Рішення № 79401014, 23.01.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2943/18

2/212/415/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ваврушак Н. М., за участю секретаря судового засідання Мариненко І. О., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2018 року позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 32051,64 гривень та судових витрат пов’язаних зі сплатою судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.05.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, зокрема у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок порушень Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано листи непрацездатності, та оскільки останні є застрахованими особами їм було призначено та виплачено позивачем допомогу, яка склала у загальному розмірі 32051,64 грн. Вказує, що ОСОБА_2, як особа винна в заподіянні шкоди здоров’ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрати позивача у добровільному порядку не відшкодувала.

Дана цивільна справа надійшла до Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області 20 червня 2018 року на підставі ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року, для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року (суддя Зімін М.В.) позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року (суддя Зімін М.В.) відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року дана цивільна справа прийнята в провадження судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_5 у зв’язку із закінченням повноважень судді Зіміна М.В.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. У зв’язку з неявкою відповідача просила розглядати справу в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_2 у визначений строк відзиву на позов не подав, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що знаходить підтвердження в матеріалах справи.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, визнав можливим проводити розгляд справи в заочному порядку.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 25.06.2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «ОСОБА_6 Віто» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «ЗАЗ 1102» реєстраційний номер 317-62АВ, під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок якої були травмовані водій ОСОБА_4, пасажир даного транспортного засобу ОСОБА_3

Вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 травня 2017 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком три роки один місяць без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України обставини, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.05.2017 року встановлено винуватість ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України, за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 видано листи непрацездатності серії АДБ №734116, АДБ №718068 (а.с.13,14)

ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди видано листи непрацездатності серії АДБ №734286, АДБ №718201, АДБ №810190, АДБ №811006. (а.с. 9-12)

Законом України від 28.12.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», згідно з яким Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. визнано таким, що втратив чинність, а Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» викладено в редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень, реорганізацією шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності утворено Фонд соціального страхування України.

До завершення заходів, пов’язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст.ст. 20, 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Фондом виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності у разі настання страхового випадку.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується застрахованим особам Фондом починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_3 є застрахованими особами у розумінні ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Публічним акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат», з урахуванням зазначених положень законодавства, останнім призначено та виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Сума виплаченої допомоги ОСОБА_4 за рахунок коштів Фонду склала 4901,24 грн. та сума виплаченої допомоги ОСОБА_3 склала 27150,40 грн.

Вказані факти підтверджується довідками-розрахунками ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», згідно яких виплату допомоги за рахунок коштів Фонду соціального страхування ОСОБА_3 за листками непрацездатності АДБ №734286, АДБ №718201, АДБ №810190, АДБ №811006 в сумі 27150,40 грн. здійснено 10.02.2017 року (а.с.15), виплату допомоги за рахунок коштів Фонду соціального страхування ОСОБА_4 за листками непрацездатності серії АДБ №734116, АДБ №718068 в сумі 4901,24 грн. здійснено 13.05.2017 року.

ОСОБА_2, як особа винна в заподіянні шкоди здоров'ю ОСОБА_4, ОСОБА_3 витрати Фонду у добровільному порядку на даний час не відшкодував.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина ОСОБА_2 підтверджується вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.05.2017 року.

Таким чином, позовні вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню та з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду у розмірі 32051,64 гривень.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1762,00 гривень.

Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-83, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265,268, 271, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 б. 16 кв. 41 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України матеріальну шкоду у розмірі 32051,64 гривень (тридцять дві тисячі п’ятдесят одна грн. 64 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 б. 16 кв. 41 судовий збір на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у розмірі 1762,00 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2019 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак