Рішення № 79397756, 21.01.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21 січня 2019 року Справа № 926/1736/18

За позовом Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області

до Національного природного парку «Вижницький»

про відшкодування 95424,50 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Марущак Л.В.

Представники:

від позивача – ОСОБА_1 (довіреність № 30 від 23.11.2018 року)

від відповідача – ОСОБА_2 (наказ № 3-к від 18.01.2019 року)

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Національного природного парку “Вижницький” про відшкодування 95424,50 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Ухвалою від 30 жовтня 2018 року суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

06 листопада 2018 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07 листопада 2018 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 26 листопада 2018 року.

Ухвалою від 26 листопада 2018 року підготовче засідання відкладено на 12 грудня 2018 року.

Ухвалою від 12 грудня 2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26 грудня 2018 року.

При цьому, у судовому засіданні 26 грудня 2018 року було оголошено перерву до 21 січня 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідача щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в період з 20.08.2018 року по 23.08.2018 року виявлено порушення, які не виявлені та не зафіксовані працівниками Національного природного парку «Вижницький», в результаті чого заподіяно шкоду у сумі 95424,50 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відзив на позовну заяву не надіслав. Однак, у судових засіданнях представники відповідача вказали, що позовні вимоги не визнають, оскільки вони суперечать чинному законодавству, а тому просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

В період з 20.08.2018 року по 23.08.2018 року головними спеціалістами відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу, держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участі директора ОСОБА_5, головного природознавця НПП «Вижницький» ОСОБА_2, начальника відділу державної охорони НПП «Вижницький» ОСОБА_6, начальника Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_5, начальника Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_7, заступника начальника Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_8, майстра з охорони природи Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_9, ОСОБА_10, майстра з охорони природи Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_11 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання НПП «Вижницький» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Зазначений захід було призначено на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області № 181-п від 20.08.2018 року. Вказаний наказ було видано на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року № 312 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 року за № 1080/30948, положення про Державну екологічну інспекцію у Чернівецькій області затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 року № 652, листа Державної екологічної інспекції України від 18.05.2018 року щодо розгляду фактів викладених у зверненні гр. ОСОБА_12 від 18.05.2018 року № 39 ГЛ, погодження Державної регуляторної служби України на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав від 01.06.2018 року № 5154 та доручення Державної екологічної інспекції України від 17.08.18 року № 125.

За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання НПП «Вижницький» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт № 132/04 від 23.08.2018 року, який підписаний держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3, ОСОБА_4, головним природознавцем НПП «Вижницький» ОСОБА_2, начальником відділу державної охорони НПП «Вижницький» ОСОБА_6, начальником Вижницького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_7, заступником начальника Солонецького ПНДВ НПП «Вижницький» ОСОБА_8

В акті № 132/04, який складено за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання НПП «Вижницький» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів міститься відмітка про ознайомлення та отримання примірника цього акта головним природознавцем НПП «Вижницький» ОСОБА_2 23.08.2018 року. Також, в акті відсутні пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та цього акта будь-кого із посадових осіб відповідача.

Частиною 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Таким чином, при проведенні перевірки та складанні акта перевірки № 132/04 від 23.08.2018 року, позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства, тобто вказаний акт є носієм доказової інформації та належним доказом у справі.

Як вбачається з акту № 132/04, який складено за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання НПП «Вижницький» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в ході проведеної спеціалістами Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області в період з 20.08.2018 року по 23.08.2018 року перевірки, встановлено слідуюче:

Згідно з лісорубним квитком № 544620 від 21.05.2018 року, на підставі ліміту на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загально-державного значення № 1474/08/3-2018 НПП «Вижницький» надано в розробку лісосіку для проведення санітарно-вибіркової рубки 2018 року у кварталі 35 виділ 7, 8 Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення на площі 5,1 га. В ході проведення перевірки у кварталі 35 виділ 7, 8 Солонецького ПНДВ виявлено незаконну порубку 5 дерев породи ялиця (перелікова відомість № 1), не відведених в рубку, яка скоєна в період 2018 року. Дане порушення не виявлялось працівниками ОСОБА_12, про що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах на зпилі пенька.

Згідно з лісорубним квитком № 544619 від 21.05.2018 року, на підставі ліміту на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загально-державного значення №1474/08/3-2018 НПП «Вижницький» надано в розробку лісосіку для проведення санітарно-вибіркової рубки 2018 року у кварталі 34 виділ 2 (2) Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення на площі 3,8 га. В ході проведення перевірки у кварталі 34 виділ 2 (2) Солонецького ПНДВ виявлено незаконну порубку та пошкодження до ступеня припинення росту 13 дерев породи бук, ялиця, ялина, клен (перелікова відомість № 2), не відведених в рубку, яка скоєна в період 2018 року. Дане порушення не виявлялось працівниками ОСОБА_12, про що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах на зрізі пенька.

Згідно з лісорубним квитком № 544616 від 21.05.2018 року, на підставі ліміту на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загально-державного значення № 1474/08/3-2018 НПП «Вижницький» надано в розробку лісосіку для проведення санітарно-вибіркової рубки 2018 року у кварталі 17 виділ 2, 3 Солонецького природоохоронного науково-дослідного відділення на площі 3,5 га. В ході проведення перевірки у кварталі 17 виділ 2, 3 Солонецького ПНДВ виявлено незаконну порубку 7 дерев породи бук, ялиця, ялина (перелікова відомість № 4), не відведених в рубку, яка скоєна в період 2018 року. Дане порушення не виявлялось працівниками ОСОБА_12, про що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах на зрізі пенька.

Також, в ході перевірки виявлено незаконну порубку 3 дерев породи ялина (перелікова відомість № 3), не відведених в рубку на території Вижницького природоохоронного науково-дослідного відділення у кварталі 28 виділ 1, яка скоєна в період 2017 - 2018 років. Дане порушення не виявлялось працівниками ОСОБА_12, про що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах на зрізі пенька.

Згідно з розрахунком, проведеним держінспектором з ОНПС ОСОБА_3 та який перевірив ст. держінспектор з ОНПС ОСОБА_13, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» розмір шкоди внаслідок вищезазначеної незаконної порубки та пошкодження до ступеня припинення росту на території НПП «Вижницький» становить 95424,50 грн.

30 жовтня 2018 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 2140/08 про відшкодування шкоди в сумі 95424/50 грн. за порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів внаслідок незаконної рубки дерев, пошкодження дерев до ступеня припинення росту та привласнення вітровальних дерев та території НПП «Вижницький».

У зв'язку з тим, що НПП «Вижницький» не відшкодувало шкоду у сумі 95424/50 грн. в добровільному порядку, Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Так, згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

В силу ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Стаття 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Відповідно до пункту 2 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року № 312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 року за № 1080/30948, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів; законодавства про використання, охорону і відтворення рослинного світу; законодавства про охорону і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання режиму використання земель природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.

Пунктами 6, 7 розділу II вищевказаного Положення визначено, що Інспекція розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції та виступає позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до п. 5.9. Положення Про Національний природний парк «Вижницький» (нова редакція) у редакції наказу Мінприроди від 05.12.2016 року № 460, яке затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 29.10.2007 року № 543 державний контроль за додержанням режиму ОСОБА_12 здійснюється Державною екологічною інспекцією України.

Як підтверджено матеріалами справи, Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Національним природним парком «Вижницький» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №132/04.

Частинами 3, 4 ст. 17 Лісового кодексу України встановлено, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 1.1. Положення Про Національний природний парк «Вижницький» (нова редакція) у редакції наказу Мінприроди від 05.12.2016 року № 460, яке затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 29.10.2007 року № 543 (далі Положення) встановлено, що НПП «Вижницький» створений відповідно до Указу Президента України від 30.08.1995 року № 810 «Про створення національного природного парку «Вижницький», є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Відповідно до Указу Президента України від 04.09.2007 року № 818 «Про розширення території національного природного парку «Вижницький» збільшено площу земель ОСОБА_12 на 3309,6 гектара, у тому числі 1243,5 гектара земель, що вилучаються в установленому порядку та надаються йому у постійне користування, та 2066,1 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Парк розташований на території Вижницького району Чернівецької області.

Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (п. 1.2. Положення).

Згідно п. 2.1. Положення парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів ОСОБА_14 з унікальними історико-культурними комплексами, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Як передбачено п. 2.2. Положення основними завданнями парку є, зокрема, збереження та відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів та природних об'єктів ОСОБА_14, включаючи підтримання та збереження екологічної природної рівноваги в регіоні; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об'єктів.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.4. Положення встановлено, що охорона території ОСОБА_12 покладається на службу його охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Службу державної охорони ОСОБА_12 очолює директор ОСОБА_12, який несе повну відповідальність за організацію її діяльності та забезпечення додержання режиму території, а також збереження, відтворення та раціональне використання природних комплексів і ресурсів у межах його території. Основними завданнями служби державної охорони є забезпечення додержання режиму охорони території та природних об'єктів, попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Національний природний парк «Вижницький» є постійним лісокористувачем, який створений з метою збереження, відтворення і раціонального використання природних ландшафтів ОСОБА_14.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як передбачено ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

В ході перевірки відповідача, позивачем встановлено, що у кварталі 35 виділ 7, 8 Солонецького ПНДВ виявлено незаконну порубку 5 дерев породи ялиця; у кварталі 34 виділ 2 (2) Солонецького ПНДВ виявлено незаконну порубку та пошкодження до ступеня припинення росту 13 дерев породи бук, ялиця, ялина, клен; у кварталі 17 виділ 2, 3 Солонецького ПНДВ виявлено незаконну порубку 7 дерев породи бук, ялиця, ялина; у кварталі 28 виділ 1 виявлено незаконну порубку 3 дерев породи ялина. Дані порушення не виявлялись працівниками ОСОБА_12, про що свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень, відсутність клейм на кореневих лапах на зрізі пенька.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписи вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Завдану шкоду підтверджено актом складеним за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сіері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 132/04, який у встановленому законодавством порядку не оскаржений та не скасований.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» від 24.07.2013 року № 541 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев’яніле стебло, до ступеня припинення росту (додаток № 1) за кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступеня припинення росту з діаметром дерева у корі біля шийки кореня дубу сирого: 26,1-30 см 2112 грн., 30,1-34 см 2832 грн., 34,1-38 см 3602 грн., 42,1-46 см 5247 грн., 46,1-50 см 6066 грн., 51см - 6259грн., 52см - 6450грн., 53см - 6642грн., 57см - 7410грн., 60см - 7986грн., 62см - 8370грн., 68см - 9522грн., 70см - 9906грн., 78см - 11442грн.; дубу сухого: 34,1-38см. - 3602грн., 38,1-42см - 4422грн., 42,1-46см - 5247грн., 42,1-46см - 5247грн., 78см - 11442грн. Пунктом 6 примітки додатку № 1 вищевказаної Постанови встановлено, що у разі привласнення буреломних, вітровальних дерев, а також самовільного вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у два рази.

Як вбачається з акту № 132/04, який складено за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання НПП «Вижницький» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, діаметр пеньків зазначався у корі біля шийки кореня та замірявся працівниками НПП «Вижницький» повіреною рулеткою та зазначались як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вирубання дерев, здійснено відповідно до наведених вище Такс. Відтак, відповідно до розрахунку, складеного позивачем на підставі акту проведеного позапланового заходу № 132/04 та згідно до Постанови КМУ від 24.07.2013 року № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», розмір шкоди внаслідок вищезазначеної незаконної порубки та пошкодження до ступеня припинення росту на території НПП «Вижницький» становить 95424,50 грн.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).

Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулась незаконна порубка та пошкодження до ступеня припинення росту дерев на території НПП «Вижницький» невстановленими особами та заподіяна шкода.

У вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкуваня, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів (пункт 6.1.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001року № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»).

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто, проявом їх протиправної поведінки є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 16.07.2014 року у справі № 907/535/13, від 14.10.2014 року у справі № 906/249/14, від 12.11.2014 року у справі № 914/1138/14, від 30.07.2015 року у справі № 927/56/15, від 08.10.2015 року у справі № 912/1676/14 та від 28.10.2015 року у справі № 909/132/15.

Також, аналогічну правову позицію викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 09.08.2018 року у справі № 909/976/17.

На думку суду покладення відповідальності виключно на осіб, що безпосередньо здійснюють незаконне вирубування, та звільнення від юридичної відповідальності, як засобу державного примусу, лісокористувачів знівелює принцип невідворотності покарання за неналежну охорону ввіреного в їх користування лісового фонду та призведе до втрати найбільш дієвого механізму стимулювання стосовно самих лісокористувачів до належного виконання покладених на них обов'язків з охорони лісу.

За приписами наведених норм, позивач повинен довести факт заподіяння шкоди, її розмір, наявність протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача і причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та шкодою. При цьому, відсутність вини доводиться відповідачем.

Так, дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, судом встановлено факт незаконної порубки та пошкодження до ступеня припинення росту на підконтрольній відповідачеві території Національного природного парку, внаслідок чого державі було заподіяно шкоду у розмірі 95424,50 грн.

Судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної бездіяльності відповідача, котра виявилась у незабезпеченні ним належної охорони і захисту лісу. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань, які покладені на нього лісовим і природоохоронним законодавством та Положенням, відбулася незаконна порубка та пошкодження до ступеня припинення росту невстановленими особами 28 дерев.

Судом встановлено також наявність безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і бездіяльністю відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком бездіяльності відповідача через недотримання лісового і природоохоронного законодавства; наявність самої шкоди.

При цьому, відсутність вини у незаконній порубці та пошкодженні до ступеня припинення росту невстановленими особами 28 дерев відповідач не довів.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на те, що судом встановлено факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, як і наявність усіх складових цивільного правопорушення, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 691 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами, при цьому джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є - 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п. 7 ч. 3 ст. 29).

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірний дій останнього.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області до Національного природного парку «Вижницький» про відшкодування 95424,50 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, задовольнити.

2. Стягнути з Національного природного парку «Вижницький» (59233, вул. Центральна, 27 А, смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 21438930) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А, код ЄДРПОУ 37978189) шкоду в сумі 95424,50 грн., а саме:

· 84521,00 грн. - на р/р 33116331024010, отримувач - Вижницьке УК/смт. Берегомет, МФО 899998, банк отримувача - Казначейство України, код отримувача (ЄДРПОУ) 37984590, код класифікації доходів бюджету - 24062100, які перерахувати одержувачам коштів: 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету смт. Берегомет в сумі 42260,50 грн.; 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 16904,20 грн.; 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 25356,30 грн.

· 10903,50 грн. - на р/р 33116331024333, отримувач - Вижницьке УК/отг м. Вижниця, МФО 899998, банк отримувача - Казначейство України, код отримувача (ЄДРПОУ) 37984590, код класифікації доходів бюджету - 24062100, які перерахувати одержувачам коштів: 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету отг.м.Вижниця в сумі 5451,75 грн.; 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 2180,70 грн.; 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 3271,05 грн.

3. Стягнути з Національного природного парку «Вижницький» (59233, вул. Центральна, 27 А, смт. Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 21438930) на користь Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71 А, код ЄДРПОУ 37978189) 1762,00 грн. судового збору на рахунок Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області: р/р 35210047081096, МФО 820172, Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 37978189.

У судовому засіданні 21 січня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 25 січня 2019 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок