Рішення № 79403127, 23.01.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2548/18

23 січня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі – відповідач), в якому просить зобов'язати Тернопільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області внести зміни у актовий запис про народження №2, складений Чернихівецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області 21.01.1972 року, а саме в графі національність батька дитини змінити з "українець" на "поляк".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в актовому записі про народження позивача помилково вказано національність його батька ОСОБА_3 "українець", хоча за національністю він є "поляк", оскільки дід позивача ОСОБА_4, за національністю був поляком. Для внесення відповідних змін у актовий запис позивач звертався до відповідача, проте йому було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 18.12.2018 року.

Ухвалою судді від 18.12.2018 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) оголошено перерву і судовому засідання до 23.01.2019 року для забезпечення права позивача на адвоката та належну правову допомогу.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, та зазначив, що батько позивача ОСОБА_3 за національністю є поляком, оскільки дід був також поляком. З метою відновлення та збереження свого етнічного польського походження, зважаючи на право обрання чи відновлення (зміну) національності, яке передбачене Законом України "Про національні меншини в Україні", вважає за необхідне внести відповідні відомості про національність батька в актовий запис про народження. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 26.11.2018 року, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.15-16), просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, послався на те, що зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31.12.1991 "Про порядок зміни громадянами України національності" (24/91) втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 № 70/99. Просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних міркувань.

Судом встановлено, що в актовому записі про народження позивача ОСОБА_2 №2 від 21.01.1972 року, складеного Чернихівецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області, в графі національність батька ОСОБА_3 зазначено "українець", що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с.9).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії ЯЛ №074539 від 26.07.1954 року національність батька ОСОБА_4, дід позивача, - "поляк".

Однак згідно актового запису про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 №7 від 28 березня 1971 року, національність батька позивача вказно - "українець".

Також в матеріалах справи міститься заява-анкета ОСОБА_2, як студента ІНФОРМАЦІЯ_1, про виїзд за кордон за запрошенням ОСОБА_6, кузини позивача, яка за національністю теж є "полька" (а.с.24).

У зв’язку з невідповідністю відомостей в актовому записі позивач звертався до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області із заявою про внесення змін до актового запису про народження №2 від 21.01.1972 року, складеного Чернихівецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області (а.с.10), за результатами розгляду якої відповідач надіслав лист від 01.11.2018 року №4536/14-01-09.7 "Щодо надання роз’яснень" (а.с.11).

Не погодившись із таким рішенням суб’єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача і винесених на підставі них спірних рішень на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначення засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються положеннями Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 року № 2398-VI (далі – Закон № 2398-VІ).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №2398-VІ відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частинами 1, 2, 3 ст.9 Закону №2398-VІ передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

За змістом ст.22 Закону № 2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством, відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793 (далі – Правила).

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку (п.1.1 Правил).

Так, п.2.6 Правил визначено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Пункт 2.7 Правил визначає, що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Відповідно до п.2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Згідно п.2.12 Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Системний аналіз вищезазначених норм, які регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що за результатами розгляду заяви позивача про внесення змін до актового запису цивільного стану, відповідач складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому із зазначенням конкретних причин. Тобто, зазначений висновок є формою прийняття рішення органом державної реєстрації актів цивільного стану.

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2018 року позивач звернувся до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області із заявою та доданими документами про зміну національності батька з "українець" на "поляк" в актовому записі про народження ОСОБА_7 №2 від 21.01.1972 року, складеного Чернихівецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області та однозначно вказав на необхідність зміни актового запису.

Однак, Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області за результатами розгляду заяви лише надано роз’яснення, викладені у листі віл 02.11.2018 року №4536/14-01-09.7. та не складено обґрунтованого висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2 п.2.12 Правил.

Як слідує зі змісту такого, позиція відповідача полягає у тому, що зміна національності громадян в актових записах цивільного стану не належить до компетенції відділів державної реєстрації актів цивільного стану.

Проте, зазначені мотиви відмови у прийняті рішення не можуть бути визнані правомірними, оскільки не містять обґрунтованих причин, адже в силу приписів ч.1 ст.22 Закону № 2398-VІ за наявності достатніх підстав внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану.

З приводу посилання відповідача у листі від 02.11.2018 року №4536/14-01-09.7 на те, що зміна національності особи в актових записах цивільного стану не належить до юрисдикції адміністративних судів, суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи стосується спору, пов'язаних з відмовою органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, аргументів, пов'язаних з національними традиціями позивача, національна належність якого, заявлена ним, не оспорюється.

Надаючи оцінку таким обставинам суд враховує, що приписами ч.1 ст.22 Закону № 2398-VІ та п.2.12 Правил чітко визначено, що за наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

Однак, відповідач листом від 02.11.2018 року №4536/14-01-09.7 "Щодо надання роз’яснення" не прийняв рішення ні про внесення змін до актових записів цивільного стану, ні не надав мотивовану відмову, що свідчить про протиправну бездіяльність Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області щодо не прийняття рішення по суті звернення позивача в контексті ч.2 ст.2 КАС України.

Статтею 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Відповідно до ст.3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, ратифікованої Законом України від 09.12.1997 року №703/97-ВР, кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Згідно з ч.2 ст.300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1, 4 ст.269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Отже, зміна персональних даних є суб'єктивним особистим немайновим правом громадянина, яке за своєю природою реалізується за власним волевиявленням особи.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону №2398-VІ, зазначені норми також містяться в п.2.5 Правил, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємця померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Саме ці суб'єкти, наділені правом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою щодо внесення виправлення чи зміни в актовий запис цивільного стану, складений відносно цієї особи.

Водночас особа, якій належать персональні дані, не може вимагати їх зміни в актових записах, складених відносно іншої особи, крім випадків, коли один із батьків, опікун чи піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, представник органу опіки та піклування звертається з відповідною вимогою в інтересах та стосовно актового запису щодо особи, яка має право на подання такої заяви, однак внаслідок недієздатності (обмеженої, часткової чи неповної дієздатності) не може скористатися цим правом особисто.

Заявляючи вимогу про внесення відповідачем змін в актовий запис про своє народження, змінивши національність батька з "українець" на "поляк", позивачем не надано доказів намірів батька змінити свою національність.

Одночасно вказуючи у позові, що тато ОСОБА_2 за національністю "поляк", позивачем надано суду свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_5, актовий запис №7 від 28 березня 1971 року, де національність батька позивача зазначено - "українець".

В ході судового розгляду справи, позивачем повідомлено, що його батько є дієздатною особою, однак особисто до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою щодо внесення зміни в актовий запис цивільного стану щодо національності такий не звертався. Причин чи обмежень з яких ОСОБА_3 не може звернутись до органів реєстрації цивільного стану про зміну своєї національності позивач не вказав.

А тому суд вважає, що без відповідної заяви батька позивача до органу реєстрації актів цивільного стану про зміну національності, заявлені позовні вимоги у даному позові є передчасними.

В силу приписів п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Водночас, згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням того, що відповідач листом від 02.11.2018 року №4536/14-01-09.7 обмежився лише наданням роз’яснень та не дослідив виконання всіх умов, визначених законом для прийняття рішення, та відсутність власного волевиявлення батька позивача до таких змін, то суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов’язання внести зміни у актовий запис про народження №2, складений Чернихівецькою сільською радою Збаразького району Тернопільської області 21.01.1972 року, а саме в графі національність батька дитини змінити з "українець" на "поляк", а вважає належним і достатнім способом захисту прав позивача у даному випадку буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.10.2018 року про внесення змін до актового запису про народження по суті звернення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст. 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області (місце: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, ЄДРПОУ / ІПН: 41346948) щодо не прийняття рішення по суті звернення ОСОБА_2 (місце: вул. Лучаківського, 5/45, м. Тернопіль, 46027, ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1) від 23 жовтня 2018 року про внесення змін до актового запису про народження.

Зобов’язати Тернопільсьеий міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області (місце: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, ЄДРПОУ / ІПН: 41346948) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (місце: вул. Лучаківського, 5/45, м. Тернопіль, 46027, ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1) від 23 жовтня 2018 року про внесення змін до актового запису про народження.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 січня 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.