Рішення № 79403149, 24.01.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4382/18

РІШЕННЯ

іменем України

24 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом № 4459/18 від 28.09.2018, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, обчисленої відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру"; 2) визнати право ОСОБА_1 на одержання пенсії по інвалідності, відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру"; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відновити виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 22004,57 грн та сплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що рішенням Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії від 14.03.2018 його визнано інвалідом ІІ групи довічно. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 26.03.2018 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ, однак з 01.12.2018 припинено її виплату. Вказує, що його стаж роботи на посадах в органах прокуратури є достатнім для отримання пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про прокуратуру" а дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення такої виплати є протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 26.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 11.01.2019 подано до суду Відзив на позов, згідно якого в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що спеціальною нормою, яка визначає право на призначення пенсії по інвалідності згідно Закону № 1697 є частина 9 ст. 86 даного закону, згідно якої прокурорам, визнаним особами з інвалідністю І або II групи, призначається пенсія по інвалідності з врахуванням норм ч.2 ст.86 Закону за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років. Статтею 15 Закону № 1697 визначено посади в прокуратурі, перебування на яких надає особі статус прокурора, зокрема, посада прокурора регіональної (місцевої) прокуратури, керівника (заступника керівника) регіональної (місцевої") прокуратури, керівника (заступника керівника) підрозділу регіональної (місцевої") прокуратури. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 на дату звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII стаж роботи на зазначених вище посадах становить 6 років 8 "місяців 11 днів (з 15.07.2011 по 26.03.2018). Враховуючи зазначене, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області переглянуто тривалість стажу позивача, що дає право на пенсію по інвалідності згідно ст. 86 Закону 1697. У зв'язку з відсутністю 10-річного спеціального стажу виплату пенсії по інвалідності, обчислену за нормами Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, з 1 грудня 2018 року позивачу припинено. Звертає увагу суду на те, що статус прокурора визначено ч. 1 ст. 15 Закону 1697, а тому підстав для зарахування до стажу періоду роботи з 21.11.2007 по 14.07.2011 на посадах помічника прокурора, що дає право на призначення пенсії по інвалідності згідно Закону 1697 немає. У зв'язку з тим, що стаж роботи на посаді прокурора становить лише 6 років 8 місяців 11 днів тому підстав для виплати йому пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697 немає. Також, просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 87-88).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Копією трудової книжки позивача стверджено та визнається учасниками справи, що ОСОБА_1 працював:

з 21.11.2007 по 14.05.2008 - на посаді помічника прокурора Ізяславського району;

з 15.05.2008 по 14.07.2011 - на посаді помічника Шепетівського міжрайонного прокурора;

з 15.07.2011 по 23.05.2013 - на посаді прокурора, старшого прокурора відділу нагляду прокуратури Хмельницької області;

з 24.05.2013 по 14.12.2015 - на посаді прокурора Волочиського району.

з 15.12.2015 по 01.10.2018 - на посаді заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури (арк. спр. 11-12).

Згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1092541 від 14.03.2018, позивачу довічно встановлено ІІ групу інвалідності з 14.03.2018 (арк. спр. 5).

Відповідно до Розпорядження №2718 від 28.03.2018, позивачу з 26.03.2018 призначено пенсію по інвалідності відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (арк. спр. 45).

Листом №38760/03 від 06.12.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача, що його стаж роботи на посадах визначених ст. 15 Закону України "Про прокуратуру" становить 6 років 8 місяців 11 днів, виплата пенсії, обчисленої відповідно до Закону України "Про прокуратуру", з 01.12.2018 припинена. З 1 грудня 2018 року поновлено виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 6700,97 гривень (арк. спр. 77).

Отже, позивачу з 26.03.2018 призначено пенсію по інвалідності відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", однак з 01.12.2018 припинено її виплату, при цьому рішення про припинення виплати такої пенсії відсутнє, що стверджено копією пенсійної справи ОСОБА_1, яка наявна в матеріалах справи. Підставою припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про прокуратуру" відповідач у відзиві вказує "переглянуто тривалість стажу", а саме не зараховано до стажу періоди роботи позивача з 21.11.2007 по 14.05.2008 - на посаді помічника прокурора Ізяславського району та з 15.05.2008 по 14.07.2011 - на посаді помічника Шепетівського міжрайонного прокурора, оскільки ці посади не передбачені чинною статтею 15 Закону України "Про прокуратуру".

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

Статтею 15 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; 4 1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17) керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 18) заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 19) прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).

Згідно з ч. 9 ст. 86 Закону № 1697-VII, прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Проте, суд вважає, що під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування періодів роботи на посадах до прокурорського стажу, належить застосовувати норми законодавства, чинні на час роботи особи на відповідних посадах.

Так, ОСОБА_1 у періоди з 21.11.2007 по 14.05.2008, та з 15.05.2008 по 14.07.2011 працював на посадах помічника прокурора.

Під час роботи позивача на цих посадах чинними були положення Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року (далі - Закон № 1789-ХІІ), статтею 56 якого було визначено поняття «прокурор», а саме: Під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 46-1, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Згідно зі ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Отже, спірні періоди роботи позивача на посадах помічника прокурора слід враховувати до прокурорського стажу на підставі Закону № 1789-ХІІ, який був чинним на час роботи позивача на вказаних посадах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі №428/11348/16-а (адміністративне провадження №К/9901/36974/18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення з 01.12.2018 виплати ОСОБА_1 пенсії, обчисленої відповідно до Закону України "Про прокуратуру", є протиправними.

При цьому, не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання права на одержання пенсії по інвалідності, адже згідно з ст. 5 КАС України особа може просити про захист порушеного права, однак не про визнання судом такого права. Також, суд не визначає розмір (суму) пенсії, яка підлягає виплаті позивачу щомісячно, адже такі повноваження є дискреційними повноваженнями органів пенсійного фонду України, а розмір пенсії по інвалідності визначається, зокрема, з врахуванням вимог Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, позивачем не надано до суду будь-яких доказів що неправомірності визначення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розміру (суми) пенсії, тоді як в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права.

Таким чином, суд, з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2018 року у справі №428/11348/16-а, приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а відповідач не довів правомірність дій щодо припинення з 01.12.2018 виплати ОСОБА_1 пенсії, обчисленої відповідно до Закону України "Про прокуратуру", що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється частково.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає, адже позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення з 01.12.2018 виплати ОСОБА_1 пенсії, обчисленої відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відновити з 01.12.2018 виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", з врахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 січня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя А.І. Петричкович