Рішення № 79401335, 18.01.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4396/18

2/212/60/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Деменко А.С., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу №212/4396/18, 2/212/60/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуном та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа виконавчий комітет Покровської районної у місті ради, м. Кривого Рогу, -

встановив:

22 червня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуном та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідач ОСОБА_3 є її рідною дочкою. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб 10.09.2005 року, від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_9 року у них народився син - ОСОБА_5. Шлюбні відносини у відповідачів припинилися з травня 2007 року. Відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов'язків щодо свого сина. Місце проживання ОСОБА_4 їй невідоме. ОСОБА_3 зловживає наркотичними засобами, за місцем реєстрації з'являється вкрай рідко. Позивач одна утримує та виховує онука ОСОБА_5. Вразі позбавлення батьківських прав обох батьків відносно сина ОСОБА_5, останній залишиться без батьківського піклування через що просить призначити її опікуном над ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з тим, що відповідачі не займаються вихованням дитини, ухиляються від своїх батьківських обов'язків, матеріальної допомоги на утримання дитини не надають, вона вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 11 грудня 2018 року клопотання позивача ОСОБА_2 задоволено та витребувано у КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» інформацію про перебування ОСОБА_3 на обліку у диспансері.

Ухвалою суду від 11 грудня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивач та її представник про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивача звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Відзив відзиву на позов не подали, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Представник третьої особи надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, будь-яких заперечень щодо позовних вимог не має, вважає за доцільним позовні вимоги задовольнити.

Статтями 43, 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 280 ЦПК України за наявними в ній доказами (заочний розгляд).

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є рідною матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 11.08.1984 року (а.с.6).

10 вересня 2005 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та після реєсрації шлюбу прийняла його прізвище ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 10.09.2005 року (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився ОСОБА_5, батьками якого записані: батько- ОСОБА_4, мати - ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 15.03.2006 (а.с.8).

Відповідно до відомостей виконавчого комітету Покровської районної в місті ради відділу реєстрації місця проживання громадян від 19.06.2018 №8176 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13).

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_6 від 17.02.1999 року (а.с.9).

Відповідно до акту від 20.06.2018, який затверджений директором ТОВ «КК «ДОМ.КОМ», неповнолітній ОСОБА_5 проживає в АДРЕСА_1 разом із бабусею ОСОБА_2, яка одна утримує і виховує його. Мати дитини ОСОБА_3 зловживає наркотичним засобами, в квартирі з'являється вкрай рідко, вихованням сина ОСОБА_5 не займається взагалі. Батько дитини ОСОБА_4 в квартирі не проживає і не з'являється в ній з 2007 року. ОСОБА_9 дитини ОСОБА_5 не займається (а.с.15).

Відповідно до довідки Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» №9260 від 20.12.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходиться на обліку у лікаря-нарколога з березня 2009 року з діагнозом психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежносі (а.с.86).

ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 є учнем 5-Б класу КЗО «Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат №8 І-ІІ ступенів» ДОР». ОСОБА_5 навчається в даній школі з 1 класу, зарекомендував себе старанним, дисциплінованим учнем. Батьки жодного разу у школі не з'являлися, навчанням та вихованням дитини не цікавилися. ОСОБА_9 займається бабуся - ОСОБА_2, яка цікавиться навчанням дитини, постійно підтримує зв'язок зі школою та класним керівником, систематично відвідує батьківські збори, що підтверджується характеристикою складеною класним керівником ОСОБА_10 директором КЗО «КЗСШ №8»ДОР» ОСОБА_11 (а.с.14).

Виконкомом Покровської районної у місті Кривому Розі ради було надано висновок за № 7/29-3956 від 30.10.2018 про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що батьки не виконують батьківських обов'язків, не піклуються про фізичний стан і духовний розвиток дитини, не готує його до нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу (а.с. 70-71).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. У принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться із дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в пп. 15 та 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її харчування, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Надано достатньо доказів, які свідчать про ухилення відповідачам від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.

Відповідно до п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, а ухилення батьків від виховання дітей може розцінюватись у якості підстави для позбавлення батьківських прав лише за умови їх винної поведінки та свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

За таких встановлених обставин, винної поведінки відповідачів та їх свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками, враховуючи права і інтереси дітей, суд дійшов висновку про ухилення відповідачами від виконання своїх батьківських обов'язків та необхідність позбавлення їх батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ч.3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до висновку служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради про доцільність встановлення опіки (піклування) та відповідність її/його інтересам дитини №4120 від 27.11.2018, службі у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради вважає, що ОСОБА_2 може виконувати обов'язки опікуна над дитиною сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині встановлення опіки та призначення ОСОБА_2 опікуном над малолітнім ОСОБА_5, що буде відповідати інтересам малолітньої дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до статті ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин та враховуючи права і інтереси дитини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь позивача аліментів у розмірі по 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з кожного відповідача, починаючи з 22 червня 2018 року і до досягнення дитиною, допустивши рішення про стягнення аліментів до негайного виконання в межах місячної суми платежу.

Питання судових витрат вирішити відповідно до ст.141ЦПК України та з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі по 352,40 грн. з кожного, а також на користь держави у розмірі по 1057,20 грн. з кожного, виходячи з розрахунку ( 3*704,80/2=1057,20, з яких 3 - позовні вимоги, 704,80грн. - судовий збір визначений на час звернення до суду за 1 позовну вимогу, 2 - кількість відповідачів).

Керуючись ст. 60 ЦК України, ст. ст. 150, 164, 166, 180, 182, 183, 243, 244 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, призначення опікуном та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа виконавчий комітет Покровської районної у місті ради м. Кривого Рогу задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити опіку над малолітнім ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити опікуном ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 червня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 червня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття.

Рішення про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 352,40 гривень з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 1057,20 гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 1057,20 гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Відповідачі: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1.

Третя особа: виконком Покровської районної в місті ради м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 04052531, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова,буд.2.

Повне судове рішення складено 25 січня 2019 року.

Суддя: О. Н. Борис