Ухвала суду № 79401900, 22.01.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 січня 2019 року

м. Рівне

Справа №460/109/19

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., після одержання позовної заяви

Головного управління ДФС у Рівненській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро"

про арешт коштів на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" про арешт коштів на рахунках платника податків.

Пунктами 1- 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана ГУ ДФС у Рівненській області позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем в позовній заяві вказано про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до ТОВ ПВКФ "Фіалка" з тим самим предметом з тих самих підстав. Однак, відповідачем у даній справі є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінералагро".

Всупереч викладеному, ГУ ДФС у Рівненській області у поданій позовній заяві не зазначає письмового підтвердження про неподання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується – Закон України №3674-VI).

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що заява містить вимогу немайнового характеру. Відтак, заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати.

У позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення за наслідками розгляду справи по суді. В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що законодавством встановлено невідкладність звернення контролюючим органом до суду у разі настання певних обставин.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, враховуючи вимоги законодавства, строки звернення до суду не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору при поданні заяви про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Щодо наявності інших підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України №3674-VI, заявник не зазначив.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Жодного доказу неможливості сплати судових витрат та жодного доказу відсутності фінансування державного органу на цю статтю витрат заявник не надав.

Тому, клопотання ГУ ДФС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ГУ ДФС у Рівненській області у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:

адміністративного позову, форма та зміст якого відповідає вимогам статтям 160-161 КАС України (для суду та відповідача);

доказу сплати судового збору в сумі 1921,00 грн., за наступними реквізитами: одержувач – УК у м.Рівному/м.Рівне/22030101, код ЄДРПОУ 38012714, рахунок №34311206084031, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: "Судовий збір за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329".

Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління ДФС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору повернути позивачу без розгляду.

Позовну заяву Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінералагро" про арешт коштів на рахунках платника податків залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДФС у Рівненській області строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Щербаков В.В.