Ухвала суду № 79400636, 25.01.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 січня 2019 року м. Житомир справа № 240/304/19

категорія 108060200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду ОСОБА_3, розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, Приватного підприємства "КВЖРЕП №8", третя особа: Приватне підприємство "ВЖРЕП №15" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, Приватного підприємства "КВЖРЕП №8", в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24 січня 2019 року, просить:

- визнати неправомірними дії та скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №449 та №456 від 04.05.2018 в частині що стосується багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1;

- визнати передчасним та скасувати проведення 15 травня 2018 року конкурсу на обрання управителів в багатоквартирних житлових будинках в частині що стосується багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1;

- визнати поважними причинами пропуску терміну на обрання управителя багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 протягом 2016-2018 років та надати достатній строк на обрання співвласниками свого управителя;

- визнати незаконним та розірвати Договір №5-38 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 29 травня 2018 року укладеного від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

25 січня 2018 року до відділу документального забезпечення надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_3

Відповідно до змісту вказаної заяви, сумніви щодо судді у позивача виникли у зв'язку із процесуальними рішеннями судді у межах адміністративної справи №240/6144/18, які, на думку позивача, є незаконними та свідчать про упередженість судді. Також вказує, що після повернення позовної заяви в межах адміністративної справи №240/6144/18 за наслідками повторного звернення головуючим суддею для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 визначено суддю ОСОБА_3

Згідно зі пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Підстави, порядок та наслідки відводу (самовідводу) судді визначено статтями 36, 39-41 КАС України.

Пунктом четвертим частини першої статті 36 КАС України регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Положеннями частини першої, другої статті 39 КАС України встановлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 4 статті 36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналіз зазначеної процесуальної норми свідчить на користь висновку, що метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

Відповідно до наведених положень унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об'єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості. В свою чергу неупередженість означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді ("Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ("Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду ("Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини, з посиланням на його усталену практику, вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43). Також стосовно об'єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 50, 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Приписами частини третьої статті 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень частини третьої статті 40 КАС України, суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді ОСОБА_3 суд зазначає, що викладені позивачем у заяві обставини не можуть розцінюватися як неупередженість судді та її необ'єктивність і жодним чином не свідчать про неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у вказаній справі, з урахуванням принципів змагальності та процесуальної рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також принципу публічності.

Суд наголошує, що незгода із процесуальними рішеннями судді в іншій справі не є підставою для відводу в розумінні статті 36 КАС України, а застосування в такому випадку інституту відводу судді замість інституту апеляційного оскарження не відповідає засадам адміністративного судочинства та суперечить чинним нормам процесуального законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем у заяві про відвід не зазначено підстави для відводу судді ОСОБА_3 в розумінні положень статті 36 КАС України.

Частиною 4 статті 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що представник позивача звернувся до суду із заявою про відвід судді, суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі №240/304/19, до розгляду та вирішення питання про відвід судді.

Керуючись статтями 7, 31, 36, 39, 40, 236, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд,

ухвалив:

Зупинити провадження у справі №240/304/19 до вирішення питання про відвід головуючого судді ОСОБА_3

Передати матеріалами адміністративної справи за позовом за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, Приватного підприємства "КВЖРЕП №8" , третя особа: Приватне підприємство "ВЖРЕП №15" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії. разом із заявою про відвід судді від 25 січня 2019 року для визначення головуючого судді та вирішення питання про відвід судді.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та та у відповідності до положень статті 293,294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 25 січня 2019 року.

Суддя ОСОБА_3

відвід/заміна судді передача матеріалів для розгляду заяви про відвід судді