Ухвала суду № 79405043, 25.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 січня 2019 року м. Київ № 640/20997/18

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртіртранс» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртіртранс» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0034251406 від 02.07.2018 та № 0034261406 від 02.07.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2018 позовну заяву залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Згідно зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримав уповноважений представник позивача 16.01.2019.

Так, ухвалою про залишення позовної заяви без руху, судом було визначено наступні недоліки:

- позивачу необхідно доплатити 69999,53 грн. (4784102,32 грн. (ціна позову) * 1,5% = 71761,53 грн. (до сплати) - 1762,00 грн. (сплачено) = 69999,53 грн.) судового збору;

- позивачу необхідно надати додатки до позовної заяви для відповідача;

- позивачу необхідно надати письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

21.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртіртранс» подано до суду додаткові пояснення до позовної заяви, у яких надано додатки до позовної заяви для відповідача та власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, щодо необхідності доплати судового збору, позивач зазначив, що у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення суд перевіряє лише законність рішення суб'єкта владних повноважень, яке є єдиною підставою для виникнення податкового зобов'язання платника, а не стягує встановлену податковою вимогою суму грошового зобов'язання, з огляду на що, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень носять характер немайнових за своєю суттю.

Також додано платіжне доручення № 4121 від 17.01.2019 про доплату судового збору на суму 1762,00 грн.

Суд вважає, що позивачем у повному обсязі не усунуто недоліки позовної заяви, що визначені ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2018, з огляду на таке.

Гарантією реалізації права на судовий захист у аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R(81)7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підп. 12 п. D).

Отже, сплата судового збору за подання позовної заяви до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Так, позивач повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно оплати судового збору.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового, судам необхідно враховувати, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Вищевказана правова позиція відповідає рішенню Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», згідно якого вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, обов'язкових платежів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на вищевикладене, адміністративним позовом майнового характеру є, зокрема, вимога щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Крім того, суд враховує позицію, висвітлену Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 05.02.2016, де зазначено, що у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень судовий збір сплачується за ставкою, передбаченою для майнового спору.

Таким чином, при зверненні до суду з вимогою про скасування рішень суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими вимогами, на чому і було наголошено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ураховуючи те, що позивачем у повному обсязі (не доплачено 68237,53 грн. судового збору) не усунуто недоліки позовної заяви, суд вважає, що позовну заяву та додані до неї матеріали необхідно повернути.

Керуючись статтями 169, 248, 256, 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртіртранс» повернути.

2.Ухвалу про повернення позовної заяви надіслати рекомендованим поштовим відправленням із зворотнім повідомленням.

3.Роз'яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко