Ухвала суду № 79400798, 25.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"25" січня 2019 р. справа № 0940/2340/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України з виплати грошової компенсації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування протоколу №3 від 30.11.2018 та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

10.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України з виплати грошової компенсації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій щодо скасування довідки від 17.02.2015 за №2615001129 протиправними, скасування протоколу №3 від 30.11.2018, зобов'язання Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради поновити позивача в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з 17.02.2015 та зобов'язання Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України з виплати грошової компенсації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повторно розглянути заяву позивача про виплату грошової компенсації за належні до отримання житлового приміщення для внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та визнаного учасником бойових дій з урахуванням складу сім'ї позивача, в кількості трьох осіб.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України з виплати грошової компенсації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій протиправними, скасування протоколу №3 від 30.11.2018 та зобов'язання до їх вчинення залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

24.12.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України з виплати грошової компенсації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в частині вимог щодо визнання протиправними дій Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про скасування довідки від 17.02.2015 за №2615001129 та зобов'язання Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради поновити позивача в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо-переміщених осіб з 17.02.2015 - повернуто позивачу.

Іншою ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, Комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України з виплати грошової компенсації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування протоколу №3 від 30.11.2018 та зобов'язання до вчинення дій.

11.01.2019 від позивача на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява про уточнення позовних вимог від 09.01.2019, в якій, посилаючись на ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства, просив уточнити пункт 2 позовної заяви (а.с. 96-97).

Також позивачем подано клопотання від 14.01.2019 про повернення відзиву відповідачу, яке на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло 16.01.2019. Дане клопотання мотивоване тим, що відповідач пропустив строк на подачу відзиву (а.с. 96-97).

Суд, розглянувши заяву про уточнення позовних вимог, клопотання про повернення відзиву відповідачу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, позивач просив визнати неправомірною відмову Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради у прийнятті заяви на призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо-перемішених осіб урахуванням складу його сім'ї, в кількості трьох осіб, поданої сином дружини - ОСОБА_2

При цьому, ОСОБА_1 не обґрунтував ні в самій заяві, так і жодними доказами, в чому проявляється порушення прав самого позивача такими діями відповідача, оскільки згадану заяву на призначення грошової компенсації подано не позивачем, а іншою особою - сином дружини ОСОБА_2

Окрім того, згідно ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як слідує із заяви від 09.01.2019, позивач просить уточнити позовні вимоги, однак, положеннями статті 47 КАС України не передбачено такого процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Статтею 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви. Так, відповідно до пунктів 4-5 ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка письмова заява повинна містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Як судом встановлено, заява позивача від 09.01.2019 є безпідставною та необґрунтованою, оскільки чинним законодавством не передбачено такої процесуальної дії як уточнення позовних вимог, а також у заяві позивач не обґрунтував та не підтвердив жодними доказами, в чому проявляється порушення його прав діями відповідача (відмовою у прийнятті заяви), оскільки заяву на призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо-перемішених осіб урахуванням складу його сім'ї, в кількості трьох осіб, згадану ОСОБА_1, подано не позивачем, а іншою особою - сином дружини ОСОБА_2

Щодо клопотання позивача про повернення відзиву відповідачу, суд зазначає наступне.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження від 24.12.2018 встановлено відповідачу з дня вручення ухвали десятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, представнику відповідача вручено копію ухвали про відкриття провадження 26.12.2018 (а.с. 56). Тобто, десятиденний строк для подачі відзиву закінчився 05.01.2019.

Однак, як уже зазначено судом, згаданий відзив (а.с. 59-61) з додатками - письмовими доказами, які мають значення для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи відповідач подав суду 09.01.2019.

Таким чином, відповідач пропустив строк для подачі відзиву, вказаного в ухвалі від 24.12.2018.

Однак, у відзиві відповідачем обґрунтовано поважність пропуску, а саме відмічено, що представник відповідача, якому доручено підготувати відзив, у період з 02.01.2019 по 04.01.2019 перебував у відпустці, що підтверджено наказом від 06.12.2018 за №174-к (а.с. 93).

Також суд підкреслює, що відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 та частини 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Аналогічні положення закріплені і в ч. 2 ст. 175 КАС України.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вказані положення законодавства та те, що відзив відповідача і письмові докази, подані разом із відзивом мають значення для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд вважає, що відповідач при поданні відзиву пропустив строк з поважних причин та у суду немає причин у неприйнятті такого відзиву, і, як наслідок, клопотання позивача про повернення відзиву відповідачу є безпідставним, що згідно згаданої вище ч. 2 ст. 167 КАС України слугує для повернення такого клопотання позивачу без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

заяву позивача про уточнення позовних вимог та клопотання про повернення відзиву відповідачу - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кафарський В.В.