Рішення № 79401894, 25.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2019 р. Справа № 480/4677/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженння в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- зобов’язати Сумське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді половину періоду навчання в вищому юридичному закладі - 1 рік 10 місяців з 01 серпня 2018 року та п’ять років стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення судді, з 05 серпня 2018р. та здійснити нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 82% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01 серпня 2018року та 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 05 серпня 2018 р.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 р. №1600-VІІІ був звільнений з посади судді Господарського суду Сумської області у зв’язку з поданням заяви про відставку. З 04.10.2016 р. призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 80% від суддівської винагороди. Відповідно до повідомлення відповідача щомісячне довічне грошове утримання призначене з врахуванням страхового стажу 30 років 9 місяців і 10 днів, в тому числі:

- 17 років 7 місяців 13 днів - судді,

- 2 роки 1 місяць 5 днів - військова служба,

- 3 роки 10 місяців - навчання в вищому юридичному навчальному закладі.

1 серпня 2018 р. позивач звернувся з заявою до відповідача та подав довідку Господарського суду Сумської області за №02-42/12/5184 від 01.08.2018р. про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. На дане звернення у встановлені законом строки відповіді не отримав, та повторно звернувся з заявою від 30.10.2018 р.,в якій просив провести перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із розрахунку 82 % суддівської винагороди, оскільки стаж роботи на посаді судді становить 21 рік 8 місяців. Відповідач надав відповідь № 675/Л від 13.11.2018р., в якому зазначав, що ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено зарахування до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання половина періоду навчання в Українській державній юридичній академії, отже підстави для зарахування періоду навчання з 01.09.1987 р. по 30.06.1991 р. та призначення щомісячного довічного грошового утримання із розрахунку 82% суддівської винагороди відсутні.

Позивач з вищевказаним твердженням відповідача не згоден, вважає його таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та зазначив, що позивач звернувся до управління із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідно до поданої заяви управлінням було призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці і обчислене у розмірі 80% від суддівської винагороди, а не в розмірі 81%, як зазначає позивач. Розмір обрахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці склав 24408,00 грн.

Відповідно ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус судців» від 07.07.2010 №2453 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до вказаної статті робота на посадах зазначених відповідачем, а також половина строку навчання в Українській державній академії не враховується до стажу роботи на посаді судді, а тому її зарахування до стажу судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання є безпідставним.

Крім цього, відповідач зазначає, що п. 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» був чинний у редакції до 28.03.2015 р., тобто на момент подання позивачем заяви про відставку та звільнення з посади судді зазначене положення вже не діяло. Більш того, зазначене положення визначало збереження стажу роботи на посаді судді в контексті визначення права судді для призначення його на посади судді в апеляційному, Вищому спеціалізованому суді, Верховному суді України, а не для визначення права на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Таким чином, посилання позивача на вказаний Закон є безпідставним.

Таким чином, відповідач вважає, що оскільки позивач вийшов на пенсію до введення в дію Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12.07.2018 р. №2509-VIII, то і пенсію йому призначено відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453. Таким чином, підрахунок стажу на посаді судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12.07.2018 р. №2509-VIII буде застосовуватись до тих суддів, які вийшли у відставку в період його дії, а тому відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необгрунтованими.

Отже, враховуючи вищезазначене, відповідач вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими та безпідставними і просить відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 28.12.2018 р. відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що сторони повідомлені належним чином.

Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Проте, враховуючи незначну складність справи, обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також ненадання відповідачем доказів необхідності призначення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні за участю сторін, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Дослідивши докази та письмові пояснення сторін, викладені у позові та відзиві, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 р. №1600-VІІІ позивач був звільнений з посади судді Господарського суду Сумської області у зв’язку з поданням заяви про відставку (а.с. 13).

З 04.10.2016 р. ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 80% від суддівської винагороди. Відповідно до повідомлення відповідача щомісячне довічне грошове утримання призначене з врахуванням страхового стажу 30 років 9 місяців і 10 днів, в тому числі:

- 17 років 7 місяців 13 днів - судді,

- 2 роки 1 місяць 5 днів - військова служба,

- 3 роки 10 місяців - державна служба з вищою юридичною освітою (а.с. 14).

1 серпня 2018 р. позивач звернувся з заявою до відповідача та подав довідку Господарського суду Сумської області за №02-42/12/5184 від 01.08.2018р. про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 16).

30.10.2018 р. позивач повторно звернувся з заявою до відповідача, в якій просив провести перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із розрахунку 82 % суддівської винагороди, оскільки стаж роботи на посаді судді становить 21 рік 8 місяців (а.с. 9).

Відповідач надав відповідь №675/Л від 13.11.2018р., в якому зазначив, що ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено зарахування до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання половина періоду навчання в Українській державній юридичній академії, отже підстави для зарахування періоду навчання з 01.09.1987 р. по 30.06.1991 р. та призначення щомісячного довічного грошового утримання із розрахунку 82% суддівської винагороди відсутні (а.с. 19).

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання Сумське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді період навчання в вищому юридичному закладі (Українській юридичній академії ім. Ф.Е.Дзержинського) - 1 рік 10 місяців з 01 серпня 2018 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Згідно Розділу XIII Перехідних Положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Статтею 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-XII передбачено, що судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Також, п. 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» передбачено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім цього, згідно рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №3-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

В рішенні Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року №3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абз. 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) також зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

Отже, законодавством, яке діяло на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів", було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.

Так, навчання ОСОБА_1 в Українській юридичній академії ім. Ф.Е.Дзержинського з 01.09.1987 р. по 30.06.1991 р. підтверджується копією трудової книжки та копією диплома (а.с. 11-13, 15).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати 1 рік 10 місяців - строк навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Українській державній юридичній академії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року по справі № 127/20301/17.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо зобов’язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді п’ять років стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення судді, з 05 серпня 2018р. та здійснити нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 05 серпня 2018 р., суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12 липня 2018 року №2509-VIII (далі - Закон №2509-VIII), який набрав чинності 05 серпня 2018 року, і яким внесено зміни до ст. 137 Закону №1402-VIII, до його стажу судді підлягають зарахування періоди його роботи на посадах завідуючого юридичним відділом Сумської райдержадміністрації, завідуючого юридичним відділом секретаріату райради, завідуючого юридичним відділом секретаріату райдержадміністрації, завідуючого юридичною службою ВАТ АПК «Сумський» та завідуючого юридичним відділом райдержадміністрації.

Відповідно до Закону України «Про арбітражний суд» (ст.22, розділ III в редакції Закону України №96/97-ВР від 20.02.1997 р.) в період з 30.03.1997 р. до 01.06.2002 р. стаж роботи за спеціальністю при призначенні судді становив не менше 5 років.

Таким чином, до стажу роботи на посаді судді позивачу має бути зараховано роботу з 19.02.1994 р. по 18.02.1999 р. (5 років) на посадах завідуючого юридичним відділом Сумської райдержадміністрації, завідуючого юридичним відділом секретаріату райради, завідуючого юридичним відділом секретаріату райдержадміністрації, завідуючого юридичною службою ВАТ АПК «Сумський» та завідуючого юридичним відділом райдержадміністрації.

Як зазначив позивач, будь-яких обмежень дії ч.2 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в часі даним законом не встановлено. Відповідно до ч. 1 ст.58 Конституції України закони та інші правові акти мають зворотну дію в часі коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Набуте право не може бути скасоване, звужене (правова позиція Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 р. №5-рп/2005; від 29.06.2010 р. №17-рп/2010; від 22.12.2010 р. №23-рп/2010; від 11.10.2011 р. №10-рп/2011 р.; від 20.12.2016 р. №7-рп/2016). Так-як положення щодо зарахування/перерахунок/стажу/досвіду/роботи/професійної діяльності/ на посаді судді здійснюється з дати набрання чинності Законом №2509-VII, тобто з 5 серпня 2018 року, тому зарахування 5 років стажу роботи та здійснення перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із розрахунку 90 відсотків суддівської винагороди /стаж роботи понад 26 років 7 місяців/ має бути проведено з 05.08.2018р.

Проте, суд не приймає до уваги наведені доводи, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 2ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 127 Конституції України встановлено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про господарські суди" (у редакції чинній на момент призначення ОСОБА_1 на посаду судді Господарського суду Сумської області) право на зайняття посади судді Вищого господарського суду України має громадянин України, який досяг на день призначення 30 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше десяти років. Право на зайняття посади судді апеляційного господарського суду, а також господарського суду Автономної Республіки Крим, господарських судів областей, міст Києва та Севастополя має громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону №2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (у редакції, чинній з 05 серпня 2018 року) на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Відповідно до ст. 137 Закону №1402-VIІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом 4 п. 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Таким чином, оскільки робота на зазначених посадах, на день обрання ОСОБА_1 суддею та на день призначення щомісячного довічного грошового утримання, не визначалася як стаж, що дає право на відставку, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді п’ять років стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення судді, з 05 серпня 2018р. та здійснити нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 05 серпня 2018 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 82% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01 серпня 2018року та 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 05 серпня 2018 р., суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

З огляду фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлені позивачем вимоги про здійснення нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 82% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01 серпня 2018року та 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 05 серпня 2018 р. є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Зобов’язати Сумське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Суми, вул. С.Бандери, 43, код ЄДРПОУ 40383837) з 01 серпня 2018 р. зарахувати ОСОБА_1 (40034, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до стажу роботи на посаді судді період навчання в вищому юридичному закладі - Українській державній юридичній академії - 1 рік 10 місяців .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук