Рішення № 79402305, 24.01.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/7499/18

Провадження № 2/263/191/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого: судді Шевченко О.А., при секретарі Лопатнюк К.О., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,треті особи: ОСОБА_4, Кальміуський відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції в Донецькій області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 жовтня 1997 року він одружився з ОСОБА_5. Від даного шлюбу у них народилася дочка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. 18 липня 2007 року шлюб було розірвано. 22.09.2007 року він уклав шлюб з ОСОБА_3, від якого сторони мають неповнолітню доньку – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб було розірвано 14.09.2015 року. Рішенням суду від 14.02.2012 року з нього були стягнуті аліменти на користь відповідачки на утримання ОСОБА_7 в розмірі 1/5 частини від всіх видів його заробітку. На підставі вказаного рішення був видний виконавчий лист, який було пред’явлено для виконання до Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції в Донецькій області. Також на підставі його заяви проводяться утримання аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частини від його заробітної плати. Заважує, що в даному випадку, у нього двоє дітей і в сукупності він платить на них 20% + 16,5% виходить 36,5%. На підставі викладеного позивач просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з мене на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі рішення Жовтневого районного суду м Маріуполя від 14 лютого 2012 року, зменшивши з 1/5 частини до 1/6 частини з усіх видів мого заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до повноліття ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, відкликати з Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції в Донецькій області виконавчий лист, виданий на підставі рішення Жовтневого районного суду м Маріуполя від 14 лютого 2012 року.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності та задоволенням позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позові посилаючись на зміни в ст.182 Сімейного кодексу України.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву з проханням про розгляд справи за її відсутності, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, також надавши суду відзив на позов, в якому зауважила наступне. З вимог, зазначених відповідачем у позовній заяві, взагалі не вбачається які зміни відбулися в його житті, які істотно вплинули на те, щоб зменшити розмір аліментів. При цьому на підприємстві, на якому працює відповідач, підвищили заробітну плату, крім цього він має додатковий дохід від роботи (неофіційно) в таксі і при цьому він проживає один. Раніше він виплачував аліменти на трьох дітей, а в даний час, у зв'язку з досягненням повноліття і працевлаштування старшого сина, відповідач аліменти на його утримання не виплачує. Відповідач, не зазнає фінансових труднощів, будь-якими захворюваннями не страждає, у зв’язку з чим відсутні підстави, передбачені ст. 192 СК України, для зменшення розміру аліментів. В той час, як грошових коштів на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, не вистачає, з тієї причини, що дитина часто хворіє (бронхіальна астма), необхідні додаткові витрати на медикаменти та санаторне лікування. Крім того, ОСОБА_7 відвідує танцювальний гурток, додаткові заняття з англійської мови та математики, вона виховую її одна, при цьому відповідач, ніякої участі у вихованні доньки не приймає, також на її утриманні перебуває мати пенсіонерка, яка також страждає серцево-судинними захворюваннями .

Треті особи в судове засідання не з’явились з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду Маріуполя від 14.02.2012 року, яке набрало законної сили 24.02.2012 року, зокрема зменшено розмір аліментів, визначених та стягнутих за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21.06.2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на її утримання з 1/4 частини на 1/20 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12.12.2011 року до досягнення дитиною - донькою ОСОБА_7 віку трьох років, тобто до 19.07.2013 року, та на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_7 з розміру 1/4 частини на 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.12.2011 року і до повноліття дитини.

Постановою державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції в Донецькій області від 09.07.2015 року звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 у ВАТ «Метінвест-Промсервіс» за виконавчим листом, виданим Жовтневим районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_7 в розміру 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно.

Крім того, в матеріалах справи мається заява ОСОБА_2 від 04.06.2018 року, адресована ТОВ «Метінвест-Промсервіс», якою останній просив утримувати з його заробітної плати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частини від його заробітної плати, а також заява ОСОБА_2 від 15.07.2018 року, адресована головному бухгалтеру ТОВ «Метінвест-Промсервіс», якою останній просив утримувати з його заробітної плати з 01.07.2018 року аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 в розмірі 16,5 % від заробітної плати.

З доданих відповідачкою до відзиву медичних документів неповнолітньої ОСОБА_7 вбачається, що дитина знаходиться на обліку як часто хворіючи дитина, що підтверджується відповідними записами у її медичній картці, діагноз: бронхіальна астма.

Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 12,13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від15травня 2006року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи,якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень;

Також слід зауважити, що відповідно до ч.1,4 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Рівність прав та обов’язків чоловіка і жінки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї, регулювання сімейних відносин з максимально можливим урахуванням інтересів дитини і справедливість, добросовісність та розумність відповідно до ст. 7 СК України є одними із загальних засад сімейного законодавства.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства, суд не вбачає достатніх законних та обґрунтованих підстав для зміни розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_7 в розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно, оскільки останнім не зазначено в позові та відповідно не додано доказів зміни його матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я або інші випадки, які впливають на вирішення спору.

Суд критично відноситься до посилань позивача щодо стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частини від його заробітної плати, виходячи з того, що первинна заява до ТОВ «Метінвест-Промсервіс» про це була датована 04.06.2018 року за 2 дні до подання даного позову до суду, а вторинна – 15.07.2018 року, тобто майже через місяць після подання позову, тобто з останньої заяви вбачається, що на час подання даного позову про зменшення розміру аліментів була відсутня підстава на якому позивач посилається в позові, що, в свою чергу, суд розцінює як намагання останнього уникнути обов’язку по утриманню своєї неповнолітньої дитини в достатньому розмірі для забезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, а також іншого.

При цьому, суду не надано жодного належного та допустимого доказу саме відрахування із заробітної плати аліментів на користь ОСОБА_5

Крім того, судом враховуються положення ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до якої кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Також суд враховує, що батьки зобов’язані піклуватися про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечувати необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, створювати умови для проживання, виховання та розвитку дитини, утримувати дітей на нормальному рівні матеріального забезпечення, тому суд вважає, що позивач як здорова та працездатна людина повинен забезпечити утримання та виховання свого сина на належному рівні, а розмір аліментів, менший ніж який на даний час сплачує відповідач, не забезпечить нормального життєвого рівня дитини.

На підставі вищевикладеного, а також потреби дитини, стан її здоров’я, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено та судом не встановлено підстав для зменшення розміру аліментів, а відтак позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не свідчать про необхідність зміни розміру аліментів в сторону зменшення.

На підставі ст.ст. 155, 180, 182, 192 СК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-83, 141, 200, 206, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст.4,5 Закону України "Про судовий збір", суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 Борисовича до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, треті особи: ОСОБА_4, Кальміуський відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції в Донецькій області - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду у 30-денний строк з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 25.01.2019 року.

Суддя О.А. Шевченко