Рішення № 79403813, 04.12.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3856/18

№ 2/183/2617/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пономаренко О.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особі – Новомосковська міська державна нотаріально контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особі – Новомосковська міська державна нотаріально контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_5,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, в якому просить встановити факт родинних відносин між нею та її двоюрідною тіткою ОСОБА_6, та визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (колишня Комсомольська) в м.Новомосковську Дніпропетровської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 19.04.2013 року померла її двоюрідна тітка ОСОБА_6, яка за життя набула право власності на означену вище квартиру. Позивач, як спадкоємець за законом звернулася до Новомосковської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Для оформлення спадщини після смерті тітки позивач звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до Новомосковської міської державної нотаріальної контори, однак державний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємцем не надані до нотаріальної контора документи, що стверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем. Між тим, позивач зазначає, що дійсно являється двоюрідною племінницею ОСОБА_6, яка до реєстрації шлюбу з ОСОБА_7, мала прізвище ОСОБА_8. ОСОБА_8 являється дочкою ОСОБА_9, який, в свою чергу, являвся рідним братом ОСОБА_10. Остання зареєструвала шлюб з ОСОБА_11, від цього шлюбу у них народився ОСОБА_12, який являється батьком позивача та відповідача по справі. У зв’язку з наведеним позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право спадщину після смерті тітки, тому і звернулася до суду з зазначеним позовом.

В свою чергу, ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, в якому також просить встановити факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_6 та визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (колишня Комсомольська) в м.Новомосковську Дніпропетровської області.

Зустрічний позов обґрунтувала тим, що 19 квітня 2013 року померла її двоюрідна тітка - ОСОБА_6. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на квартиру № 115. яка розташована у будинку № 11 по вул. Паланочна у м. Новомосковську Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі договору купівлі-продажу від 17 жовтня 2000 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори ОСОБА_13, реєстраційний номер 1-2576 та зареєстрованого у Новомосковському бюро технічної інвентаризації 30 жовтня 2000 року за реєстровим номером 45. Спадкоємцями померлої ОСОБА_6 за законом по 1/2 частині є ОСОБА_2 та ОСОБА_1. З метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 відповідач 10 вересня 2013року звернулася до Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, але постановою державного нотаріуса від 05 червня 2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не було надано до нотаріальної контори документи, що підтверджують родинний зв'язок із померлою.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були чоловіком та жінкою.

ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були чоловіком та жінкою, дідусем та бабусею відповідача. Батько відповідача - ОСОБА_12 є їхнім сином. ОСОБА_9 та ОСОБА_16 є радними братом та сестрою, однак свідоцтво про народження їх обох втрачене. ОСОБА_16 одружилася з ОСОБА_15 і від цього шлюбу у них народився син - ОСОБА_12. В свою чергу, у ОСОБА_12 народилася донька - ОСОБА_17, після одруження - ОСОБА_2. У ОСОБА_18 народилася донька - ОСОБА_8, яка одружилася і стала після одруження ОСОБА_7. Таким чином, оскільки не можливо підтвердити родинний зв'язок з померлим ОСОБА_9 та ОСОБА_16, що перешкоджає відповідачу оформити спадкові права, вона вимушена звернутися з позовом та просити встановити факт родинних відносин.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги первісного позову підтримали та просили його задовольнити. Пояснення надали аналогічні змісту позову. Не заперечили проти задоволення зустрічного позову та визнали факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Відповідач-1 та її представник підтримали вимоги зустрічного позову. Пояснення надали аналогічні змісту зустрічного позову. Визнали факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 Не заперечили проти задоволення позову.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності, відзив на позов не подавав.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника. Пояснень не подано.

Ухвалою суду від 17 вересня 2018 року витребувано докази у справі у виді спадкової справи після смерті ОСОБА_7 Докази отримано 25 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 04 грудня 2018 року первісний та зустрічний позов об’єднано в одне провадження.

В судовому засіданні 04 грудня 2018 року допитано свідків – ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які, кожен окремо, підтвердили факт наявності родинних відносин між позивачем, відповідачем-1 та померлою ОСОБА_6, вказуючи, що за життя померла визнавала відповідача-1 та позивача двоюрідними племінницями.

Дослідивши подані докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 березня 1927 року одружилися ОСОБА_22 та ОСОБА_22 (до шлюбу – ОСОБА_16) Пріська (російською - Евфросиния) Прокопівна /а.с.12/ та від цього шлюбу народився син - ОСОБА_12 /а.с.9/.

06 січня 1960 року у батьків – ОСОБА_12 та ОСОБА_23 народилася донька – ОСОБА_24 /а.с.8/.

12 квітня 1962 року у батьків – ОСОБА_12 та ОСОБА_23 народилася донька – ОСОБА_17, яка 29 листопада 1986 року одружилася з ОСОБА_25 та взяла прізвище – ОСОБА_25.

24 листопада 1979 року ОСОБА_1 (до шлюбу – ОСОБА_17) ОСОБА_26 одружилися з ОСОБА_27 та /а.с.8/.

Також, ОСОБА_8 народилася у батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_28 /а.с.10/.

16 червня 1957 року ОСОБА_6 (до шлюбу – ОСОБА_28) ОСОБА_29 одружилася з ОСОБА_7 /а.с.11/.

ОСОБА_7 померла 23 квітня 2013 року /а.с.13/.

ОСОБА_7 за життя належала квартира № 115, розташована у будинку № 11 по вул. Паланочна у м. Новомосковську Дніпропетровської області на підставі договору купівлі-продажу від 17 жовтня 2000 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори ОСОБА_13, реєстраційний номер 1-2576 та зареєстрованого у Новомосковському бюро технічної інвентаризації 30 жовтня 2000 року за реєстровим номером 45/а.с.18, 19, 23-26/.

10 вересня 2013 року відповідач звернулася до Новомосковськом державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 та про видачу свідоцтва про право на спадщину /а.с.40/.

Позивач 24 вересня 2013 року звернулася до Новомосковськом державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 та про видачу свідоцтва про право на спадщину /а.с.41/.

Листами від 06 червня 2018 року Державним архівом Дніпропетровської області повідомлено нотаріуса про відсутність на зберіганні копій актового запису про народження ОСОБА_28 Пріськи (російською - Ефросинии) Прокопівни та ОСОБА_9 /а.с.16/.

Листом від 20 червня 2018 року ВДРАЦС УДРС ГТУЮ у Дніпропетровській області повідомлено про відсутність актових записів про народження ОСОБА_9 Пріськи (російською - Ефросинии) Прокопівни та ОСОБА_9 та про передачу книг актів цивільного стану на зберігання до Державного архіву Дніпропетровської області /а.с.16а/.

Нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, про що видано відповідну постанову від 06 квітня 2018 року. Підставою відмови вказано не надання заявником документів, що підтверджують родинний зв'язок між нею то померлою /а.с.14/.

Постановою нотаріуса від 05 червня 2018 року відповідачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не надано до документів, що підтверджують родинний зв'язок із померлою.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

За п.1 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд виходить з того, що надані докази у їх сукупності, які підтверджують прізвище та по батькові ОСОБА_9 Пріськи (російською - Ефросинии) Прокопівни та ОСОБА_9, подальший їх родинний зв’язок із позивачем та відповідачем-1, пояснення свідків у справі, доводять суду, що позивач та відповідач є двоюрідними племінницями ОСОБА_7, померлої 19 квітня 2013 року через наявність родинного зв’язку між ОСОБА_18 та ОСОБА_9

Встановити факт родинних відносин іншим шляхом неможливо. Встановлення факту родинних відносин дійсно необхідне позивачу та відповідачу-1 для отримання спадщини, права заявників не визнаються третьою особою, а тому є всі підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог обох сторін про визнання права власності, то суд виходить з такого.

Дійсно, у відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Ч.1 ст.1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ст.1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ч.1 ст.1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ст.1273 ЦК України визначає, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч.2 ст.1274 ЦК України).

Водночас, як роз’яснено листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року, главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" (далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7). У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК), закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) або залишення позовної заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК).

Так, відмови нотаріуса у оформленні спадкових справ мотивовані відсутністю доказів на підтвердження факту родинного зв’язку між особами, що звернулися до нотаріуса та померлою, а не відсутністю права спадкоємців на спадкове майно. Зазначена підстава відмови проаналізована судом вище та суд дійшов до висновку про наявність факту родинних відносин, що може бути підставою для оформлення спадкових прав шляхом звернення позивача та відповідача-1 до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спірне майно.

Відтак, суд приходить до висновку, що нотаріусом не відмовлено спадкоємцям у оформленні спадкових прав через інші, не пов’язані із родинними відносинами підстави (зокрема, але не виключно – відсутність підтвердження належного права власності померлої на спадкове майно), а відтак – позов про визнання права власності на квартиру за позивачем та відповідачем-1 задоволенню не підлягає, як такий, що заявлений передчасно і в задоволенні первісного та зустрічного позову в цій частині належить відмовити.

Таким чином, оцінюючі вищенаведені докази по справі, суд приходить до висновку, що наявними в справі доказами підтверджено наявність родинних відносин між позивачем, відповідачем-1 та їх померлою двоюрідною тіткою. Встановлення даного факту необхідно позивачу та відповідачу для відновлення невизнаних прав, внаслідок чого як зустрічний, так і первісний позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні позовів про визнання права власності належить відмовити через відсутність доказів наявності спору щодо права власності на спадкове майно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 319 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особі – Новомосковська міська державна нотаріально контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно, – задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між племінницею ОСОБА_1, 06.01.1960 народження, громадянкою України, та її двоюрідною тіткою ОСОБА_6, померлою 19 квітня 2013 року.

В іншій частині позову ОСОБА_1, - відмовити.

Позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, третя особі – Новомосковська міська державна нотаріально контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між племінницею ОСОБА_2, 12.04.1962 народження, громадянкою України, та її двоюрідною тіткою ОСОБА_6, померлою 19 квітня 2013 року.

В іншій частині позову ОСОБА_2, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Сорока.