Ухвала суду № 79402437, 24.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4136/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - Сахна Є.В.,

відповідача - Яковенко С.М.,

представника третьої особи Кременчуцької міськради - Лисенка Р.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" до державного реєстратора відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни треті особи: Миргородська міська рада Полтавської області, фізична особа - підприємець ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2018 року приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного реєстратора відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни, треті особи: Миргородська міська рада Полтавської області, фізична особа - підприємець ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за номером 21960876 від 16.08.2017, розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 561285953109, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0322 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, строк дії: 5 років, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року провадження у справі відкрито. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання 24.01.2019 треті особи: фізична особа - підприємець ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не з'явились, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

У підготовче судове засідання 24.01.2019 представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

На підставі приписів статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проведений за даної явки.

11 грудня 2018 року від третіх осіб: фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення, в яких треті особи зазначають про необхідність закриття провадження у справі №440/4136/18, оскільки згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження.

Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі.

Відповідач заперечував проти закриття провадження у справі.

Представник третьої особи - Миргородської міської ради Полтавської області при вирішені питання про закриття провадження поклався на розсуд суду.

Отже, вирішуючи по суті питання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом адміністративного позову є рішення державного реєстратора відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за номером 21960876 від 16.08.2017, розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 561285953109, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0322 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, строк дії: 5 років, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно статті 1 КАС України, цей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, стороною, яка здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 10 Закону №1952-IV державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; нотаріус.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Суд звернув увагу на те, що позовні вимоги ґрунтуються на протиправності рішення державного реєстратора відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни, як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог Закону №1952-IV.

Отже, предметом доказування в цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого відповідачем рішення, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб'єкта владних повноважень та повинне прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.

Незважаючи на те, що оскаржувані реєстраційні дії вчинені за заявою третьої особи, втручання в права позивача, як стверджує позивач у позовній заяві, здійснено державним реєстратором шляхом прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, дослідженню в цій справі підлягають владні, управлінські рішення відповідача щодо державної реєстрації речових прав, прийняті/вчинені відповідачем як суб'єктом владних повноважень.

Суд доходить висновку, що спір про право у цій справі відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Звернення позивача до суду направлене на встановлення відповідності вимогам чинного законодавства України рішення державного реєстратора відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни як суб'єкта владних повноважень при здійсненні реєстрації права.

Отже, даний спір по своїй суті є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Окрім того, судом враховано, що приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" зверталося до Господарського суду Полтавської області з позовом до державного реєстратора відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області Яковенко Світлана Михайлівна, Миргородської міської ради Полтавської області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, про скасування рішення державного реєстратора відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за номером 21960876 від 16.08.2017 року, розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 561285953109, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0322 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, строк дії: 5 (п'ять) років, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.11.2018 у справі №917/1387/18, яка набрала законної сили, відмовлено у відкритті провадження. Роз'яснено позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду як публічно-правовий. Вказана ухвала не оскаржена та набрала законної сили.

Отже, відмовляючи у відкритті Господарський суд Полтавської області дійшов висновку, що позовні вимоги в частині оскарження рішення державного реєстратора підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням вказаних обставин, суд доходить висновку, що забезпечення права на доступ до правосуддя полягає у наданні особі реальної можливості оспорити рішення суб'єкта владних повноважень, адже у протилежному випадку, обмежується право на судовий захист особи, яка звертається до суду за захистом своїх прав.

Крім того, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 надав конституційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.11.1997 №6-зп сформулював правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 (Конвенція) щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Отже, обсяг і зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішеннями суб'єкта владних повноважень, підстави визнання яких встановлені законом, спричиняють публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Судом враховано, що у разі закриття провадження фактично унеможливиться доступ до правосуддя для позивача, який вважає, що його права та інтереси порушені рішенням відповідача, який діє у даних правовідносинах як суб'єкт владних повноважень.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі №440/4136/18.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 248 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 у закритті провадження у справі №440/4136/18.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за результатами розгляду справи по суті.

Повний текст ухвали складений 25 січня 2019 року.

Суддя Г.В. Костенко