Ухвала суду № 79403738, 25.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за наслідками розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову

25 січня 2019 р. справа № 520/349/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: представника позивача - не прибув, представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування заходів забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,61024, код ЄДРПОУ2820711050) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) про скасування наказу та поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Національної поліції у Харківській області № 317 о/с від 05.12.2018;

- поновити полковника поліції ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Головного Управління Національної поліції в Харківській області - начальника слідчого управління;

- зобов’язати ГУ НП у Харківській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2, код ОКПО НОМЕР_1, грошове забезпечення в розмірі, передбаченому згідно з штатним розписом для посади заступника начальника Головного Управління Національної поліції в Харківській області - начальника слідчого управління, за період з 04.12.2018 по дату ухвалення судового рішення в цій справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/349/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення на посаді.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 520/349/19 вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 317 о/с від 05.12.2018 в частині переміщення полковника поліції ОСОБА_2 на посаду начальника Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади заступника начальника ГУНП в Харківській області - начальника слідчого управління до набрання законної сили рішенням в даній справі до набрання законної сили рішенням в даній справі.

22.01.2018 року представником Головного управління Національної поліції в Харківській області через канцелярію суду (вх. № 01-26/4274/19) подано клопотання про скасування заходу забезпечення позову, яке вмотивовано тим, що зупинення дії оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 317 о/с від 05.12.2018 є фактично вирішенням судом спору по суті до поставлення рішення у справі та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та порушує принцип рівності сторін, регламентований ст. 9 КАС України. Також, представник відповідача вказав, що суд не взяв до уваги той факт, що на момент постановлення ухвали від 16.01.2019 про забезпечення позову полковник поліції ОСОБА_3 вже більше місяця перебував на посаді заступника начальника ГУНП в Харківській області - начальника слідчого управління та виконував посадові обов'язки за цією посадою, а застосування заходу забезпечення позову безпосередньо впливає на його права, свободи та інтереси. З огляду на зазначене, представник відповідача просив скасувати заходи забезпечення позову.

Представник позивача засобами електронного зв'язку 25.01.2019 року (вх. № 01-26/4983/19) надав заперечення на клопотання відповідача про скасування заходу забезпечення позову, в якому вказав, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області у своєму клопотанні про скасування заходу забезпечення позову не наведено суду достатніх та безспірних доказів , які б підтверджували необхідність скасування застосованих судом заходів забезпечення позову. Так, наразі не зупинення спірного наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 317 о/с від 05.12.2018 створює для позивача негативні наслідки, порушує його право на працю та унеможливлює ефективний захист прав позивача та, водночас, може ускладнити виконання рішення суду. Також, представник позивача зазначив, що відповідач безпідставно посилається на приписи п. 17 Пленуму ВАСУ від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" стосовно того, що зупинення дії оскаржуваного наказу в цій справі фактично є вирішенням судом спору по суті до постановляння рішення у цій справі. Зокрема, представник позивача звернув увагу суду, що п. 17 Пленуму ВАСУ від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" стосується саме рішення про звільнення з посад, однак у даному випадку спірний наказ стосується переміщення поліцейського на іншу посаду. З огляду на зазначене, представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходу забезпечення позову та розглянути клопотання питання про скасування заходів забезпечення позову без участі представника позивача.

У судовому засіданні 25.01.2019 року представник Головного управління Національної поліції в Харківській області підтримав свою правову позицію.

Розглянувши матеріали справи, клопотання про скасування заходів забезпечення позову та заслухавши пояснення представника відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 2 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.

При цьому, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.

З правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що заходи забезпечення адміністративного позову вжиті судом у зв'язку з тим, що суд вважає вказаний /позивачем у клопотанні захід забезпечення позову розумним, а також таким, що забезпечить збалансованість інтересів сторін, а захист цих прав та інтересів може стати неможливим або ускладненим без вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, суд враховує, що підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування заходів забезпечення позову, а саме те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення прав позивача до ухвалення рішення у справі, не відпали, скасування заходів забезпечення позову буде передчасним.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.12.2018 року № 316 о/с полковника поліції ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника начальника ГУНП в Харківській області - начальника слідчого управління, з 01.03.2018 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.12.2018 року № 316 о/с полковника поліції ОСОБА_3 переміщено на посаду начальника Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади заступника начальника ГУНП в Харківській області - начальника слідчого управління, згідно з пунктом 2 (на рівнозначну посаду за ініціативою поліцейського) ч.1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію".

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 05.12.2018 року № 317 о/с полковника поліції ОСОБА_3 переміщено на посаду заступника начальника ГУНП в Харківській області - начальника слідчого управління, звільнивши з посади начальника Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області згідно з п. 2 (на рівнозначну посаду за ініціативою поліцейського) ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію".

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 05.12.2018 року № 317 о/с полковника поліції ОСОБА_2 переміщено на посаду начальника Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади заступника начальника ГУНП в Харківській області - начальнкиа слідчого управління згідно з п. 2 (на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів сліжбм) ч.1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію".

Так, позивачем подано вищевказаний позов з метою перевірки законності наказу ГУ Національної поліції у Харківській області № 317 о/с від 05.12.2018, яким полковника поліції ОСОБА_2 переміщено на посаду начальника Ізюмського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади заступника начальника ГУНП в Харківській області - начальника слідчого управління.

Таким чином, до перевірки зазначених обставин, прийняття рішення, яким вирішується питання щодо обґрунтованості переміщення позивача на іншу посаду в межах стислого строку ( один календарний день), може значно ускладнити, або зробити неможливим відновлення прав позивача до стану, який існував до прийняття відповідного рішення.

Суд вважає необґрунтованим посилання ГУНП в Харківській області на ту обставину, що наявність вказаної ухвали порушує права та охоронювані законом інтереси полковника поліції ОСОБА_3 (який наразі перебуває на посаді, з якої переміщено позивача), який не є учасниками даного судового процесу, оскільки в даному випадку першочерговим завданням суду є відновлення порушених прав та інтересів саме позивача, в разі встановлення, що вони були порушенні суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, суд зазначає, що судом враховано співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить позивач, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, а вжиті ухвалою суду від 16.01.2019 року по справі № 520/349/19 заходи забезпечення позову жодним чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища заявника до розгляду даної справи по суті.

При цьому, суд вважає за потрібне звернути увагу, що в разі, якщо полковник поліції ОСОБА_3 буде вважати, що його права та інтереси в даних правовідносинах порушені, то останній не позбавлений права захистити свої права шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову вживалися судом за клопотанням ОСОБА_2 враховуючи небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Суд звертав увагу, що невжиття заходів забезпечення позову може мати своїм наслідком необхідність заявнику звертатися до суду з позовом про поновлення на роботі, що потягне значних затрат з його боку.

Дослідивши клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, враховуючи те, що заходи забезпечення позову повинні бути безпосередньо пов'язані з предметом спору, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що відпали чи зазнали істотної зміни ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі, а клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом фактично є запереченнями проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, суд звертає увагу, що незгода з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 520/ 349/19 про вжиття заходів забезпечення позову є підставою для її оскарження в апеляційному порядку.

У свою чергу обставин, які можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову, відповідачем не наведено, а доказів, які б підтверджували, що у межах спірних правовідносин підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування заходів забезпечення позову, відпали, до суду не надано.

Отже, наразі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, для відновлення яких позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та у разі скасування заходів забезпечення адміністративного позову можливе настання негативних наслідків, а тому суд вважає доцільним збереження цих заходів на даний час.

Враховуючи викладене, а також те, що доводи відповідача, викладені в клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, не спростовують мотиви, наведені судом в ухвалі про забезпечення позову від 16.01.2019 по справі № 520/349/19, то суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову та про необхідність відмови в його задоволенні.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч. 5 ст. 157 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 241-244, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Головного Управління Національної поліції в Харківській області про скасування заходів забезпечення позову по справі № 520/349/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу та поновлення на посаді - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 25 січня 2019 року.

Суддя Горшкова О.О.