Рішення № 79402418, 25.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4643/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання: Музики І.О.,

за участі позивача ОСОБА_1

за участі представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 78 від 12 червня 2018 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, за результатом якого, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд:

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій № 78 від 12 червня 2018 року;

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 17.05.2018 року за фактичною адресою розповсюдження продукції: 65121, м. Одеса, пр-кт. Небесної сотні, буд. 14-Б, з метою проведення перевірки прибули головний спеціаліст управління захисту споживачів ОСОБА_3 та головний спеціаліст управління захисту споживачів ОСОБА_4, які надали для ознайомлення службові посвідчення та вручили позивачу копію направлення на проведення перевірки № 873 від 14.05.2018 року. Мета здійснення перевірки – перевірка характеристик продукції. Предметами перевірки були – Лічильник води крильчастий, NOVATOR, ЛК-15х, дата виготовлення: 18.03.2015 року, № 8477118, адреса: ДП «Новатор», 29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17; Лічильник води крильчастий, NOVATOR, ЛК-15х, дата виготовлення: 02.02.2018 року, № 8308282, адреса: ДП «Новатор», 29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17. За результатами перевірки було виявлено, що на вказаних засобах вимірювальної техніки не нанесено знак відповідності технічним регламентам, знак додаткового метрологічного маркування, продукція не супроводжується копіями декларацій про відповідність, що є порушеннями п.п. 16,21,22,28,37,57,62,66,68 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого ПКМУ від 13.01.2016 року № 94; п.п. 15,21,27,36,55,60,61,66 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого ПКМУ від 24.02.2016 року № 163. 03.09.2018 року позивач отримав акт перевірки характеристик продукції від 18.05.2018 року № 393, який був складений в приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області без участі ФОП ОСОБА_1 або його уповноваженого представника. 03.09.2018 року позивач, також, отримав постанову про накладення штрафних санкцій № 78 від 12.06.2018 року, відповідно до якої відповідач постановив сплатити штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних доходів громадян у сумі 51000,00 грн. за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»: введення в обіг продукції (позиції № 1,2 акту перевірки характеристик продукції від 18.05.2018 року № 393), яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: введення в обіг продукції (позиція № 1-2), на яку не нанесено знак відповідності технічним регламентам, знак додаткового метрологічного маркування та яка не розповсюджується копіями декларацій про відповідність. На думку позивача, вказана постанова є незаконною та належить до скасування. Так, позивач зазначає, що штраф у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовується за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, тоді як до нього раніше подібні види стягнень не застосовувалися. Також, позивач зазначає, що не вчиняв порушень, за які його притягують до відповідальності. Лічильники були розміщені на вітрині магазину та не знаходились у продажу, а використовувалися як вітринний експонат. Зазначені в акті перевірки пункти Технічного регламенту є обов’язковими до виконання лише імпортерами або виробниками, однак позивач не являється ані виробником, ані імпортером. Вказана продукція була придбана у ТОВ «ДЮС Трейд». Відповідно до зворотної накладної від покупця № Ил 142 від 09.07.2018 року лічильники (щодо яких була перевірка) були повернуті постачальнику. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником. Позивач, також, вказує, що не отримував від відповідача будь-яких вимог чи запитів стосовно надання документів для ідентифікації особи, яка ввела продукцію в обіг.

Ухвалою суду від 27.09.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.10.2018 року.

19.10.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача вказує, що продукція, яка зафіксована в акті перевірки є різною, про що також, свідчать її різні характеристики та ціна. Саме тому штрафні санкції застосовано у розрахунку за кожну позицію Акту перевірки, відповідно до розрахунку адміністративно-господарських (штрафних) санкцій. У відзиві вказано, що під час перевірки ФОП ОСОБА_1 було вручено вимогу, якою зобов’язано надати документи серед яких прибуткові накладні, накладні на постачання продукції, декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту. ФОП ОСОБА_1 не надав ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області документів, з яких можливо ідентифікувати особу, що поставила йому відповідну продукцію, ФОП ОСОБА_1 вважається особою, що ввела в обіг, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 8 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що ним не було отримано жодних вимог та запитів стосовно надання документів для ідентифікації особи, яка ввела в обіг продукцію є такими, що не відповідають дійсності, оскільки ФОП ОСОБА_1 було вручено вимогу. Також, ФОП ОСОБА_1 надсилався лист від ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області №4056/05/25 від 22.05.2018 року яким його було зобов’язано у термін до 18.06.2018 року надати завірені належним чином наступні документи: товарно-супровідну та технічну документацію на продукцію, зазначену в акті перевірки характеристик продукції від 18.05.2018 року № 393.

24.10.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

31.10.2018 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

27.11.2018 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та заява про повернення надміру сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 27.11.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.12.2018 року.

11.12.2018 року розгляд справи перенесено на 16.01.2019 року, у зв’язку із перебуванням головуючого судді Бжассо Н.В. на лікарняному.

Під час судового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення адміністративного позову.

Суд вислухав думку позивача та представника відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Відповідно до наказу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 1143 від 14.05.2018 року призначено проведення планової перевірки з 17.05.2018 року по 18.05.2018 року характеристик продукції, що розповсюджується ФОП ОСОБА_1, за адресою: м. Одеса, просп. Небесної Сотні, 14-Б. Предмет перевірки: законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки.

Під час перевірки, ФОП ОСОБА_1 було надано вимогу про надання у термін до 18.05.2018 року копій документів, у тому числі, прибуткові накладні а накладні на постачання продукції, договори на постачання продукції/, декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту. Вказана вимога отримана ОСОБА_1 про що свідчить його підпис із зазначенням про отримання.

17.05.2018 року позивач надав до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області заяву про продовження строку для надання документів до 30.05.2018 року.

18.05.2018 року за результатами перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 (фактична адреса розповсюдження продукції: 65121,м. Одеса, пр-кт. Небесної сотні, 14-Б): лічильника води крильчастий NOVATOR, ЛК-15х, дата виготовлення: 18.03.2015 року, № 8477118, адреса: ДП «Новатор», 29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17; лічильник води крильчастий, NOVATOR, ЛК-15г, дата виготовлення: 02.02.2018 року, № 8308282, адреса: ДП «Новатор», 29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17, співробітниками ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області встановлено порушення п.п. 16,21,22,28,37,57,62,66,68 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого ПКМУ від 13.01.2016 року № 94; п.п. 15,21,27,36,55,60,61,66 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого ПКМУ від 24.02.2016 року № 163, про що складено акт № 3963 від 18.05.2018 року.

18.05.2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.05.2018 року № 656 та № 657, якими обжене надання продукції лічильника води крильчастий NOVATOR, ЛК-15х, № 8477118, лічильника води крильчастий, NOVATOR, ЛК-15г, № 8308282до усунення формальної невідповідності. Строк виконання рішень до 18.07.2018 року.

22.05.2018 року ГУ Держпрождспоживслужби в Одеській області направлено листа на адресу ФОП ОСОБА_1 № 4056/05/25 про необхідність надання у термін до 18.06.2018 року товарно-супровідну та технічну документацію на продукцію, зазначену в акті перевірки характеристик продукції від 18.05.2018 року № 393.

31.05.2018 року співробітниками ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області складено протокол № 73 від 31.05.2018 року про виявлені порушення, який підписаний, утому числі ОСОБА_1

12.06.2018 року за результатами розгляду справи: акту перевірки характеристик продукції № 393 від 18.05.2018 року, протоколу № 73 від 31.05.2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято постанову про накладення штрафних санкцій № 78 у відповідності до якої постановлено ФОП ОСОБА_1 сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі: п’ятдесят одна тисяча гривень за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»: - введення в обіг продукції (позиції № 1,2 акту перевірки характеристик продукції від 18.05.2018 року № 393), яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: введення в обіг продукції (позиції № 1-2) на яку не нанесено знак відповідності технічним регламентам, знак додаткового метрологічного маркування та яка не супроводжується копіями декларацій про відповідність.

Згідно з розрахунком адміністративно-господарських санкцій відповідач застосував максимальний розмір штрафу щодо кожного із двох товарів.

З огляду на зворотну накладну № Ил142 від 09.07.2018 року, ОСОБА_1 (покупець) направив на адресу ТОВ «Дюс Трейд» (постачальник) лічильники гарячої води ЛК-15Г та ЛК-15Х.

17.07.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження строку виконання рішень № 656 та № 657 від 18.05.2018 року до 18.09.2018 року.

20.07.2018 року ГУ Держпродспоживслужби прийнято рішення № 889 та № 890, якими внесено зміни до рішень № 656 та № 657 від 18.05.2018 року та строк виконання рішень про обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності встановлено до 18.09.2018 року.

Відповідно до рішень № 1158 та № 1159 від 14.09.2018 року внесено зміни до рішень № 656 та № 657 від 18.05.2018 року та строк виконання рішень про обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності встановлено до 28.10.2018 року.

Згідно з рішеннями № 1317 та № 1318 від 06.11.2018 року скасовані рішення № 657 та № 656 від 18.05.2018 року у зв’язку із повним виконанням.

Згідно з ч. ч. 1,2 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції);

Державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам;

Терміни "вільний обіг", "декларант", "зона митного контролю", "митне оформлення", "митний контроль", "митний режим", "органи доходів і зборів" вживаються у значеннях, наведених у Митному кодексі України; терміни "послуга", "робота", "споживач" - у значеннях, наведених у Законі України "Про захист прав споживачів"; терміни "введення в обіг", "випробувальна лабораторія", "виробник", "документ про відповідність", "знак відповідності технічним регламентам", "імпортер", "надання на ринку", "орган з оцінки відповідності", "продукція", "процедура оцінки відповідності", "ризик", "розповсюдження", "розповсюджувач", "суб’єкти господарювання", "технічний регламент", "уповноважений представник" - у значеннях, наведених у Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності"; терміни "вилучення з обігу", "відкликання", "забезпечення безпечності продукції", "користувач", "ланцюг постачання продукції", "небезпечна нехарчова продукція", "серйозний ризик", "ступінь ризику", "суспільні інтереси" - у значеннях, наведених у Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Приписами ст. 4 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об’єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам.

Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об’єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

Приписами ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» передбачено, що знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право: вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду.

Згідно з ч. ч. 5, 6, 7 ст. 8 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати документацію, визначену в частині п'ятій цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено: 1) виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг; 2) уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: вона не вводила відповідну продукцію в обіг.

Суд зазначає, що з огляду на матеріали справи у порядку визначеному ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» посадові особи ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надали позивачу вимогу про надання прибуткових накладних та накладних на постачання продукції, договорів на постачання продукції. Позивач просив продовжити строк надання вказаних документів до 30.05.2018 року, що і було вчинено відповідачем (лист від 22.05.2018 року № 4056/05/25). Проте, незважаючи на вказані обставини, позивач не надав у вказаний строк до ГУ Держпродспоживслужби вказаних документів, які б дали можливість ідентифікувати особу виробника або особу суб’єкта, що поставив продукцію позивачу.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача з приводу того, що у відповідності до ч. 7 ст. 8 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», станом на час прийняття оскаржуваної постанови ФОП ОСОБА_1 вважався особою, яка ввела в обіг продукцію, що не відповідала технічним регламентам, у зв’язку із чим були наявні підстави для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції», продукція - будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений у ході виробничого процесу.

Суд зазначає, що під час перевірки посадовими особами відповідача під час перевірки виявлено одне порушення вимог законодавства, про яке вказано на стр. 3 акту перевірки характеристик продукції від 18.05.2018 року № 393. Це порушення стосувалося продукції, яка включала два товари: лічильники води.

Суд вважає помилковими доводи представника відповідача з приводу того, що за кожний окремий товар (лічильник) до позивача мають бути застосовані санкції у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що разом становить від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з огляду на наступне.

Так, п. 2 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» чітко визначає, що штрафні санкції до суб’єкта господарювання застосовуються у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів. Тобто, Законом передбачено притягнення до відповідальності за введення в обіг продукції, а не окремого товару. В даному випадку продукція включала в себе два товари (лічильники), а не було виявлено введення в обіг двох різних продукцій, як про це зазначає представник відповідача. Вказане додатково підтверджується, як актом перевірки, так і протоколом № 73 від 31.05.2018 року та постановою № 78 від 12.06.2018 року.

З огляду на зміст постанови № 78 від 12.06.2018 року, позивача притягнуто до відповідальності за введення в обіг продукції (позиції № 1,2 акту перевірки), тобто не двох продукцій, як вказав представник відповідача, а однієї продукції, яка включає дві позиції та застосовано штрафні санкції у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такий розмір штрафних санкцій, з огляду на п. 2 ч. 2 ст. 44 «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», може бути застосований лише у випадку повторного протягом трьох років вчинення суб’єктом такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, тобто для застосування до суб’єкта штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян повинна бути встановлена під час перевірки повторність вчинюваного протягом трьох років одного і того ж самого правопорушення. Інших випадків для застосування такої штрафної санкції Закон не передбачає.

У випадку ж коли ГУ Держпродспоживлсужби в Одеській області досліджувала б різну продукцію, а не одну, як у даному випадку, то щодо кожної продукції повинна була бути прийнята окрема постанова та визначені штрафні санкції у розмірі від від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки, санкція п. 2 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не визначає чіткого розміру штрафних санкцій, які мають бути застосовані у випадку введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, тобто присутній власний розсуд суб’єкта владних повноважень при визначенні розміру штрафних санкцій, суд робить висновок, що постанова № 78 від 12.06.2018 року є протиправною та має бути скасована у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за подання зазначеного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір за звернення до суду із двома вимогами немайнового характеру та однією позовною вимогою майнового характеру.

На підтвердження сплати вказаної суми судового збору в матеріалах справи наявні оригінали квитанцій № 0.0.1139630826.1 від 20.09.2018 року та № 0.0.1129971146.1 від 11.09.2018 року. Перед відкриттям провадження у справі суд перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що судовий збір зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Від позивача надійшла заява про повернення частини сплаченого судового збору у сумі 3524,00 грн. у зв’язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відповідно до п.5 Розділу І «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого 03.09.2013 наказом Міністерства фінансів України №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Відповідно до абз. 6, абз. 7 п.5 Розділу І «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.

Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

Заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету (абз. 1 п. 10 Розділу І «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів»).

Суд зазначає, що 27.11.2018 року до провадження прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач заявляє лише одну вимогу майнового характеру про скасування постанови від 12.06.2018 року № 78, у зв’язку із чим суд робить висновок, що сума сплаченого позивачем судового збору за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 3524,00 грн. має бути повернута позивачу.

В іншій частині, сума сплаченого судового збору у розмірі 684,81 грн. має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 78 від 12 червня 2018 року.

Скасувати постанову про накладення штрафних санкцій № 78 від 12 червня 2018 року.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 81 копійку.

Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеській області (код ЄДРПОУ 38016923, місцезнаходження: м.Одеса, вул. Черняховського,6) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65031, РНОКПП: НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок), сплачений згідно квитанцій № 0.0.1139630826.1 від 20.09.2018 року та № 0.0.1129971146.1 від 11.09.2018 року.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (65121, м. Одеса, вул. Проценка, будинок 50, корп.1 1, кв.445, РНОКПП НОМЕР_1)

Відповідач – Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 25.01.2019 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.