Ухвала суду № 79403222, 25.01.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8803/18

Провадження № 1-кп/234/231/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м.Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Кравченко О.Ю.

при секретарі Каліберді А.О.

за участі прокурора Карпенко Ю.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_1 про визнання доказів очевидно недопустимими у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42017050000000756 від 21.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42017050000000756 від 21.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України.

В судовому засіданні, перед початком дослідження письмових доказів у кримінальному провадженні, захисник ОСОБА_1 заявила клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами:

- актів перевірок суб’єкта господарювання ПАТ «Донецькоблгаз» та підпорядкованих йому відділень та дільниць, а саме: №05.4-3/16 від 24.10.2017 року, №05.4-5/22 від 24.10.2017 року, №05.4-6/30 від 24.10.2017 року, №05.4-7/19 від 24.10.2017 року, №05.4-7/20 від 24.10.2017 року, №5.4-8/33 від 24.10.2017 року, №05.4-10/18 від 24.10.2017 року, №05.1-1/1 від 24.10.2017 року, №05.1-1/2 від 24.10.2017 року, №5.1-8/6 від 24.10.2017 року, №5/1-8/5 від 24.10.2017 року, №5.1-7/10 від 24.10.2017 року, №05.1-5/13 від 24.10.2017 року, №5.1 – 6/13 від 24.10.2017 року, № 05.1-9/1 від 24.10.2017 року, №05.5-9/23 від 17.10.2017 року, №05.5-09/24 від 24.10.2017 року, №05.3-12/87 від 24.10.2017 року, №05.5-05/27 від 24.10.2017 року, №05.5-08/26 від 19.10.2017 року, № 05.5-08/27 від 24.10.2017 року, №05.5-19/27 від 24.10.2017 року, №05.5-06/26 від 24.10.2017 року, №05.4-7/21 від 24.10.2017 року.

- наказу керівника ГУ Держпраці в Донецькій області №1770 від 09.10.2017 року про проведення позапланової перевірки;

- направлення на перевірку від 09.10.2017;

- протоколів допитів та показання свідків – інспекторів ГУ Держпраці в Донецькій області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.Г., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16;

- висновку судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності №2656/527 від 22.03.2018;

- протокол допиту та показання свідка – судового експерта Донецького НДІСЕ ОСОБА_17.

Припинити дослідження вищевказаних доказів, не брати їх до уваги при прийнятті судового рішення.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що акти складені за наслідками проведення позапланових виїзних перевірок, дозвіл на проведення яких надано ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 28.09.2017 року.

Зазначена ухвала слідчого судді була оскаржена головою правління ПАТ «Донецькоблгаз» ОСОБА_18

09.10.2018 року колегією суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду скасована ухвала слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 28.09.2017 року та постановлена нова ухвала, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу та проведення позапланової виїзної перевірки з питань додержання вимог Закону України «Про охорону праці», інших законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки додержання трудового законодавства України ПАТ «Донецькоблгаз» та його структурних підрозділів.

В мотивувальній частині рішення Донецького апеляційного суду зазначено, що діючий КПК України не передбачає постановлення слідчим суддею судового рішення про надання дозволу на проведення комплексної позапланової перевірки, тому задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, передбачених главою 10, розділу 2 КПК України, а саме ст.ст.131, 132, що безумовно тягне за собою скасування ухвали слідчого судді.

Також Великою Палатою ВС у постанові від 23.05.2018 року у справі №234/6674/17-к було підтверджено безпідставність та незаконність таких перевірок.

Таким чином, вищевказані акти позапланових перевірок з питань дотримання законодавства у сфері охорони праці України ПАТ «Донецькоблгаз» та його структурних підрозділів, є очевидно недопустимими доказами.

Інші докази (показання свідків, висновки судових інженерно-технічних експертиз та показання експерта) були отримані органом досудового розслідування за даними вищевказаних актів перевірок, тому, враховуючи положення ч.1 ст.87 КПК України та судову практику ЄСПЛ (рішення «Яременко проти України»), вони також є очевидно недопустимими доказами та суд не може брати їх до уваги та посилатись на них при прийнятті процесуального рішення по суті справи.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що воно є передчасним, оскільки вирішити питання щодо недопустимості доказів можливо тільки після їх дослідження у судовому засіданні.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 1 статті 87 КПК України закріплено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч. 1 ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно із ч. 2 та ч. 3ст.89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Отже, протоколи допиту свідків та експерта під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, судом не досліджуються при розгляді справи по суті, окрім випадків, передбачених ст.225 КПК України.

На даній стадії судового провадження у суду відсутні достатні дані, які б дозволили дійти висновку про очевидну недопустимість доказів, про які йдеться у клопотанні, тобто відсутні відомості, які б дозволили на цій стадії судового провадження, без дослідження доказів у їх сукупності та у взаємозв'язку з іншими доказами, дійти висновку про обґрунтованість клопотання.

За таких обставин, суд вважає клопотання захисника таким, що заявлено передчасно, тому на даній стадії судового розгляду клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст.89, 94, 372 КПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про визнання доказів очевидно недопустимими та припинення їх дослідження у судовому засіданні – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_19