Ухвала суду № 79405955, 22.12.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10966/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого – судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання – Бомбушкар В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ужгороді подання державного виконавця Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,–

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з даним поданням, посилаючись на те, що на виконанні в Ужгородському РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебуває виконавче провадження № 55825755 з примусового виконання виконавчого листа № 308/10966/16-ц виданого 08.02.2018 року Ужгородстким міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПСК «Кооператор» матеріальної шкоди в сумі 31021,14 грн. та судового збору в розмірі 1368,00 грн. На сьогоднішній день рішення боржником не виконано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення. А тому просить суд тимчасово обмежити у праві виїду за кордон з вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання, покладених на неї згідно виконавчого листа у справі № 308/10966/16-ц виданного 08.02.2018 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.

Державний виконавець Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду подання був повідомлений.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1, 2 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Поняття «ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішення» означає як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об’єктивні обставини (непереборної сили, події тощо)

При цьому особа, яка має невиконані зобов’язання не може вважатися винною, поки не буде наведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Оскільки відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, з участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов’язання, а за ухилення від їх виконання. У зв’язку з цим з метою всебічного і повного з’ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов’язків учасників спірних відносин, суду належить з’ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання в повному обсязі або частково.

У зв’язку з цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов’язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов’язків, передбачених ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у т.ч. про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває у заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Однак належних і допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, від виконання зобов’язань, покладених на неї виконавчим документів, з матеріалів справи не вбачається.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо виклику боржника державним виконавцем для дачі пояснень з приводу невиконання вищевказаного виконавчого провадження.

А тому на підставі викладеного, враховуючи, що факт свідомого ухилення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від виконання зобов’язань, покладених на неї не доведено, суд приходить до переконання, що подання до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 352-355,441 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Ужгородського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.А. Придачук