Ухвала суду № 79402637, 25.01.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5812/18

Провадження № 2/204/162/19

УХВАЛА

25 січня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий-суддя Книш А.В.,

при секретарі Подвижній О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Торяник Т.М.,

представника третьої особи Падалко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4», Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство юстиції України, Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться зазначена цивільна справа.

Під час розгляду справи представником третьої особи було заявлено клопотання про залишення позову без руху, оскільки позивачем не сплачено судовий збір, враховуючи, що пункт 13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», на який посилається позивач, до нього не може бути застосовано. Також представник третьої особи посилається на висновки зроблені Дніпровським апеляційним судом 12 грудня 2018 року під час розгляду питання щодо необхідності сплати судового збору позивачем в іншій справі, але з аналогічними позовними вимогами (справа №204/4441/18).

Позивач заперечував проти задоволення клопотання, але разом з цим просив вирішити його на розсуд суду.

Представник відповідача ДУ «ДУВП №4» підтримала заявлене клопотання.

Вирішуючи клопотання суд враховує наступне.

Позивач посилається на те, що він є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Поняття та порядок відшкодування такої шкоди передбачений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року № 266/94- ВР, у ст. 1 якого зазначено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Однак позивач просив стягнути з Державної Казначейської служби України на свою користь моральну шкоду, посилаючись на неналежні умови під час утримання його у ДУ «ДУВП №4».

Отже, заявлені позивачем вимоги не відносяться до тих, за якими судовий збір не справляється у відповідності до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, оскільки в порушення ч.4 ст.177 ЦПК України, до неї не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі 761/11472/15-ц, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем зазначена ціна позову у розмірі 180000 грн.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити на р/р 31219206004008, код отримувача (МФО) 899998, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37989253, отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101 за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди судовий збір у розмірі 1800 грн.

Частиною 11 ст. 187 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185, ч.11 ст. 187 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4», Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство юстиції України, Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції про відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: