Рішення № 79402015, 25.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4646/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про:

визнання протиправною та скасування відмови ОСОБА_1 обласного військового комісаріату у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 15.07.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України (від 18.12.2018 вих. №12/3100);

зобов'язання скласти висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та статтей 16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду 2 групи з 15.07.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період проходження строкової військової служби він брав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан. Рішенням ОСОБА_1 МСЕК ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності з 15.07.2016 у зв'язку з наявністю поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а тому позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військового резерві". Відповідач відмовив позивачу у складенні висновку про наявність у ОСОБА_2 права на отримання такої допомоги та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду від учасників справи не надходило.

15 січня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому представник ОСОБА_1 ОВК просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачу встановлено інвалідність 15.07.2016, тоді як він проходив строкову військову службу в період з 24.10.1984 по 05.02.1987. Зазначав, що позивачем відповідно до законодавства не подано усіх необхідних документів, а тому висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги військовим комісаріатом не подавався. Про необхідність подання копії документа заявнику роз'яснено у листі ОСОБА_1 ОВК від 18.12.20018 №12/3100.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив строкову військову службу з 24.10.1984 по 05.02.1987, що підтверджується військовим квитком серії НУ №8677973.

У витязі з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №2295 від 25.05.2016) зазначено, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, ЗЧМТ-контузія головного мозку (1985 рік) рядового у відставці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наслідки яких: згідно акта судово-медичного обстеження Кременчуцького відділення ОСОБА_1 обласного бюро СМЕ №452 від 26.04.2016, наслідками поранень є шкіряні рубці в ділянці великого козелка лівої вушної раковини з її деформацією, в ділянці зліва та лобно-тім'яній ділянці зліва розмірами 2,0 х 0,2 см, 1,5х1, 0см і 4,2 з 0,2 см, а згідно медичних документів /медична картка амбулаторного хворого, виписки із історій хвороби/ за 2003-2016 роки, наслідками ЗЧМТ-контузії головного мозку є захворювання: "Вегето-судинна дистонія за гіпертонічним типом, гіпертрофія лівого шлуночка. Атеросклеротичний кардіосклероз /за даними ЕКГ/. Післятравматична та дисциркуляторна енцефалопатія II ст. з вираженим церебростенічним, стійким цефалічним, вестибуло-атактичним, астено-невротичним синдромами, вегето- судинною дисфункцією з симпато-адреналовим пароксизмами, мнестичними розладами", - Поранення, ЗЧМТ-контузія головного мозку і захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивачу з 15.07.2016 вперше встановлено другу групу інвалідності у зв'язку з пораненням, контузією, захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0554372.

11.12.2018 позивач через Кременчуцький ОМВК звернувся до ОСОБА_1 ОВК із заявою (вх. №347 від 11.12.2018), у якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманням другої групи інвалідності, поранення, контузія та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

Як вбачається зі змісту заяви, до вказаної заяви позивачем було додано копії: паспорта, коду, військового квитка, посвідчення інваліда війни, витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії, довідки МСЕК, акту судово-медичного дослідження (обстеження).

ОСОБА_1 ОВК від 18.12.2018 №12/3100 позивача повідомлено, що документи ОСОБА_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 розглянуто. Зазначено, що позивачем не було надано повного переліку документів, передбачених Порядком, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №975від 25.12.2013 року, а саме документу, який би свідчив про причини та обставини поранення. Оскільки копію документа, що свідчить про причини та обставини травми не було надано, матеріали не можуть бути поданими на розгляд розпорядникові бюджетних коштів на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Також роз'яснено, що при наданні відповідного документа до ОСОБА_1 ОВК документи ОСОБА_2 будуть надіслані на розгляд розпорядникові бюджетних коштів на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України для винесення належного рішення /а.с. 11/.

Не погодившись з відповіддю ОСОБА_1 ОВК, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За змістом статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Розділом ІІ Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлені права військовослужбовців, зокрема, щодо грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги встановлені частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Пунктом 11 Порядку визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 12 Порядку визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, в силу положень пункту 13 Порядку складення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги є компетенцією відповідача. Водночас, як визначено абзацом другим пункту 13 Порядку, рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів.

Отже, відповідач ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями приймати рішення по суті поданої заяви, зокрема рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а має лише скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити його разом з поданими особою документами до Міністерства оборони України.

При цьому, суд зауважує, що законодавством України не встановлено права відповідача відмовити у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі відсутності у особи права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як і не встановлено і обов'язку відповідача складати та надсилати розпорядникові бюджетних коштів виключно позитивний висновок.

Більш того, як зазначено судом вище, відповідно до приписів пункту 13 Порядку, рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів, у даному випадку Міністерство оборони України, до повноважень якого відповідно і відноситься оцінка наявності чи відсутності у особи права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори для проходження служби у військовому резерві.

Надаючи відповідь на заяву позивача від 11.12.2018 відповідач виходив з того, що позивачем ненадано документа про причини та обставини поранення.

Однак, суд не погоджується з відповідними твердженнями відповідача з огляду на такі обставини.

Абзацом 6 пункту 11 Порядку №975 визначено, що до заяви додаються копії документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Водночас, суд зауважує, що Порядок №975 не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.

Позивачем разом із заявою про призначення одноразової грошової допомоги надано витяг із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол від 25.05.2016 №2295), у якому зазначено, що: "множинні вогнепальні осколкові поранення голови, ЗЧМТ-контузія головного мозку (1985 рік)..., наслідками поранень є шкіряні рубці в ділянці великого козелка лівої вушної раковини з її деформацією, в ділянці зліва та лобно-тім'яній ділянці зліва розмірами 2,0 х 0,2 см, 1,5х1, 0см і 4,2 з 0,2 см..., - Поранення, ЗЧМТ-контузія головного мозку і захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".

Відповідно до пункту 21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.08 №402 (далі - Положення №402), постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за N 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).

Також, відповідно до підпункту "г" пункту 21.5 Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Отже, документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, є саме висновок військово-лікарської комісії, оскільки такий висновок містить конкретну вказівку на першопричину отриманої особою травми.

У наданій позивачем копії витягу з протоколу №2295 від 25.05.2016 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв зазначено, що поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Таким чином, надана відповідачу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги копія витягу з протоколу засідання ЦВЛК містить інформацію про наявність поранення та причини його виникнення, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Наявність даного висновку виключає можливість отримання відповідного поранення внаслідок вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

За таких обставин, суд констатує, що залишивши подані ОСОБА_3 11.12.2018 до ОСОБА_1 ОВК документи без реалізації відповідач діяв всупереч наданих йому повноважень.

При цьому суд зазначає, що лист ОСОБА_1 ОВК від 18.12.2018 вих. №12/3100 не містить тверджень про відмову у складанні висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд зауважує, що права ОСОБА_2 у спірних відносинах порушені бездіяльністю ОСОБА_1 ОВК щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку про виплату позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.13 №975 та статей 16, 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

З урахуванням наведеного, суд, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, вважає за необхідне, керуючись приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його вчинити відповідні дії.

Таким чином, позов ОСОБА_2 належить задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 39611, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 07851296) про визнання протиправною та скасування відмови та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.13 №975 та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 07851296; вул. Шевченка, 78а, м. Полтава, Полтавська область, 36039) скласти висновок за заявою ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 39611, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) від 11 грудня 2018 року щодо виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.13 №975 та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду ІІ групи з 15 липня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направити такий висновок на розгляд до Міністерства оборони України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_4