Лесів