Ухвала суду № 79398334, 25.01.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20679/18

Провадження № 2-зз/161/4/19

У Х В А Л А

25 січня 2019 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого - судді Присяжнюк Л.М.

за участю секретаря - Петрової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову в справі №161/20679/18 за заявою Закритого акціонерного товариства «Волинь-Лада» про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Луцького міськрайонного суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду від 28 грудня 2018 року.

Своє клопотання мотивує тим, що йому стало відомо про заборону судом розпоряджатися належним йому на праві власності нерухомим майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що суд не лише необґрунтовано застосував заходи забезпечення позову, обмеживши і порушивши його право власності, але й необґрунтовано прийняв заяву про забезпечення позову від 26 грудня 2018 року до розгляду та розглянув її по суті. Забезпечуючи позов, суд порушив норми процесуального права, оскільки заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, а тому мала бути повернута без розгляду. Так, на думку заявника, спірна заява не підписана особою - уповноваженим представником заявника. Суд не звернув уваги, що до заяви не додано належних і допустимих доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву, а саме повноважень голови ліквідаційної комісії з припинення ОСОБА_3. З протоколу №1 від 18 грудня 2009 року вбачається, що головою ліквідаційної комісії обрано ОСОБА_4 Письмових доказів, оформлених з дотриманням вимог ст.ст. 83 і 95 ЦПК України, про наявність повноважень у ОСОБА_3, в тому числі на підписання довіреності представником не додано.

Крім того, невірно зазначено ціну позову, не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не зазначено поштових індексів кількох осіб, які можуть набути статусу учасника справи.

Разом з тим вказує, що заявник необґрунтовано вважає спірним нерухоме майно, яке ОСОБА_1 набув у власність за результатами перемоги на електронних торгах, що відбулися 13 грудня 2018 року. Таким чином набуте ним майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, оскільки воно було продане у порядку, встановленому для виконання судового рішення.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання про скасування заходів забезпечення позову, просив суд задовольнити його. На проголошення ухвали останній не з'явився.

Представник заявника ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо заявленого клопотання, просив відмовити в його задоволенні. На проголошення ухвали останній не з'явився.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

28 грудня 2018 року судом у справі за заявою ЗАТ «Волинь-Лада» винесено ухвалу про часткове забезпечення позову, позов забезпечено шляхом заборони ОСОБА_1та іншим третім особам (юридичним та фізичним особам) за його дорученням вчиняти дії щодо відчуження або розпорядження нерухомим майном, а саме: адміністративно-побутовим комплексом №2 /Б-2/ (РПВН: 15151802) та адміністративно-побутовим корпусом №1 /А-2/ (РПВН: 15151630), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідні мотиви прийнятого рішення були наведені судом в ухвалі про забезпечення позову, серед них, оскільки визнання прилюдних торгів недійсними є предметом позову, який в майбутньому має намір подати заявник, то обраний судом захід забезпечення позову суд вважав співмірним із вимогами, а надані докази - достатніми для прийняття відповідного рішення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду про забезпечення позову заявник ОСОБА_1 подав заяву про скасування заходів забезпечення позову.

В той же час, представник заявника ОСОБА_5 до заяви про скасування заходів забезпечення позову подав такі докази, які дійсно підтверджують обставини викладені в заяві про забезпечення позову, зокрема про те, що спірне майно набуто у власність ОСОБА_1 на підставі електронних торгів (а.с. 169 - 176). Будь-яких нових доказів, відмінних від тих, що подавалися суду раніше, і на підставі яких було прийнято рішення, не подано. Фактично пояснення ОСОБА_5 зводилися до пояснень по суті позовних вимог і необхідності відмови в задоволенні позову, що на даній стадії не може бути розглянуто судом, а не доцільності, законності та обґрунтованості забезпечення позову до винесення рішення судом.

Крім того, 09 січня 2019 року від Закритого акціонерного товариства «Волинь Лада» до суду подано повідомлення про надіслання позовної заяви з додатками. Разом із тим судом встановлено, що справа за позовом ЗАТ «Волинь-Лада» до Приватного виконавця, ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів недійсними та скасування свідоцтв на праві власності надійшла до суду 11 січня 2019 року, дана інформація міститься на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет. Вказана інформація свідчить про те, що позивач ЗАТ «Волинь-Лада» виконав обов?язок, передбачений ч.4 ст.152 ЦПК, та пред'явив позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд не вдавався до перевірки обставин, які мають значення для справи, а лише запобіг ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Щодо питання наявності повноважень у ОСОБА_3 - особи, яка діяла від імені ЗАТ «Волинь-Лада» при подачі заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 8 вказаного Закону передбачено, що портал електронних сервісів повинен забезпечувати: доступ державних органів, у тому числі судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб до відомостей з Єдиного державного реєстру;

В статті 11 цього Закону передбачено, зокрема у:

ч.1. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

ч.2. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:безоплатного доступу через персональний кабінет до документів, поданих юридичною особою, фізичною особою - підприємцем та громадським формуванням, що не має статусу юридичної особи, для проведення реєстраційних дій, відомостей про результати їх розгляду, документів, що містяться в реєстраційній справі таких осіб в електронній формі, та відомостей про цих осіб, які актуальні на момент запиту та на визначену дату, - шляхом їх перегляду, копіювання та роздрукування;

ч.7. Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі «Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення» зазначено, що ЗАТ «Волинь-Лада» з 05 січня 2010 року перебуває в стані припинення, а в графі «ПІБ, дата обрання (призначення) осіб, які обираються(призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи», крім керівника і підписанта ОСОБА_4, значиться голова комісії з припинення або ліквідатор ОСОБА_3, який на думку суду має право звертатися до суду від імені юридичної особи ЗАТ «Волинь-Лада».

Згідно ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином, з врахуванням наведених норм закону та встановлених обставин спростовується твердження представника заявника ОСОБА_5, що до заяви не додано належних і допустимих доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву, оскільки така інформація є відкритою, доступною та може бути перевірена судом.

Суд акцентує увагу представника заявника ОСОБА_5 на неприпустимості міськрайонному суду давати оцінку своїм рішенням на предмет їх відповідності вимогам закону, в тому числі і щодо дотримання положень ЦПК України, оскільки це є виключною прерогативою апеляційного суду, на чому було акцентовано увагу представника заявника в судовому засіданні.

Також згідно практики Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним. Надто суворе тлумачення процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому суд уникає надмірного формалізму, адже помилково визнавати ті обставини, зокрема, щодо не зазначення відомостей щодо пропозицій зустрічного забезпечення, поштових індексів кількох осіб, які можуть набути статусу учасника тощо, адже зазначені обставини можуть бути з'ясовані судом на наступних стадіях процесу.

Інші доводи представника заявника ОСОБА_5 не спростовують висновків суду щодо обґрунтованого вжиття заходів забезпечення позову, а тому підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.158 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Присяжнюк Л.М.