Рішення № 79401541, 16.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 р. № 1440/1860/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., за участі секретаря судового засідання Бондарь В.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Бєлокурова С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_3, АДРЕСА_1

до відповідача: Миколаївської обласної ради, вул. Адміральська, 22, м.Миколаїв, 54001

про:зобов'язання вчинити дії, поновлення на посаді, стяґнення заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі: Позивач) звернувся з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської обласної ради від 05 липня 2018 року № 5 «Про взяття до відома заяви ОСОБА_3».

Ухвалою від 10.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 05.09.2018 року задоволено клопотання позивача та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. При прийнятті проекту оспорюваного рішення не було дотримано вимог Регламенту. Проект оспорюваного рішення не оприлюднювався розробником у порядку та строки, встановлені Законом. Відповідач не мав права повторно вирішувати питання щодо поданої позивачем на адресу відповідача особистої заяви про дострокове припинення повноважень від 28 березня 2018 року. Заява вже була визнана неприйнятною депутатським корпусом Миколаївської обласної ради на пленарному засіданні двадцятої позачергової сесії обласної ради сьомого скликання від 12 квітня 2018 року, шляхом не прийняття рішення. Позивач бажав працювати на посаді першого заступника голови обласної ради, що підтверджується тим, що він звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування розпорядження Голови Миколаївської обласної ради про його звільнення. Відповідач діяв не розумно та нерозсудливо, оскільки на момент прийняття оспорюваного рішення позивач вже з 12 квітня 2018 року не працював.

Відповідач надав відзив на позов згідно якого заперечує проти задоволення позову. Вважає, що відповідно до чинного законодавства України оскарження актів органів місцевого самоврядування у зв'язку з невідповідністю нормам Регламенту процедури прийняття таких актів, не є підставою для їх оскарження в судах. Крім того, законодавчими актами України, Регламентом або іншими рішеннями обласної ради не встановлено такого поняття (терміну), як: "визнання заяви неприйнятною", а головне не встановлено заборони повторно розглядати питання на пленарному засіданні. Позивач мав достатньо часу для відкликання своєї заяви про дострокове припинення повноважень першого заступника голови обласної ради, однак він цього не зробив. Миколаївська обласна рада, як суб'єкт владних повноважень, мала офіційно зареєстровану заяву від першого заступника голови обласної ради з проханням припинити його повноваження, у зв'язку з чим зобов'язана на неї відреагувати. Згідно наданого Позивачем висновку науково-правової експертизи, жодним нормативно-правовим актом не врегулювано питання, щодо подальшої "долі" заяви Позивача про припинення його повноважень на посаді після неприйняття обласною радою відповідного рішення, тому обласна рада не могла залишити порушене питання без розгляду. Передбачена Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та відповідно Регламентом процедура прийняття рішень органами місцевого самоврядування спрямована, перш за все на прийняття нормативних актів, які регулюють важливі суспільні відносини виходячи з передбачених Конституцією та законами України повноважень рад, тобто рішення спрямовані на вирішення зовнішніх відносин, які зачіпають права та обов'язки необмеженого кола фізичних та юридичних осіб, приймаються в інтересах територіальних громад Миколаївської області. Прийняття ж рішень стосовно припинення повноважень посадових осіб обласної ради є вирішенням внутрішніх (кадрових) питань в обласні раді, які розглядаються за спрощеною процедурою розгляду аналогічних питань, яка поверхнево врегульована чинним законодавством України. Це стосується і оприлюднення проекту рішення відносно такої заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації". Застосування позивачем аналогії згідно Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" є не вірним. В даному випадку використовуються нормативно-правові акти різної юридичної сили (Регламент/Закон) та застосовуються різні правові механізми при їх реалізації.

Позивач подав відповідь на відзив, згідно якої Регламент є нормативно-правовим актом та підпадає під термін «законодавство», тому мав бути додержаний при прийнятті спірного рішення. Позивач дійшов висновку, що всі рішення (крім визначених законом випадків) рада приймає на сесії, після обговорення, більшістю голосів у порядку визначеному законом та регламентом, прийнятим на першій сесії ради. Прийняті рішення набирають чинності лише після їх офіційної публікації або пізніше - з дати вказаної в рішенні.

03.10.2018 року ухвалою суду прийнято до розгляду заяву позивача, згідно якої позивач збільшив обсяг позовних вимог, а саме просив: визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської обласної ради від 05 липня 2018 року № 5 «Про взяття до відома заяви ОСОБА_3»; поновити ОСОБА_3 на посаді першого заступника Голови Миколаївської обласної ради; стягнути з Миколаївської обласної ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день постановлення судового рішення.

Відповідачем подано відзив на заяву про зміну предмету позову від 01.10.2018 року, згідно якого Відповідач просив відмовити в задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість.

Також, Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, згідно яких твердження Позивача, викладене у позовній заяві, стосовно того, що оспорюване рішення прийняте не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, не є правильним. Оскільки, Конституційний Суд України у рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 визначив, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради.

16.01.2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду по суті в той же день, відповідно до письмової згоди сторін.

Суд заслухав правові позиції представників сторін, дослідив наявні в матеріалах справи докази та встановив наступне.

23.02.2017 Рада рішенням № 3 одинадцятої сесії сьомого скликання обрала ОСОБА_3 першим заступником голови Ради. Відповідно до розпорядження голови Ради від 23.03.2017 № 17-рк "Про початок виконання обов'язків першого заступника голови Миколаївської обласної ради сьомого скликання ОСОБА_3", датою початку виконання позивачем обов'язків було визначено 24 березня 2017 року.

28.03.2018 позивач подав офіційну заяву про припинення повноважень з 29 березня 2018 року, яка була зареєстрована канцелярією.

На розгляд двадцятої позачергової сесії Ради сьомого скликання, головою Миколаївської обласної Ради було внесено проект рішення "Про дострокове припинення повноважень голови обласної ради ОСОБА_3". Згідно з витягом з протоколу пленарного засідання Ради від 12.04.2018 № 20, відповідне рішення Відповідачем прийнято не було.

Розпорядженням від 12.04.2018 № 21-рк "Про звільнення ОСОБА_3", на підставі заяви позивача від 28.03.2018, Позивача було звільнено з посади з 12.04.2018.

Позивач оскаржив дане розпорядження до суду, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року в справі №814/1155/18, позов ОСОБА_3 до голови Миколаївської обласної ради Москаленко Вікторії Вікторівни, Миколаївської обласної ради задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Миколаївської обласної ради Москаленко Вікторії Вікторівни від 12.04.2018 № 21-рк "Про звільнення ОСОБА_3". Стягнуто з Миколаївської обласної ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2018 по 05.07.2018 в сумі 39 781,29 грн., без врахування середнього заробітку за один місяць за період з 13.04.2018 по 13.05.2018, що підлягає негайному виконанню. Стягнуто з Миколаївської обласної ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за один місяць в сумі 20 428,23 грн., та в цій частині рішення суду звернуто до негайного виконання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської обласної ради на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7128 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного суду від 20.12.2018 року в справі №814/1155/18 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року залишено без змін, з цієї дати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року набрало законної сили.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

05 липня 2018 року на пленарному засіданні Миколаївської обласної ради під №5 було розглянуто проект рішення «Про взяття до відома заяви ОСОБА_3». На момент голосування на пленарному засіданні були присутні 52 депутата з 64. Усього проголосували 52, з них: «за» - 37, «проти» - 0, «не голосували» 15. Рішення під №5 було прийнято.

Надаючи оцінку правомірності рішення Відповідача №5 від 05.07.2018 року суд виходить з наступного.

Нормами ч.2 статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 280/97-ВР, визначено-перший заступник голови обласної ради обирається радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.

Повноваження першого заступника голови обласної ради, відповідно до ч. 4 ст. 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата відповідної ради в разі звернення з особистою завою до ради про складення ним повноважень першого заступника голови ради. Зазначені повноваження припиняються з дня прийняття радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

У випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідна особа звільняється з посади першого заступника голови ради з дня припинення її повноважень (частина п'ята статті 56 Закону).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивачем обґрунтовано позовні вимоги з огляду на те, що Відповідач прийняв спірне рішення не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, оскільки порушив норми Регламенту.

Суд зазначає, що Позивач дійшов передчасного, хибного висновку щодо порушення Відповідачем порядку встановленого Законом та Конституцією України, оскільки норми Регламенту не є нормами Закону або Конституції України, адже є за правовою силою меншими, тому норми Регламенту не можуть суперечити Конституції та Законам України.

Нормами Регламенту Миколаївської обласної ради сьомого скликання, затвердженого рішенням обласної ради від 18 грудня 2015 року № 1 (зі змінами та доповненнями) (далі: Регламент) встановлено п.1.4., що Регламент це нормативно-правовий акт, який регулює порядок роботи обласної ради, її засідань, формування та діяльність, постійних комісій, президії ради, посадових осіб ради, депутатських фракцій (груп), процедуру прийняття рішень, а також здійснення функцій, які випливають із повноважень обласної ради та її органів і встановлені Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад» та іншими законами.

Посилання позивача на те, що Миколаївська обласна рада мала застосувати аналогію Закону, а саме ч. 5 ст. 77 та ч. 5 ст. 79 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», є жодним чином необґрунтованими.

Так, Верховна Рада України є вищим представницьким органом державної влади, тому порядок вирішення суспільно загальнодержавних, значущих питань регулюється саме Законом «Про Регламент Верховної Ради України» .

Миколаївська обласна рада є органом місцевого самоврядування, до її компетенції відповідно входить інший обсяг питань, її повноваження розповсюджуються на Миколаївську область, а відтак застосування аналогії закону в цьому випадку є не вірним, тим більше, що Регламент не є Законом. В даному випадку використовуються нормативно-правові акти різної юридичної сили та застосовуються різні правові механізми при їх реалізації.

Нормами статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Частиною п'ятою цієї статті регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, який вона приймає на першій сесії.

Відповідач визнав, що процедура передбачена Регламентом дійсно не була дотримана в повному обсязі, тому Позивач не наполягав в судовому засіданні на перегляді відеозапису процесу прийняття спірного рішення, однак це пов'язано з тим, що фактично Регламентом врегульовано прийняття рішень Миколаївською обласною радою, які регулюють важливі суспільні відносини виходячи з передбачених Конституцією та законами України повноважень ради.

Суд погоджується з позицією Відповідача, що рішення про бюджет області, регіональні програми соціально-економічного та культурного розвитку, цільові програми з інших питань, рішення з питань використання природних ресурсів або з питань управління суб'єктами господарювання комунальної форми власності - тобто рішення спрямовані на вирішення зовнішніх відносин, які зачіпають права та обов'язки необмеженого кола фізичних та юридичних осіб, приймаються в інтересах територіальних громад Миколаївської області, та рішення стосовно припинення повноважень посадових осіб обласної ради є різними за правовою природою. Передбачене Регламентом всебічне обговорення проектів рішень спрямованих на вирішення зовнішніх відносин, які зачіпають права та обов'язки необмеженого кола фізичних та юридичних осіб депутатами та громадськістю, з метою недопущення прийняття необґрунтованих рішень не поширюється на вирішенням внутрішніх (кадрових) питань в обласні раді, що відбувається за спрощеною процедурою розгляду.

Так, розгляд проекту рішення №5 відбувався вдруге, на пленарному засіданні, за нього проголосувала абсолютна більшість депутатів Миколаївської обласної ради, відповідно до норм Регламенту та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до норми, встановленої ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, законодавець не передбачив в якості безумовної та самостійної підстави для скасування рішень органів місцевого самоврядування, невідповідність вимогам процедури прийняття таких рішень.

Підставою для скасування рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування є саме їх невідповідність Конституції або законам України.

Доводи позивача про те, що Відповідач не мав повноважень повторно розглядати питання щодо взяття до відома заяви ОСОБА_3, є не обґрунтованими.

Так, законодавчими актами України, Регламентом або іншими рішеннями обласної ради, невизначено, що неприйняття радою рішення з того чи іншого питання, не є підставою для імперативної заборони для ради розглядати відповідне питання повторно.

Зазначене підтверджене Висновком науково-правової експертизи від 31.07.2018 №126/227 (далі: Висновок експертизи) на замовлення Позивача, проведеної старшим науковим співробітником Інституту держави і права ім.М.Корецького НАН України, кандидатом юридичних наук, доцентом, заслуженим юристом України Миколою Пухтинським, на аркуші 8 визначено: «системно проаналізувавши чинне законодавство, констатуємо, що жодним нормативно-правовим актом не врегульовано відносини, щодо порядку припинення повноважень першого заступника голови обласної ради у разі неприйняття радою рішення, яким береться до відома факт його звернення з особистою заявою до ради про складання ним повноважень".

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009, визначив в п. 4.1. «Закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59)».

Таким чином, Миколаївська обласна рада не обмежена в праві вдруге розглянути питання на пленарному засіданні, що не суперечить діючим нормам законодавства України.

Щодо оцінки Висновку експертизи відносно досліджуваних питань в даній адміністративній справі, судом надано оцінку тому, що питання поставлені експерту, стосувались визнання протиправними та скасування розпорядження голови Миколаївської обласної ради №21-рк від 12.04.2018 року, і відповідно до результатів висновку експерт дійшов узагальнюючого висновку, що питання припинення повноважень першого заступника у разі не прийняття радою рішення про взяття до відома факту звернення з особистою заявою про складення повноважень має розглядатись у судовому порядку з прийняттям відповідного рішення.

Як вже було зазначено, питання порушені перед експертом були вирішені рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року, що набрало законної сили.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що з 28 березня 2018 року або з 12 квітня 2018 року до 05 липня 2018 року у Позивача було достатньо часу для відкликання своєї заяви про дострокове припинення повноважень першого заступника голови обласної ради шляхом подачі письмової заяви до канцелярії Відповідача, що фактично позбавило б Миколаївську обласну раду підстав розглядати проект рішення про "Про взяття до відома заяви ОСОБА_3". Однак, дані дії Позивач не вчинив, фактично не висловив волевиявлення щодо подальшого перебування на посаді.

Посилання Позивача на те, що він оскаржив розпорядження про своє звільнення до суду, тим самим висловив своє волевиялення, не можуть братись судом до уваги, оскільки оскарження розпорядження фактично не нівелювало змісту заяви ОСОБА_3, від 28.03.2018 про припинення повноважень з 29 березня 2018 року, що і було підтверджено висновками суду в рішенні від 20 серпня 2018 р. №814/1155/18, що набрало законної сили, в якому було взято до уваги факт прийняття рішення від 05.07.2018 року №5, який безпосередньо вплинув на висновок суду щодо позовної вимоги ОСОБА_3 про поновлення на посаді.

Суд зазначає, Відповідач як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний офіційно відреагувати на зареєстровану заяву першого заступника голови обласної ради з проханням припинити його повноваження на підставі частини 4 статті 56 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Прийняття Миколаївською обласною радою рішення від 05.07.2018 року №5, відповідало повноваженням суб'єкта та відбулось у спосіб передбачений пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з яким, виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання звільнення з посади першого заступника, заступника голови обласної ради, тому Миколаївська обласна рада діяла на підставі, в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

З огляду на викладене Відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення від 05.07.2018 року №5, тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Миколаївської обласної ради від 05 липня 2018 року № 5 «Про взяття до відома заяви ОСОБА_3»; поновлення ОСОБА_3 на посаді першого заступника Голови Миколаївської обласної ради; стягнення з Миколаївської обласної ради на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу належить відмовити.

Відповідно до норм статті 139 КАС України, в зв'язку з відмовою в позові, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 9, 77, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Миколаївської обласної ради (вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 25696652) про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської обласної ради від 05.07.2018 № 5 "Про взяття до відома заяви ОСОБА_3", поновлення ОСОБА_3 на посаді першого заступника Голови Миколаївської обласної ради та стягнення з Миколаївської обласної ради на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день постановлення судового рішення - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник

Дата підписання та оформлення

рішення суддею 25 січня 2019 року