Ухвала суду № 79397757, 25.01.2019, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

25 січня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/17/19 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., за участю секретаря Скороход А.О., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали

За заявою голови ліквідаційної комісії боржника,

Боржник: Приватне підприємство "Пром-Продукт", вул. Робітнича, буд.6, м. Чернігів, 14001, код ЄДРПОУ 41672051

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Представники учасників справи: у судове засідання не з'явились;

Головою ліквідаційної комісії Приватного підприємства "Пром-Продукт" (надалі – боржник) подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 11, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі – Закон про банкрутство).

В обґрунтування поданої заяви боржник вказує, що під час ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість задовольнити вимоги кредиторів в сумі 451 198,08 грн, а тому він був зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10 січня 2019 року вказана вище заява була прийнята до розгляду з призначенням підготовчого засідання.

Автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України визначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 550 від 03.07.2013, вул. Мельникова, 83А, офіс 201, м. Київ, 04119), та зобов’язано надати у строк до 23.01.19 заяву про його участь у даній справі з повідомленням про те, що він не належить до жодної категорії осіб, зазначених у ч. 2 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом".

До початку судового засідання від арбітражного керуючого ОСОБА_1 надійшла заява про участь у даній справі, яка була одночасно направлена на електронну адресу суду та поштову. Суд заяву разом з додатком залучив до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання від арбітражного керуючого ОСОБА_1 електронною поштою на адресу суду надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 23.01.19, без участі останнього. Суд заяву залучив до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частина 1 ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Із змісту заяви вбачається, що вона була подана в порядку ст.95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Так, особливості банкрутства окремих категорій боржників визначається розділом VII Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно із ст. 84 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відносини, пов'язані з банкрутством боржників, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до приписів ст.16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Статтею 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено загальний перелік документів та доказів, які обов'язково мають бути додані до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, що подається як боржником, так і кредитором.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із абз. 3 ч. 3 ст. 11 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до заяви боржника про порушення провадження у справі про банкрутство додається перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Проте, відповідного переліку із відповідною інформацією заявником суду надано не було, а наявна інформація щодо кредитора, яка міститься у самій заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, судом до уваги не приймається, оскільки абз. 3 ч. 3 ст. 11 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає, що боржник зобов'язаний подати до суду окремий перелік кредиторів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявником виконано вимоги встановлені ст. 11 Закону про банкрутство лише частково.

Також у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 95 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 95 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто, ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є дотримання вимог цивільного законодавства, а саме ст. 110 та 111 Цивільного кодексу України, щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Згідно із ч. 6 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

Проте, доказів, виконання зазначеної вимоги закону заявником суду надано не було.

Абзацом 2 ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України передбачено, що до моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Проте, додані до заяви матеріали не містять відповідних належних та допустимих доказів того, що заявником було складено та подано до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ураховуючи зазначене, у суду відсутні підстави вважати, що ліквідатором виконані усі вимоги встановлені ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України.

Також, ліквідатором вживалися заходи щодо розшуку майна боржника шляхом направлення відповідних запитів до реєструючих органів, внаслідок чого була встановлена відсутність у товариства будь – якого майна.

В якості доказів вжиття ліквідатором заходів щодо розшуку майна боржника, головою ліквідаційної комісії надано: довідку регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 01.08.18 №18-05-02783; довідку територіального сервісного центру №7441 Регіонального сервісного центру в Чернігівській області Міністерства внутрішніх справ України від 25.07.18 №5854; довідку Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 27.07.18 №01-08/1383; Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованою 26.07.18 за №132179123 та Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 26.07.18 №56427186.

Водночас, судом встановлено, що матеріали заяви не містять інформації щодо здійснення Боржником зовнішньоекономічної діяльності; щодо наявності у власності Боржника плавзасобів і суден; щодо наявності підприємств, засновником яких виступає боржник; відомостей за результатами пошуку на офіційних веб-сайтах інформації з метою встановлення наявності або відсутності у боржника відповідних ліцензій, суден, цивільних повітряних суден, корисних моделей, знаків на товари та послуги, винаходів, промислових зразків;щодо наявності/відсутності зареєстрованих за боржником тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та інше.

У силу приписів ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на положення ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ліквідатором не було вчинено усіх дій передбаченим чинним цивільним законодавством у порядку добровільної ліквідації, що є обов'язковою передумовою для звернення із відповідною заявою, саме у порядку ст. 95 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та не подано суду усі відповідні докази для відкриття провадження у справі про банкрутство .

Ураховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Пром-Продукт".

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 15 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі;

Відповідно до ч.7 ст.16 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, зокрема, за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

З огляду на викладене, заява арбітражного керуючого ОСОБА_1 про участь у справі залишається без розгляду.

Керуючись ст. 73-74, 76-80, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 11, п.2 ч.1 ст. 15, п.6 ч.7 ст. 16, 95 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд

УХВАЛИВ:

1.У відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Пром-Продукт" (код ЄДРПОУ 41672051) відмовити.

2.Заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 про участь у справі залишити без розгляду.

3.Копію даної ухвали направити боржнику, голові ліквідаційної ОСОБА_2 (вул. Г.Полуботка, 7, м. Чернігів, 14000), арбітражному керуючому ОСОБА_1 (вул. Мельникова, 83А, офіс 201, м. Київ, 04119), ГУ ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000), відділу державної реєстрації (вул. Рокосовського, 20-а, м. Чернігів, 14032), відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст ухвали складений та підписаний 25 січня 2019 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/